Справа №521/5801/24
Провадження №2/521/480/25
01 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю. В.,
за участю секретаря: Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , в якому просили: стягнути з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 130 000 грн.; стягнути з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 вартість послуг по оцінці вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті пошкодження автомобілю «Mercedes-Benz A170» р. н. НОМЕР_1 у розмірі 11820 грн.; стягнути з Держави - Республіки України в особі Департаменту патрульної поліції шляхом стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в якості компенсації за заподіяну моральну шкоду в розмірі 20000 грн.; стягнути з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» та з Держави - Республіки України в особі Департаменту патрульної поліції через Головне управління Державної казначейської служби України у Одеській області за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку пропорційно на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору за майнову вимогу 1605,52 грн., за моральну шкоду 1211,20 грн, в цілому 2816,72 грн.; стягнути з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія з «ОМЕГА» на користь ОСОБА_2 13 000 грн. моральної шкоди; стягнути з Держави - Республіки України в особі Департаменту патрульної поліції шляхом стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 187 000 грн.; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» та з Держави - Республіки України в особі Департаменту патрульної поліції через Головне управління Державної казначейської служби України у Одеській області за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку пропорційно на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляд судового збору за моральну шкоду 1211,20 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. 04 листопада 2022 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої стали автомобіль «MITSUBISHI OUTLANDER», р. н. НОМЕР_2 - службовий транспортний засіб, власник Держава в особі Департаменту поліції, керував, виконуючи службові обов'язки - майор поліції ОСОБА_3 , (цивільна відповідальність застрахована в АСК «ОМЕГА»), та «Mercedes-Benz A170» р. н. НОМЕР_1 , 1999 року випуску, який належить ОСОБА_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла 2-го поперекового хребця, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Транспортний засіб «Mercedes-Benz A170» р. н. НОМЕР_1 отримав значні механічні ушкодження передньої частини транспортного засобу. Після ДТП водій ОСОБА_2 був госпіталізований до медичного закладу, а транспортний засіб «Mercedes-Benz A170» р. н. НОМЕР_1 за допомогою евакуатора було переміщено на штраф майданчик за адресою: АДРЕСА_1 , за що було проведено оплату ОСОБА_1 в розмірі 3000 грн.
05 листопада 2022 року страхувальник в особі Моторного бюро дорожньої поліції повідомив АСК «ОМЕГА» про настання страхового випадку. Відповідно до Полісу № 204728007 страхова сума за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого 260 000 грн, за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 130 000 грн. Розмір франшизи 0,00 грн.
У подальшому посадову особу Департаменту дорожньої поліції ОСОБА_3 було притягнуто до кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Під час досудового провадження власник транспортного засобу «Mercedes-Benz А170» р. н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 діяла добросовісно та вживала всі залежні від неї заходи щодо отримання відшкодування за заподіяну майнову шкоду, звертаючись до АСК «ОМЕГА» за страховим відшкодуванням. Так, 31 травня 2023 року потерпілою ОСОБА_1 подано заяву до АСК «ОМЕГА» про настання страхового випадку. 23 травня 2023 року проведено експертне транспортно-товарознавче дослідження колісного транспортного засобу «Mercedes-Benz A170» р. н. НОМЕР_1 , яким встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Mercedes-Benz A170» реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 04 листопада 2022 року, визначається рівною 145732,08 грн. Ринкова вартість автомобіля з урахуванням аварійних пошкоджень, внаслідок ДТП, визначається рівною вартості утилізації (ціною металобрухту). За проведення експертизи ОСОБА_1 було сплачено 11820 грн.
07 червня 2023 року представнику страхової компанії надано доступ до пошкодженого КТ3 та ним було проведено незалежне дослідження. Окрім того, увесь час між власником Т3 «Mercedes-Benz A170» р. н. НОМЕР_3 та представником страхової компанії АСК «ОМЕГА» проводилося ділове листування, у якому вирішувалися питання щодо страхового відшкодування та представником страхової компанії роз'яснювалося потерпілій особі, що виплатити страхове відшкодування можливо тільки після встановлення вини особи, яка скоїла ДТП.
