Справа № 455/1450/25
Провадження № 2/455/623/2025
Іменем України
03 грудня 2025 року м. Старий Самбір
у складі судді Титова А.О.,
за участю секретаря судового засідання Гавриляк О.Б.,
представники сторін в судове засідання - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»»,
до відповідача - ОСОБА_1 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 42250,00 грн.,
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,
до відповідача - ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»»,
про визнання недійсним кредитного договору, -
Позивач / Відповідач за зустрічним позовом - ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»».
Відповідач / Позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
Кредитодавець - ТОВ «АВАНС КРЕДИТ»,
Кредитний договір - договір про надання фінансового кредиту №34998-10/2023 від 25.10.2023.
25.10.2023 між Кредитодавцем та Відповідачем укладено Кредитний договір, відповідно до умов якого, Кредитодавець зобов'язався надати Відповідачу в кредит грошові кошти в сумі 10000,00 грн на строк 360 днів, а Відповідач зобов'язався повернути кредит у визначений договором строк та сплатити проценти за користування кредитом.
Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, однак Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим, у Відповідача утворилась заборгованість за Кредитним договором у розмірі 42250,00 грн, про стягнення якої з Відповідача на свою користь Позивач звернувся до суду із позовом у цій справі як новий кредитор, що набув права вимоги до Відповідача в порядку факторингу.
Позивач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи здійснювати без його участі.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА - ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ
Відповідач у зустрічній позовній заяві (а.с. 56-59) вказує, що між ним та Кредитодавцем дійсно було укладено Кредитний договір, який, однак містить несправедливі умови в частині встановлення процентної ставки за користування кредитом у розмірі 2,5%, при цьому того, Кредитний договір було укладено під впливом тяжкої обставини, оскільки Відповідач потребував лікування. Крім того, Відповідач не отримував повідомлення про відступлення прав вимоги за Кредитним договором. За викладеного зв'язку, Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом у поточній справі про визнання недійсним Кредитного договору.
Відповідача належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Цивільні права і обов'язки, договір
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (частина 2 статті 11 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).
Кредитний договір
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина 2 статті 1056-1 ЦК України).
Електронний договір
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», далі - Закон).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина 7 статті 11 Закону).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону).
Принципи цивільного судочинства, докази, їх належність та достовірність доказів
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та диспозитивність (пункти 4 та 5 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Змагальність сторін полягає, зокрема, в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 статті 12 ЦПК України, частина 1 статті 81 ЦПК України).
А принцип диспозитивності полягає у розгляді справи судом не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та за умов того, що кожен учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а суд, за загальним правилом позбавлений права збирати доказі з власної ініціативи (частини 1, 2 та 3 статті 13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 77 та частина 1 статті 79 ЦПК України).
25.10.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» як кредитодавцем та Відповідачем як позичальником укладено кредитний договір №34998-10/2023 від 25.10.2023, договір укладено сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційних систем в електронній формі та підписано, зокрема, Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
За умовами Кредитного договору, Кредитодавець надає, а Відповідач отримує кредит на наступних умовах: розмір кредиту - 10000,00 грн; строк кредитування - 360 днів, дата повернення кредиту 18.10.2024; процентна ставка - 2,50% на день, яка застосовується у межах строку кредитування; періодичність сплати процентів - кожні 20 днів.
Кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі та в порядку, визначеному у пункті 1.6. Кредитного договору - шляхом перерахування 25.10.2023 у безготівковій формі грошових коштів у розмірі 10000,00 грн на реквізити платіжної карти Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджуться інформаціює ПАТ "Приватбанк" про емітування вказаної банківської карти та ім'я Відповідача та відомостями виписки по банківському рахунку Відповідача.
Відповідачем 13.11.2023 була здійснена часткова оплата за Кредитним договором у розмірі, визначеному умовами Кредитного договору графіку платежів - 1000,00 грн., які зараховані як часткова сплата процентів за користування кредитом.
В той же час, доказів належного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором матеріали справи не містять.
21.03.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»» укладено договір № 21032024, відповідно до умов якого, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»» набуло права вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Щодо позовних вимог за первісним позовом
Представлені Позивачем докази є належними достовірними та в своїй сукупності достатніми для висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Розрахунок заборнгованості Відповідача за Кредитним договором Позивачем здійснено математично вірно з урахуванням умов договору.
