465/7875/25
1-кп/465/1198/25
Іменем України
28.11.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоазовськ Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця у званні «старший лейтенант», раніше судимого, востаннє 20.10.2025 року вироком Личаківського районного суду м. Львова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 старший лейтенант ОСОБА_4 , в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, усвідомлюючи, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102 ІХ (із подальшими змінами), в Україні введено воєнний стан, будучи засудженим вироком Личаківського районного суду м. Львова від 16.06.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, 24.07.2025 року близько 18 год. 30 хв. перебуваючи на вул. Княгині Ольги в м. Львові, поблизу будинку № 100K, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки "Atlantic Recon DX 27,5" M/17" вартістю 7400 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, визнав повністю, підтвердивши обставини, наведені в обвинувальному акті та надав детальні показання про мотиви та обставини вчинення кримінального правопорушення, щиро покаявся та просив суворо не карати. Велосипед повернув потерпілому.
Попри визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненому, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України також доведена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 24.07.2025, відповідно до якої останній просить вжити заходів до невідомої особи, яка 24.07.2025 близько 18:30 год. у м.Львові по вул.Кн. Ольги, 100 К, поруч магазину "Близенько" шляхом вільного доступу здійснила крадіжку велосипеда марки "Atlantic Recon DX 27,5" M/17";
- протоколом огляду місця події від 24.07.2025 із фототаблицею до такого;
- протоколом огляду від 25.07.2025 із відеозаписом до такого;
- протоколом огляду предметів від 25.07.2025 з фототаблицею;
-квитанцію про отримання на зберігання речових доказів від 30.07.2025;
-протоколом огляду документу від 25.07.2025 з фототаблицею;
-протоколом огляду документу від 26.07.2025 з інструкцією з експлуатації;
З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:
- постанову слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 про визнання речовим доказом та долучення до матеріалів кримінального провадження від 25.07.2025 року;
- постанову слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 про визнання документом від 26.07.2025;
- ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 13.08.2025 про накладення арешту на тимчасове вилучене майно велосипед марки "Atlantic Recon DX 27,5" M/17", серійний номер HW2021081076, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 27.03.2025 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави;
- ухвалу Львівського апеляційного суду від 09.04.2025 року якою апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 27.03.2025 залишено без змін;
- ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 27.08.2025 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави;
-вирок Личаківського районного суду м. Львова від. 16.06.2025, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 ККУкраїни звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;
-вирок Личаківського районного суду м. Львова від. 20.10.2025, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Личаківського районного суду м.Львова від 16.06.2025 року та за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Оцінюючи здобуті у кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає, що вищевикладені докази встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та отримані у порядку, встановленому КПК України.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 21.10.2011 року у справі «Коробова проти України», відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», який ґрунтується на достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновках.
Як встановлено судом, визнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, несуперечливими, узгоджуються з дослідженими безпосередньо в судовому засіданні письмовими доказами.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує, що відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
З огляду на викладене при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке з урахуванням положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих покарання обставин та наявність пом'якшуючих обставин, якими суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння ним у розкритті злочину.
Окрім цього, суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, який на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення, під час іспитового строку.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Судом встановлено, що вироком Личаківського районного суду від 20.10.2025 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено йому остаточне покарання на підставі ст.ст.71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 16.06.2025 року за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Згідно ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Частина 1 ст. 71 КК України містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або частково приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений вчинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.
Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає остаточне покарання за сукупністю вироків.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання про призначення ОСОБА_4 остаточного покарання у виді позбавлення волі із врахуванням вимог ст.71 КК України, що в свою чергу відповідатиме основній меті його призначення - виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде необхідним та достатнім.
Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.
Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 27.08.2025 року у справі №465/6426/25 (провадження №1-кс/465/1365/25) застосовано до ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відтак строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з моменту постановлення ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме з 27.08.2025.
Оскільки, судом призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
У справі наявні процесуальні витрати на проведення експертизи. Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході дізнання Львівським НДЕКЦ МВС України проводилась судова товарознавча експертиза. Згідно наявної довідки про вартість виконаної експертизи витрати на залучення експерта з оформленням висновку №СЕ-19/114-25/18146-ТВ від 31.07.2025 року у даному кримінальному провадженні складає 1782 грн. 80 коп. З урахуванням положень ст.124 КПК України зазначені витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.
Підстав для застосування правових приписів ст.174 КПК України немає.
Керуючись ст.370, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 місяць.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 20.10.2025 та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 2 (два) місяці.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня звернення вироку до виконання.
В строк відбуття покарання зарахувати перебування ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 27.08.2025року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1782 (одну тисячу сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп. витрат на проведення судової товарознавчої експертизи
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1