23 листопада 2023 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси було затверджено мирову угоду між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_3 з нереабілітуючих підстав звільнено від кримінальної відповідальності. Таким чином, відповідно до ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2023 року встановлена вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 . Після отримання ухвали суду, ОСОБА_1 звернулася до АСК «ОМЕГА» з заявою про страхове відшкодування. Однак, 08 грудня 2023 року страховою компанією надано відмову у страховому відшкодуванні у зв?язку з пропуском річного строку на звернення з заявою про страхове відшкодування відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відмова страхової компанії у здійсненні страхового відшкодування, на думку позивачів, є безпідставною, оскільки потерпіла діяла добросовісно, здійснювала усі дії спрямовані на отримання страхового відшкодування та негайно після отримання судового рішення звернулася саме за таким відшкодуванням. Пропуск строку, у зв?язку з розглядом кримінальної справи, на думку позивачів, є поважним, причини пропуску є об'єктивними та незалежними від волі ОСОБА_1 , тим більш що пропуск такого строку склав менше місяця. Таким чином, страхова компанія зобов'язана здійснити відшкодування заподіяної майнової шкоди у межах та у розмірі страхового відшкодування, тобто у розмірі 130 000 грн.
Окрім того, внаслідок ДТП водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді неускладненого компресійного перелому тіла хребця L2, довгий час проходив лікування, в тому числі і операційне втручання, що стало підставою для встановлення потерпілому ОСОБА_2 інвалідності. В зв'язку із цими обставинами ОСОБА_2 були завдані фізичні страждання як саме дорожньо-транспортною пригодою, так і хірургічним втручанням, подальшим лікуванням та тривалою реабілітацією. На час звернення із позовом фізичний стан потерпілого не відновився та реабілітація продовжується, у тому числі відповідно до програми реабілітації МСЕК. Потерпілому ОСОБА_2 спричинені значні емоційні страждання, які склалися з побоювань за своє здоров'я, своє майбутнє, неможливості здійснення трудових зобов'язань, неможливості забезпечувати свою сім'ю належним чином, подальшою втратою працездатності, та хвилювань та турбувань за своє майбутнє, та своє місце у суспільстві. ОСОБА_2 є одруженим та у нього ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . Дитина у потерпілого народилася менш місяця до дорожньо-транспортної пригоди під час якої потерпілий ОСОБА_2 втратив здоров'я та транспортний засіб, необхідний у тому числі для забезпечення інтересів дитини. Тому, ОСОБА_2 та його дружина замість того, щоб забезпечувати належний догляд та забезпечення дитині, були примушені займатися лікуванням та відшкодуванням шкоди, та і ще були позбавлені транспортного засобу, чим було порушено їх сімейне життя та моральний і психологічний спокій родини. Моральну шкоду потерпілий ОСОБА_2 оцінює у 200 000 грн., а потерпіла ОСОБА_1 у 20 000 грн. АСК «ОМЕГА» повинна відшкодувати моральну шкоду заподіяну ОСОБА_2 за втрату здоров'ю у розмірі 13 000 грн. в порядку ст. 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Оскільки, законом визначений ліміт відповідальності страховика - 13 тисяч гривень, інший розмір моральної шкоди, на думку позивачів, покладається на винну особу. Так як предметом спору є стягнення моральної шкоди, яка завдана неправомірними діями посадової особи Департаменту патрульної поліції під час керування службовим автотранспортом, то відповідач в особі Департаменту патрульної поліції та Державної казначейської служби України повинні компенсувати потерпілому ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 200 000 грн - 13 000 грн., що становитиме 187 000 грн. , потерпілій ОСОБА_1 20 000 грн.
17 грудня 2024 року від представника відповідача Державної казначейської служби України надійшов відзив на позов із запереченнями проти нього, які обґрунтовані тим, що вказаний відповідач не може виступати в подібних правовідносинах відповідачем, так як в силу закону здійснює казначейського обслуговування Державного бюджету України, а не уособлює державу. Жодної позовної вимоги до Державного казначейства України не пред'явлено, а підставою позову є стверджуванні порушення прав позивачів з боку ПрАТ АСК «ОМЕГА» та посадової особи Департаменту патрульної поліції.
23 травня 2024 року представником Департаменту патрульної поліції надано відзив на позов із запереченнями проти нього, які обґрунтовані тим, що моральні страждання, на які посилаються позивачі в позові не доведені жодним належним та допустимим доказом, а розмір моральної шкоди не обґрунтований жодним чином, що на думку представника є підставою для відмови в цій частині позову.
