Справа № 609/1124/25
3/609/442/2025
03 грудня 2025 року
Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 508188 від 09 листопада 2025 року, гр. ОСОБА_1 09.11.2025р., близько о 14.05 год. в с. Сураж по вул. Березина повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування Шумським районним судом від 27.03.2025р. № 609/93/25, чим порушив вимоги п.2.1(А) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявок не повідомив, хоча належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.268 КупАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При вирішенні питання про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд також враховує положення ст.268 КУпАП, згідно яких адміністративні правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Беручи до уваги викладене, розгляд даної справи слід провести за відсутності ОСОБА_1 на підставі частини 1 ст.268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
За ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За змістом ч.5 ст.126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Тобто, адміністративній відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП підлягають особи, що повторно керували транспортним засобом: без права керування таким транспортним засобом, із встановленим тимчасовим обмеженням у праві керування транспортними засобами, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, або передали керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Склад адміністративного правопорушення сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами повторно протягом року. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом, повторно протягом року.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, в частині порушення п. 2.1 (а) ПДР, особою, яка складала протокол про таке порушення серії ЕПР1 № 508188 від 09 листопада 2025 року надано наступні докази:
- копію постанови Шумського районного суду Тернопільської області від 27.03.2025р. по справі № 609/93/25, провадження №3/609/89/2025;
- відеозаписи із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора патрульного автомобіля, записані на DVD-R диск.
Із оглянутої судовому засіданні копії постанови Шумського районного суду Тернопільської області від 27.03.2025р. по справі № 609/93/25, провадження №3/609/89/2025 встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 508188 від 09 листопада 2025 року, гр. ОСОБА_1 інкримінують порушення п. 2.1 ПДР України, а саме повторно протягом року керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування.
Слід зазначити, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом, та повторне протягом року керування транспортним засобом без посвідчення водія є різними за суттю правопорушеннями, відповідальність за які передбачена різними частинами статті 126 КУпАП.
Відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати транспортним засобом передбачена ч.2 ст. 126 КУпАП.
Відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керувати транспортним засобом передбачена ч.4 ст.126 КУпАП.
Відтак судом встановлено, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року матеріали справи не містять, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака об'єктивної сторони цього складу, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою позбавлена права керування транспортним засобом, вчинено протягом року.
Працівником поліції не надано належних та допустимих доказів притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року чи накладення, протягом року, адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП. У судовому засіданні такі дані не здобуті.
Виходячи з положень статей 8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Разом з тим, суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вході розгляду справи встановлено відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126КУпАП.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5ст.126 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП відносно останнього слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 126, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Суддя: М. В. Харлан