Справа №676/6528/25
Номер провадження 2/676/3352/25
25 листопада 2025 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» адвокат Тараненко А.І. 21.07.2025 р. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 12.03.2023 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 649008671 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику (Додаток № 3), які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток № 4). ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «MNV29PG3». Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 8 800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. 28.11.2018 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №233 від 13.06.2023 р. до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача. 31.07.2024 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 року до Договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 р. від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача. 04.06.2025 р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 р. від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 44 971,16 грн. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №649008671 від 12.03.2023 року, становить - 44971,16 грн., яка складається з наступного: 8800,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 36 171,16 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на свою користь: заборгованість у розмірі 44 971,16 грн. за кредитним договором №649008671 від 12.03.2023 року, судові витрати пов'язані із розглядом справи а саме судовий збір - 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечив щодо винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав 17.10.2025 року письмовий відзив на позовну заяву. В якому зазначив, що пред'явлені до нього вимоги не підлягають до задоволення, є необґрунтованими, не підтвердженими відповідними доказами, зроблені з помилкових тверджень та такі, які носять маніпулятивний характер. Вважає, що сума заборгованості складається з 8 800,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 2217,60 грн. суми заборгованості по процентам, вважає розмір витрат на правову допомогу завищеними, оскільки послуги адвоката неспівмірні з заявленою сумою, справа розглядалась у спрощеному провадженні, яка немає особливої складності, в червні 2023 р. здійснював спроби на погашення боргу за рахунками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», однак їх реквізити були неактуальні, про нових кредиторів йому не було відомо. Визнає заборгованість по кредиту в сумі 8800,00 грн. як основного боргу та 2217,00 грн. суму боргу по відсоткам, у решті позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю.
Ухвалою суду від 15.09.2025 року відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні.
Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
12.03.2023 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали договір кредитної лінії №649008671 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно п.2.1. договору, кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит на суму 8800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов зазначених у цьому договорі додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». За п.3.1. кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.
Кредитний договір з відповідачем було укладено у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «MNV29PG3», що підтверджується копією Договору кредитної лінії №649008691 від 12.03.2023 року .
За Договором кредитної лінії №649008691 від 12.03.2023 року кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 8800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Вказане підтверджується копією кредитного договору(а.с.31-39).
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, у встановленому договором розмірі, що підтверджується: довідкою щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»(а.с.12) та копією платіжного доручення від 29.09.2020 р.(а.с.9).
28.11.2018 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 . У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди в тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу (а.с.76-79).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №233 від 13.06.2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього) (а.с.74), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 22418,52 грн. Тобто, право вимоги за кредитним договором № 649008691 від 12.03.2023 р. перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.67-68).
31.07.2024 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди в тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу (а.с.68-71)
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 року (а.с.66) до Договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 44971,16 грн.
04.06.2025 р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-ІО відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (а.с.60-63). Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-ІО від 04.06.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 44971,16 грн. (а.с.58-59).
Відповідач, порушив умови Кредитного договору, не повернув в повному обсязі кредит, не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання за Кредитним договором.
Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №649008671 заборгованість станом на 25.06.2025 р. становить 44 971,16 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 800,00 грн., заборгованість за процентами - 36 171,16 грн. (а.с.46).Розмір заборгованості також підтверджується наданим розрахунком ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.47-48), ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.49-50).
Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про захист прав споживачів». Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ст. 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Ст.517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6ст.203 цього Кодексу.
Частинами 1, 3ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно із ч. 2 ст.11 Закону №1023-XII, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
За змістом ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
При цьому, відповідачем не надано суду жодного належного доказу, який би підтверджував та доводив обставини ненадання первісним кредитором інформації про умови кредитування та на підтвердження того, що оспорений договір є несправедливим.
Судом встановлено, що відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор «MNV29PG3», для підписання Договору кредитної лінії №649008671 від 12.03.2023 року, відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору, строками погашення та розміром процентної ставки за кредитним договором.
Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 8800,00 грн. підтверджується наданими у якості доказів матеріалами: копією платіжного доручення від 12.03.2023 року (а.с. 9) та довідкою (а.с.12), вказаний факт відповідачем визнано про що вказано у відзиві на позов.
Позивач є належним позикодавцем оскільки до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 649008671 від 12.03.2023 року, що підтверджується належними доказами, а тому заперечення відповідача в цій частині суд відхиляє.
Загальна сума заборгованості відповідача за Кредитним договором № 649008671 від 12.03.2023 року за розрахунками позивача становить - 44971,16 грн., яка складається з наступного: 8800,00 грн. - заборгованість по кредиту; 36 171,16 грн. - заборгованість по процентам.
Так як розмір отриманого відповідачем кредиту згідно укладеного кредитного договору підтверджено належними та допустимими доказами, відповідачем позов в частині розміру заборгованості по кредиту визнано, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.
Що ж стосується позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам в сумі 36 171,16 грн., то вони, на переконання суду, підлягають частковому задоволенню в розмірі 5519 грн., при цьому суд враховує, що згідно п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду(30 днів) може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. ІЗ змісту розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.49-50) видно, що відповідач 14.04.2023 р. сплатив повністю відсотки за користування кредитом в розмірі обумовленому договором в сумі 2772,00 грн. За вказаних обставин на переконання суду правомірним є нарахування відсотків протягом наступних 30 днів виходячи із процентної ставки 2,1 % в день, обумовленої в п.8.3.2 кредитного договору що складатиме 8800,00 грн. х 30 днів х 2,1% = 5544,00 грн. Крім цього у вказаному розрахунку вказано, що відповідач додатково сплатив 25 грн.(14.05.2023 р. - 5,00 грн., 22.05.2023 р. - 15,00 грн. та 30.05.2023 р. - 5,00 грн.) які враховані судом при визначені заборгованості по відсоткам.
Таким чином з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 649008671 від 12.03.2023 у розмірі 44 971,16 грн., в т.ч.: заборгованість по кредиту - 8800,00 грн., заборгованість по процентам - 5519,00 грн..
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв'язку із цим з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір в розмірі 771,30 грн.( 14319,00 грн. х 2422,40 грн. : 44 971,16 грн. = 771,30 грн.).
Згідно п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України з результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір сум, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої дороги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року(а.с.44-45), Додаткової угоди №25770744638 до Договору про надання правничої допомоги 05/06/25-01 від 05.06.2025 року (а.с.43), актом прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року (а.с.42), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.04.2012 року (а.с.41), довіреністю від ТОВ «Юніт Капітал», розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката становить - 7 000,00 грн.
Згідно п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідач подав до суду письмовий відзив в якому просив зменшити витрати на правову допомогу.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, суд враховує конкретні обставини даної справи, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також те, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер, заперечення відповідача про необґрунтованість заявлених вимог, те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, за своїм змістом не являє значної складності, в зв'язку із цим вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 000,00 грн. витрат на правову допомогу підлягають до часткового задоволення в розмірі 2000,00 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81,137, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 202,207,513,516-517,526, 530, 599, 610, 612, 625, 628,629, 633,1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України,
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (код ЄДРПОУ 43541163; місцезнаходження: вул.Рогнідинська, 4, літера «А», оф.10, м.Київ, 01024): заборговність за Кредитним договором № 649008671 від 12.03.2023 у розмірі 14 319,00 грн., в т.ч.: заборгованість по кредиту - 8800,00 грн., заборгованість по процентам - 5519,00 грн.; 771,30 грн. судового збору, 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
На рішення учасниками судового розгляду може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 02.12.2025 року.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Вдовичинський А.В.