У відкритому судовому засіданні представник позивачів позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, вирішити питання щодо судових витрат.
Представник відповідача ПрАТ АСК «ОМЕГА» у відкрите судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача не подав.
Представник Департаменту патрульної поліції у відкритому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
Представник Державної казначейської служби України у відкритому судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов.
Третя особа ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні заперечував проти позову, просив залишити його без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов висновків щодо часткового задоволення позову.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи такі фактичні обставини.
04 листопада 2022 року в місті Одесі відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем марки « MITSUBISHI OUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_2 та водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «MERCEDES BENZ A170», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1999 року випуску.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому діла 2-го поперекового хребця, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Згідно з ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2023 року заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволені, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку із його примиренням із потерпілим ОСОБА_2 , а кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрито (т. 1 а. с. 70-71).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником автомобіля «MERCEDES BENZ A170», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 27).
Із довідки, наданої т. в. о. начальника СТЗ УПП в Одеській області ДПП старшим сержантом поліції Денисом Собченко вбачається, що станом на 04 листопада 2022 року службовий автомобіль « MITSUBISHI OUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_2 (на синьому фоні) перебував у власності Департаменту патрульної поліції, що підтверджує свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та перебуває на балансі управління патрульної поліції в Одеській області ДПП (т. 1 а. с. 137, 138).
Із довідки, наданої начальником відділу кадрового забезпечення УПП в Одеській області ДПП від 08 травня 2024 року вбачається, що станом на 04 листопада 2022 року майор поліції Бєлих Дмитро Володимирович, інспектор відділу безпеки дорожнього руху проходив службу в управлінні патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (т. 1 а. с. 136).
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «MITSUBISHI OUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, застрахована в АСК «ОМЕГА», що підтверджується копією полісу № 204728007 (т. 1 а. с. 125).
Страхова сума на одного потерпілого, відповідно до полісу № 204728007, визначається: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 260 000 грн.; за шкоду, заподіяну майну - 130 000 грн.
Із матеріалів страхової справи вбачається, що Департамент патрульної поліції 07 листопада 2022 року звернувся до АСК «ОМЕГА» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка була отримана страховою компанією 14 листопада 2022 року (т. 1 а. с. 122).
Висновком експерта № 89-23 від 23 травня 2023 року встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «MERCEDES BENZ A170», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 04 листопада 2022 року, визначається рівною 145 732,08 грн. Ринкова вартість автомобіля з урахуванням аварійних пошкоджень, внаслідок ДТП, яка відбулася 04 листопада 2022 року визначається рівною вартості утилізації (вартості металобрухту) (т. 1 а. с. 30-37).
Оплата за проведення відповідної експертизи здійснена ОСОБА_1 в розмірі 11 820 грн., що підтверджується платіжною інструкцією 9305-7424-139-2531 (т. 1 а. с. 52).
Як вбачається із матеріалів справи, 31 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача АСК «ОМЕГА» із повідомленням про настання страхового випадку від потерпілої особи (т. 1 а. с. 29).
08 грудня 2023 року СК «ОМЕГА» надала відповідь ОСОБА_1 під № 645 на її повідомлення від 31 травня 2023 року, якою було відмовлено останній у виплаті страхового відшкодування в зв'язку із неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а. с. 72).
Отже, між сторонами виникли зобов'язання у зв'язку із завданням майнової та моральної шкоди, які регулюються главою 82 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За змістом статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором та/або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Виходячи з формулювання статті 11 ЦК України, можна зробити висновок, що такі дії повинні відповідати загальним засадам цивільного законодавства України, які закріплені в статті 3 ЦК України.
Відповідно до статті 33 Закону №1961-IV страхувальник, у разі настання ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово має надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально. Тобто страхувальник має вчинити дії для повідомлення страховика про настання ДТП.
У свою чергу, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (стаття 34 Закону №1961-IV). Тобто страховик після повідомлення страхувальником про ДТП має здійснити всі дії для встановлення та виплати страхового відшкодування.
У страховика (МТСБУ) обов'язок здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) не виникає у разі навмисних дій страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку (підпункт 37.1.1 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV), або у разі вчинення ним умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (підпункт 37.1.2 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV).
