Справа № 947/44698/25
Провадження № 2/947/7848/25
03.12.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини, шляхом фактичного проживання та визнання права власності в порядку спадкування,
02.12.2025 року до Київського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини, шляхом фактичного проживання та визнання права власності в порядку спадкування, в якій позивачка просить суд:
- встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті рідного дядька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом фактичного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 на момент його смерті;
- визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на 24/105 будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті рідного дядька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглядаючи позовну заяву, суддею встановлено її невідповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Абзацом 2 частини 1 статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
З матеріалів справи вбачається, що іншими учасниками справи крім позивачки є відповідач - ОСОБА_2 на якого у відповідності до положень ст. 14 ЦПК України не розповсюджується обов'язок реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у зв'язку з чим у позивача наявний обов'язок зі скерування копії поданої до суду позовної заяви з додатками до неї відповідачеві та надання відповідних доказів до позовної заяви.
Однак, відповідних доказів зі скерування поданих до суду документів на вказану адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що як вище зазначено, належними доказами у відповідності до процесуального законодавства на підтвердження скерування копій документів відповідачеві є:
- підтвердження про скерування в електронній формі копії позовної заяви з додатками до неї з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у разі наявності зареєстрованого електронного кабінету відповідача;
- у разі відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, докази скерування в паперовій формі копії позовної заяви з додатками до неї, через поштове відправлення з листом опису вкладення.
За наслідком чого, позивачеві необхідно надати докази надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Крім того, вказані докази надсилання копій документів листом з описом вкладення повинні відповідати положенням до їх оформлення згідно з Порядком надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року за №270.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позову не надано доказів на підтвердження сплати судового збору.
За наслідком чого суд зазначає, що ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви: немайнового характеру справляється у розмірі 1211,20 коп.; майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За наслідком чого, судом встановлено, що за пред'явленим позовом позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме про встановлення родинних відноси та встановлення факту прийняття спадщини, шляхом фактичного проживання, за якою підлягає сплаті судовий збір в загальному розмірі 1937,92 грн. (0,8 від 2422,40).
Також позивачем заявлено вимогу про визнання права власності в порядку спадкування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 сформулювала висновки щодо питання застосування Закону України "Про судовий збір" в частині визначення розмежування критерію позовних вимог, які мають вартісну оцінку та майновий характер, а також які є вимогами немайнового характеру та не підлягають вартісній оцінці. Згідно з вказаними висновками майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
За наслідком чого, вимоги позивача про визнання права власності, належать до вимог майнового характеру, судовий збір за якими визначений законом та тісно пов'язаний з ціною позову.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.
Оглядаючи позовну заяву суддею встановлено, що позивачем визначено ціну позову в розмірі 300000,00 грн., яка як зазначено останнім у позові дорівнює орієнтовній ринковій вартості 24/105 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
Однак, будь-яких доказів на підтвердження ринкової вартості 24/105 частки вказаного житлового будинку позивачем до позову не надано, за наслідком чого слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Зазначене положення кореспондується у ч. 2 ст. 176 ЦПК України.
За наслідком чого позивачеві необхідно:
- визначити ціну позову, яка підлягає дорівнювати реальній ринковій вартості станом на день пред'явлення позову до суду спірному нерухомому майну: 24/105 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з наданням до суду підтверджуючих доказів на підтвердження частки вартості нерухомого майна, або доказів на підтвердження вартості аналогічного за цими ж параметрами нерухомого майна;
- у разі визначення ціни позову, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову, однак не менше ніж 1211,20 гривень та не більше 15140,00 гривень з застосуванням коефіцієнту 0,8;
- у разі неможливості належного визначення позивачем ціни позову та ринкової вартості 24/105 частки спірного нерухомого майна станом на день звернення до суду з позовом, у такому разі на підставі ч. 2 ст. 176 ЦПК України, приймаючи що заявлені вимоги стосуються 24/105 частки об'єкта нерухомого майна, вартість якого є значною, слід вважати встановленим судом до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви в частині вимоги майнового характеру у максимальному розмірі 12112,00 грн. (0,8 від 15140,00 = 12112,00); у такому разі, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, у розмірі 12112,00 грн.;
- одночасно суд зазначає, що у разі сплати судового збору виходячи зі встановленої судом ціни позову, у разі встановлення під час розгляду справи дійсної вартості 24/105 частки майна, в подальшому суд має можливість вирішити питання про повернення суми переплати судового збору;
- також позивачеві необхідно надати документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою немайнового характеру, який підлягає до сплаті в сумі 1937,92 грн. (0,8 від 2422,40);
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету - 22030101 ; Призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);
- одночасно у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відкоригований орієнтовний розрахунок судових витрат;
- надати докази надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Суд зазначає стороні позивача, що у відповідності до положень ч. 9 статті 43 ЦПК України, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини, шляхом фактичного проживання та визнання права власності в порядку спадкування, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини, шляхом фактичного проживання та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.