Справа № 456/4882/25
Провадження № 2/456/2145/2025
28 листопада 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Дверій Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання на підставі наявних у суду матеріалів,
Стислий виклад позицій сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (далі ТОВ «Іннова Фінанс») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 3374290324 від 14.03.2024 в розмірі 11336,00 грн, поклавши судові витрати на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 14.03.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №3374290324. Вказаний договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору позикодавець надав позичальнику позику на суму 2000,00 гривень шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник взяв на себе зобов'язання повернути позику в погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з п. 2.6.1, п.2.6.2 та п. 2.6.3 цього договору, його додатків. Умовами вказаного договору позики передбачено: тип позики - кредит; мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; строк позики (строк дії договору) 360 днів; дата надання позики 14.03.2024 або наступний за ним календарний день; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього договору. Позикодавець свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 2000,00 грн. Відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою має заборгованість перед позивачем у розмірі 11336,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9336,00 грн - заборгованість за процентами. Оскільки в порушення умов договору відповідач у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не здійснив, позивач змушений звернутися з цим позовом до суду.
Відповідач скористався правом на подання відзиву, в якому вимоги позивача заперечив. Суть заперечення зводиться до незгоди з розміром заборгованості.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2025 року головуючим суддею у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 66/
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, за наявними у цій справі доказами. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі. Витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію в силу того, що така містить банківську таємницю, а саме: 1) чи належить (належала раніше) платіжна картка за номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; 2) надати відомості про повний номер карти НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу EasyPay від 14.03.2024 у розмірі 2000,00 грн (ID операції: 1379418448; призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс» Pay from account to card НОМЕР_1 , НОМЕР_3 »); 3) інформацію про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 14.03.2024 по 16.03.2024, тобто з моменту, під час якого було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3374290324 від 14.03.2024 та отримано кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс») /а.с. 68-69, 74/.
21.11.2025 відповідачем подано відзив на позов /а.с 77/.
Заяв чи клопотань від учасників цієї справи, у тому числі й про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у визначені чинним ЦПК України й судом строки та порядку до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 14.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3374290324 шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора b4clh0mp3 /а.с. 19-29/.
Зокрема, з договору надання грошових коштів у позику № 3374290324 від 14.03.2024 судом встановлено, що такий укладено між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , за умовами якого товариство надає позичальнику кредит у сумі 2000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, тип кредиту - кредит, строк дії кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 11 днів, останній платіж періодом внесення 8 днів. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку вказаного в п. 2.6.1 цього договору та становить 2,2% за кожен день користування кредитом.
З анкети клієнта встановлено, що ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до ТОВ «Іннова Фінанс» з метою отримання кредиту, зазначивши реквізити належного йому електронного платіжного засобу для надання йому коштів /а.с. 11/.
З договору № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16.05.2023 вбачається, що такий укладено між ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та ТОВ «Іннова Фінанс». За цим Договором ТОВ «Іннова Фінанс» доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (Платежів) з використанням Реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send /а.с. 14-18/.
З паспорту споживчого кредиту вбачається, що сума кредиту становить 2000,00 грн, строк кредитування 360 днів, процентна ставка стандартна 2,2%. Річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 803,00% /а.с. 41-43/.
Відповідно до розрахунку ТОВ «Іннова Фінанс» загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 3374290324 від 14.03.2024 станом на 08.03.2025 становить 11336,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9336,00 грн - заборгованість за процентами /а.с. 53-61/.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору (оферти) на спеціальних умовах.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом частин 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі ст. 64 ЦПК України.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов'язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов'язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем доведено факт укладення між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 договору № 3374290324 про надання грошових коштів у позику від 14.03.2024 та отримання ним кредиту, на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником, наявність заборгованості.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Всупереч вищенаведеному, відповідачем не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов'язань за договором.
Суд критично оцінює доводи відповідача про несправедливість та неспівмірність нарахованих відсотків з огляду на таке.
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-1Х), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-IX) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-IX).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно з п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
- протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно);
- протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-IХ дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов?язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.
Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-IХ, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на укладання такого договору.
При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту).
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені у договорі.
Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Договір між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 та паспорт до нього, який містить відповідні умови щодо розміру кредиту, процентної ставки за таким та умов, порядку та строків їх нарахування, підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення в частині стягнення заборгованості 11336,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9336,00 грн - заборгованість за процентами.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
А відтак інші доводи сторін не аналізуються судом та не спростовуються, оскільки на висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позову не впливають.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи, що до закінчення судових дебатів у справі сторони зробили заяву, що докази понесених ними інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на правову допомогу, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, а тому розподіл таких при ухваленні судом даного рішення не здійснювався.
Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий 15.08.2023; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, 8, поверх 9; ЄДРПОУ 44127243) 11336,00 грн (одинадцять тисяч триста тридцять шість грн 00 коп.) заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 3374290324 від 14.03.2024 та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Дата складення та підписання судового рішення без його проголошення 28 листопада 2025 року.
Суддя Л.В.Гула