Крім того, у страховика (МТСБУ) обов'язок здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) не виникає і тоді, коли має місце неналежна поведінка й з боку потерпілого, а саме: невиконання обов'язків, визначених Законом № 1961-IV, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (підпункт 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV); неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту ДТП, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років з моменту ДТП, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV).
Отже, закон з огляду на принцип добросовісності визначає, що якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом № 1961-IV обов'язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки.
Аналізуючи зазначені норми законодавства, слід дійти висновку, що законодавство у страхових правовідносинах передбачає здійснення прав та обов'язків з дотриманням принципу добросовісності всіма учасниками цих правовідносин і не дотримання цього принципу може мати наслідком відмову в захисті порушеного права, зокрема в праві на відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці особи взагалі, та звільняє страховика від обов'язку відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці винної особи та потерпілого.
Разом з тим у порушення принципу пропорційності законом не встановлено механізму захисту права осіб (поновлення права), які добросовісно виконують покладені на них обов'язки, якщо шкода не відшкодована не з їхньої вини. Тому тлумачення права щодо відшкодування шкоди за наслідками страхового випадку за Законом № 1961-IV, має здійснюватися з огляду на добросовісне виконання зобов'язань та поведінки всіх учасників (добросовісна чи недобросовісна поведінка/дії) та пропорційність інтересів усіх учасників цих правовідносин.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у цивільній справі № 147/66/17.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» (далі - Закон №85/96-ВР)).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Згідно з статтею 3 Закону №1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).
При цьому, слід мати на увазі, що відповідно до положень статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Цивільний кодекс України також передбачає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї, і особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частини друга та четверта статті 14 ЦК України).
Положення зазначених норм права свідчить про зобов'язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи права інших осіб у спосіб передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов'язки.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови страховиком (страховою компанією) у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання потерпілою особою заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.
Право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП
Разом з тим, діюче законодавство не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особи на отримання відшкодування або на задоволення позову.
Сплив строку, протягом якого потерпіла особа може реалізувати своє суб'єктивне право протягом одного року за рахунок страховика, призводить до неможливості отримання страхового відшкодування від особи, що застрахувала відповідальність винної в ДТП особи в позасудовому порядку. Однак, законодавством не передбачено в цьому випадку припинення взагалі права на відшкодування шкоди, ані у повному обсязі, ані в обсязі страхового відшкодування.
З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат.
Враховуючи добросовісність поведінки ОСОБА_1 та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика у виплаті регламентних платежів у зв'язку з пропуском річного строку, має право на пред'явлення вимоги до страхової компанії, винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в чистині стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» майнової шкоди в межах страхової в розмірі 130 000 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що належить задовольнити, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази щодо здійснення позивачем розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та що строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини.
Щодо стягнення витрат на проведення експертної оцінки транспортного засобу в розмірі 118200 грн.
Відповідно до п. п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону № 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ПрАТ «АСК «ОМЕГА» дотримано порядок, визначений п. п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону № 1961-IV в частині визначення розміру збитків, а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 11820 грн., які документально підтверджені.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_5 до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, суд зауважує наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Mercedes-Benz А170» р. н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла 2-го поперекового хребця, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 був доставленим до міської клінічної лікарні № 1. Наступного дня 05.11.2022 року ОСОБА_2 було переведено до НХВ МКЛ № 11 для дообстеження та хірургічного лікування де його було госпіталізовано до Нейрохірургічного відділення, а 08 листопада 2022 року його було переведено до відділення Реанімації.
08 листопада 2022 року ОСОБА_2 було проведено хірургічне втручання, під час якого була проведена стабілізація пошкоджених уламків хребців траспедікулярною фіксацією. Трасппедікулярнииспондилодез L1-L2-L3. Лямінектомія L1, L2.
Загалом, ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 04 листопада 2022 року по 23 листопада 2022 року, що підтверджується медичною документацією, наявною в матеріалах справи (т. 1 а. с. 73-81, 156-177).
03 травня 2023 року відповідно до акту огляду МСЕК № 278 ОСОБА_2 була встановлена третя група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12ААГ № 491833 (т. 1 а. с. 82).