В свою чергу Відповідачем не представлено суду доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань за Кредитним договором, або доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги в певній частині, або позовні вимоги в цілому.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з Відповідач на користь Позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 42250,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 32250,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В обґрунтування своєї правової позиції про наявність підстав для визнання недійсним Кредитного договору, Позивач за зустрічним позовом: (1) із посиланням на положення статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" вказує, що Кредитний договір містить несправедливі умови в частині встановлення процентної ставки за користування кредитом у розмірі 2,5%; (2) також вказує, що Кредитний договір було укладено Відповідачем під впливом тяжкої обставини, оскільки останній потребував лікування; при цьому (3) Відповідач не отримував повідомлення про відступлення прав вимоги за Кредитним договором.
Однак суд з такими доводами Позивача за зустрічним позовом погодитись не може з огляду на наступне
(1) Щодо доводів про наявність несправедливих умов у Кредитному договорі
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором (частина 2 та пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16).
З урахуванням вищевикладених положень законодавства та судової практики, суд зазначає, що проценти за договором кредитує платою за користування кредитом, а не компенсацією за невиконання зобов'язань за кредитним договором, при цьому розмір суми процентів за користування кредитом залежить від строку користування позичальником кредитними коштами, а не від факту невиконання ним умов договору, а тому у даному випадку відсутні підстави вважати умови Кредитного договору несправедливими в аспекті згаданих Відповідачем положень пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (частина 2 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").
Вирішуючи питання справедливості або несправедливості умов Кредитного договору щодо розміру процентів за користування кредитом, суд звертає увагу на наступне.
24.12.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів країни щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (далі за текстом - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни, зокрема, до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (підпункт 6 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (підпункт 13 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (пункт 17 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування»).
Дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом (пункт 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ).
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування: (1) з 24.12.2023 до 21.04.2024 - денна процентна ставка не може перевищувати 2,5%, (2) з 22.04.2024 до 19.08.2024 денна процентна ставка не може перевищувати 1,5%, (3) а починаючи з 20.08.2024 та в подальшому - денна процентна ставка не може перевищувати 1%.
При цьому, наведені зміни до вимог щодо максимального розміру денної процентної ставки поширюються на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності Законом № 3498-ІХ лише у разі продовження строку дії таких договорів після 24.12.2023.
За обставинами цієї справи, Кредитний договір укладено 25.10.2023, тобто до набрання чинності Законом № 3498-ІХ, а відомостей про продовження строку дії Кредитного договору - матеріали справи не містять. Таким чином, положення Закону № 3498-ІХ не розповсюджуються на Кредитний договір.
В той же час, враховуючи те, що положення Закону № 3498-ІХ не розповсюджуються на Кредитний договір, обумовлена таким договором денна процентна ставка за користування кредитом у розмірі 2,5% у повній мірі відповідає максимальному розміру денної процентної ставки, запровадженої Закону № 3498-ІХ для періоду 24.12.2023 до 21.04.2024, що слідував після укладення Кредитного договору - а тому відсутні підстави вважати умови Кредитного договору щодо розміру процентів несправедливими.
Підписанням Кредитного договору Позивач за зустрічним позовом підтвердив свою волю, спрямовану на набуття цивільних прав та обов'язків та погодився з умовами Кредитного договору, в тому числі з умовами щодо денної процентної ставки.
Незгода позичальника з умовою договору за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства, подібний висновок знаходить своє відображення у Постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №756/6038/20.
За наведених обставин, суд не погоджується із правовою позицією Позивача за зустрічним позовом про те, що умови Кредитного договору є несправедливими з урахуванням положень Закону України "Про захист прав споживачів".
(2) Щодо укладення Кредитного договору під впливом тяжкої обставини
Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (частина 1 статті 233 ЦК України).
Правочин, який оспорюється на підставі статті 233 ЦК України, характеризується тим, що особа вчиняє його добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена вчинити правочин через тяжкі для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.
