cправа №947/32458/25
провадження №1-кп/947/1219/25
03 грудня 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025162480000708 від 23.05.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
У провадженні Київського районного суду міста Одеси знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
17.11.2025 року до суду прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
1. Зміст клопотання.
В обґрунтування клопотання прокурор зокрема зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
13.08.2025 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 211960 грн.
Вважав, що на сьогоднішній день існують ризики, передбачені у п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: 1) щодо п.1 ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не одружений, відсутні міцні соціальні зв'язки, розуміючи, що у разі визнання його винним у вчинення вказаного кримінального правопорушення, йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, що є реальним мотивом та підставою для переховування від суду; 2) щодо п.3 ч.1 ст.177 КПК України, ОСОБА_3 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, які викривають його, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо, оскільки останній має засоби та можливості незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження; 3) щодо п.5 ч.1 ст.177 КПК України є ризик вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, з урахуванням обставин інкримінуємого йому злочину, а саме відсутності постійного джерела прибутку, наявності місць збуту викраденого майна.
Вважав, що при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 необхідно врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є можливим, оскільки такий захід в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до підозрюваного у зв'язку із тим, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та такий захід в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище.
Посилаючись на викладене, просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 діб.
2. Позиція учасників судового розгляду.
В судовому засіданні, прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Захисник зокрема зазначив, що прокурором не надано доказів щодо існування ризиків.
3. Передумови та висновки суду.
Суд, заслухавши клопотання, вислухавши думки учасників кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 13.08.2025 року, до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.10.2025 року включно та визначено заставу у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 211960,00 грн.
В подальшому, відповідно до ухвали суду від 06.10.2025 року, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було продовжено до 04.12.2025 року та залишено без змін розмір застави.
Продовжуючи вказаний запобіжний захід, судом враховано існування ризиків, передбачених п.1 (переховування від суду), п.5 (вчинення іншого кримінального правопорушення) ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Частина 3 ст.199 КПК України передбачає, що однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд погоджується, що на сьогоднішній день, ризики передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, а саме:
1) переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за який передбачено покарання тільки у виді реального позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, оскільки нові злочини нібито вчинив в період іспитового строку;
2) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 маючи не зняту та непогашену судимість за корисливі злочини проти власності, знову обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів проти власності, а тому, на думку суду, існує ризик вчинення обвинувачених інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, суд робить висновок, що існування обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, у сукупності з існуючими ризиками, передбаченими п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не дозоляють суду змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого та є достатньою підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а менш суворі запобіжні заходи, на думку суду, не достатні для запобіганню зазначеного ризику.
При цьому, суд вважає, що зі спливом певного часу, вказані ризики не зменшилися, оскільки обставини, які їх обумовили, також не змінилися та не відпали, а реальному прояву ризикам переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, і перешкоджає своєчасне застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку суду, тривалість застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у співвідношенні із пред'явленим обвинуваченням та можливою мірою покарання, на даний час не виходить за межі розумного строку тримання під вартою, а кореспондується з характером суспільного інтересу, який існує у випадку протидії вчиненню кримінальних правопорушень проти власності в період воєнного стану.
В той же час, враховуючи характер пред'явленого обвинувачення, особу обвинуваченого, його поведінку під час судового розгляду та тривалість перебування останнього під вартою, суд вважає за доцільне зменшити обвинуваченому розмір застави до 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 27, 177, 178, 181, 194, 199, 331, 369 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 31 січня 2026 року включно.
2. Зменшити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу до 60 (шістдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
У разі внесення застави на рахунок Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно та зобов'язати останнього: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися із міста Одеси без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання
3. Роз'яснити обвинуваченому, що у разі неявки за викликом до суду без поважних причин, або неповідомлення про причини своєї неявки, чи порушення покладених на нього обов'язків застава звертається у дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
4. Ця ухвала, в частині продовження дії запобіжного заходу, підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі на неї апеляційної скарги.
5. Ця ухвала, в частині продовження дії запобіжного заходу, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на цю ухвалу, в частині продовження дії запобіжного заходу, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1