Відповідно до ст. 261 Закону № 1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Враховуючи те, що сума страхового відшкодування за заподіяну шкоду здоров'ю відповідно страхового полісу становить 260 000 грн., то відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 повинна становити 13 000 грн.
Щодо стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 в розмірі 20 000 грн. та ОСОБА_2 в розмірі 187 000 грн. з держави за рахунок коштів державного бюджету, суд зауважує на наступному.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п. 1) ч. 2 ст. 1167 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (частина перша статті 1174 ЦК України).
Моральна шкода - це втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода полягає у:
- фізичному болю та стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я;
- душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім'ї чи близьких родичів;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Оцінюючи розмір моральної шкоди, яка належить до відшкодування на користь ОСОБА_2 , суд враховує те, що внаслідок ДТП останній отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, у зв'язку з чим проходив лікування, отримав ІІІ групу інвалідності, що безумовно свідчить про внесення дискомфорту в його звичний спосіб життя та існування душевних переживань.
Оцінюючи розмір моральної шкоди, яка належить до відшкодування на користь ОСОБА_1 , суд враховує те, що внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль, який належав позивачу на праві власності, а також те, що вартість автомобіля є равною вартості металобрухту. Тобто, фактично, автомобіль є знищеним та не підлягає подальшої експлуатації.
Також, оцінюючи розмір моральної шкоди позивачів, суд виходить із того, що вони є подружжям, у якого за місяць до ДТП народилась дитина, що підтверджується відповідними свідоцтвами (т. 1 а. с. 85, 86). Суд погоджується із доводами позивачів про те, що під час ДТП подружжя втратило здоров'я та транспортний засіб, необхідний для забезпечення інтересів дитини, та замість того, щоб забезпечувати належний догляд та забезпечення дитині були змушені займатися лікуванням ОСОБА_2 , та були позбавлені транспортного засобу, чим було порушено їх сімейне життя та моральний та психологічний спокій родини.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди та визначаючи її розмір, суд, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, має виходити із встановлених фактичних обставин справи (постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 202/1722/19-ц, провадження № 61-8370св21).
Виходячи із засад розумності і співмірності, а також з урахуванням сум шкоди, яка стягнута зі страховика, та факту примирення ОСОБА_2 із особою, винною у дорожньо-транспортній пригоді, суд вважає за необхідне заявлений позов до держави задовольнити частково та стягнути на користь ОСОБА_2 60 000 грн. моральної шкоди та на користь ОСОБА_1 8 000 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19) зазначила, що з урахуванням того, що саме на державу покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.
Згідно з позовною заявою позивач фактично просив відшкодувати йому шкоду, яка завдана державою, зазначивши органи, який діє від імені держави; Департамент патрульної поліції, Державну казначейську службу України.
За наведених обставин безпідставними є аргументи представника Державної казначейської служби України про те, що вона є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідачем у цій справі є держава, як учасник цивільних відносин, а Державна казначейська служба України діє від імені держави.
Визначаючи порядок стягнення моральної шкоди з держави, суд керується наступним.
Відповідно до статті 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі статті 1174 ЦК України є держава Україна, а тому вона має бути відповідачем.
Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Такими органами у цій справі є Департамент патрульної поліції та Державна казначейська служба України. Кошти на відшкодування моральної шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16).
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи .
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. (т. 1 а. с. 1), який суд вважає необхідним стягнути пропорційно з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА, позов до якої задоволено на 100%, (605,60 грн.) та держави, враховуючи процент задоволення позовних вимог в розмірі 34,5%, (208, 93 грн.).
При зверненні до суду позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. за позовні вимоги до ПрАТ «АСК» «ОМЕГА» (т. 1 а. с. 2), який суд вважає необхідним стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА, позов до якої задоволено на 100%.
При зверненні до суду позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1605 грн. 52 коп. за позовні вимоги до держави (т. 1 а. с. 3), який суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України, враховуючи задоволення позову на 60%, в розмірі 963,31 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1174, 1187 ЦК України, ст. ст. 12, 16, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (ЄДРПОУ 21626809, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 48-Г, літера А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) майнову шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) грн. та вартість послуг по оцінці вартості матеріального збитку в розмірі 11820 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять) грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 963 (дев'ятсот шістдесят три) грн. 31 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 ) моральну шкоду в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 208 (двісті вісім) грн. 93 коп.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.В. Тополева