Підставами визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України та предметом доказування у справі є: 1) наявність тяжкої обставини, в якій перебувала особа, що змусила її вчинити правочин; 2) правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах. Тобто для визнання правочину недійсним на підставі частини першої статті 233 ЦК України необхідна сукупність вказаних умов. Такий висновок підтверджується вживанням законодавцем в частині першій статті 233 ЦК України сполучника «і», за допомогою якого відбувається поєднання вказаних умов. Встановлена статтею 233 ЦК України підстава недійсності правочину є сукупністю цих двох елементів; відсутність хоча б одного з них є ознакою знаходження відповідних правовідносин за межами сфери регулювання частини першої статті 233 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 522/6715/16).
Наявність тяжкої обставини, що змусила особу вчинити правочин, має довести сторона, яка такий правочин оспорює. Предметом доказування також є той факт, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було би вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Тяжкі обставини мають вплинути на особу таким чином, що спонукають її вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах. Умови мають бути очевидно невигідними для особи, яка уклала цей правочин, і бути наявними саме в момент вчинення правочину. Тяжкими обставинами можуть бути, зокрема, тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства особи, учасника правочину, та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин (постанова Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 522/6715/16)..
Позивач за зустрічним позовом, стверджуючи про укладення ним Кредитного договору під впливом тяжкої для неї обставини з огляду на потребу у лікуванні - будь-яких доказів на підтвердження такої необхідності лікування суду не представив, а тому такі обставини Позивачем за зустрічним позовом - є недоведеними.
Крім того, з огляду на вищевикладену правову позицію Верховного суду, підставами визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України є сукупність умов: 1) наявність тяжкої обставини, в якій перебувала особа, що змусила її вчинити правочин; 2) правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах.
Позивач за зустрічним позовом щодо вкрай невигідних умов посилається на встановлену у Кредитному договорі завищену, на його думку, денну процентну ставку за користування кредитом, одна в той же час, судом вище вже здійснено правовий аналіз щодо розміру процентної ставки за користуванням кредитом, у зв'язку з чим, вважати розмір денної процентної ставки у розмріні 2,5% вкрай невигідними умовами - підстави відсутні, з огляду на викладені вище мотиви суду.
За наведених обставин, суд не погоджується із правовою позицією Позивач за зустрічним позовом про наявність правових підстав для визнання Кредитного договору недійсним на підставі частини 1 статті 233 ЦК України.
(3) Щодо неотримання Позивачем за зустрічним позовом повідомлення про відступлення прав вимоги за Кредитним договором
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом (частини 1 та 3 статті 1082 ЦК України).
Відповідно до умов пункту 4.1.4. Кредитного договору Кредитодавець має право без згоди позичальника відступити право вимоги за Кредитним договором третій особі, але з обов'язковим повідомленням позичальника про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
Відповідно до умов договору факторингу №21032024 від 21.03.2024 укладеного між Кредитодавцем та Позивачем, повідомлення боржників про відступлення прав вимоги протягом 10 днів з дня укладення договору факторингу покладається на Кредитодавця.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань (Постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі 361/2105/16).
В матеріалах справи відсутні докази того, що Кредитодавець - ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», повідомив Позивача за зустрічним позовом про відступлення прав вимога за Кредитним договором.
В той же час, чинне законодавство України не вказує обставину неотримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги як підставу для визнання недійсним договору на підставі якого виникло грошове зобов'язання. Крім того, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
За викладеного, правові підстави для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом - відсутні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, натомість підстави для задоволення зустрічного - відсутні.
Склад судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи - зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (частина 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункти 1 та 2 частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Судовий збір
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України).
З огляду на задоволення позовних вимог, витрати Позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви підлягають стягненню на його користь з Відповідача.
Керуючись статтями 258, 259, 264, 265, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»» до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»» (ЄДРПОУ 35625014, 01032, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок №30) заборгованість за кредитним договором № 34998-10/2023 від 25.10.2023 у розмірі 42250,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»» (ЄДРПОУ 35625014, 01032, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок №30) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»» - відмовити.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження
Рішення суду підписано без його проголошення у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення 03.12.09.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Титов А.О.