Справа № 453/1916/25
№ провадження 4-с/453/5/25
03 грудня 2025 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Ясінського Ю.Є.
секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сколе Львівської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції В.Радевича,-
07 листопада 2025 року представник заявника адвокат Горох В.В. звернувся до суду із скаргою, в якій просив: Постановити ухвалу, якою визнати бездіяльність державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача ОСОБА_1 від 30 вересня 2025 року про примусове виконання ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 453/861/22, яка набрала законної сили 02 січня 2023 року. Зобов'язати державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення (поновити порушене право стягувача) шляхом відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 453/861/22, яка набрала законної сили 02 січня 2023 року, за заявою стягувача ОСОБА_1 від 30 вересня 2025 року.
В обґрунтування скарги зазначили наступне.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року у справі № 453/861/22, яка набрала законної сили 02 січня 2023 року, затверджено мирову угоду, укладену 14 грудня 2022 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Козівською сільською радою Стрийського району Львівської області.
В пункті 18 резолютивної частини ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року у справі № 453/861/22 зазначено, що у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень. Однак, ОСОБА_2 не виконала мирову угоду в порядку і строки, передбачені цією угодою. З цього приводу стягувач ОСОБА_1 30 вересня 2025 року звернувся до Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 30 вересня 2025 року про примусове виконання Ухвали суду. Головним державним виконавцем Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Василем Радевичем повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання з підстав, передбачених п.6 ч.4 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження», що підтверджується повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03 жовтня 2025 року № 39390, складеного головним державним виконавцем Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Василем Радевичем. Відтак, державний виконавець Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинив бездіяльність, яка полягає у не відкритті виконавчого провадження за заявою стягувача ОСОБА_1 від 30 вересня 2025 року про примусове виконання ухвали суду. Зазначив, що Ухвала Сколівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 453/861/22, яка набрала законної сили 02 січня 2023 року, є виконавчим документом в розумінні п.2 ч.1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження», ч.2 ст. 208 ЦПК України. В даній ухвалі суду зазначено усі необхідні реквізити, передбачені ч.1 ст. 260 ЦПК України. Отже, така ухвала суду підлягає примусовому виконанню у відповідності до п.1 ч.1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження». Разом з тим, державний виконавець Василь Радевич не зазначив в повідомленні яким саме вимогам чинного законодавства України не відповідає виконавчий документ - ухвала Сколівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 453/861/22, яка набрала законної сили 02 січня 2023 року, чим порушив права стягувача ОСОБА_1 на належне примусове виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи нате, що державним виконавцем Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції В. Радевич прийнято неправомірне рішення щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, жодні заходи примусового виконання рішення не вживалися, така бездіяльність державного виконавця є неправомірною, а дана скарга обгрунтованою, а тому підлягає до задоволення повністю.
У судове засідання заявник не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
До початку судового засідання представник Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Радевич В. подав до суду пояснення (заперечення по суті скарги) в яких просив відмовити у задоволенні скарги з підстав викладених у них.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи за даною скаргою, суд встановив наступне.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року у справі № 453/861/22 затверджено мирову угоду, укладену 15 грудня 2022 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 та Козівською сільською радою Стрийського району Львівської області, заумовами якої:
1. На момент укладання Мирової угоди між Сторонами існує судовий спір по судовій справі № 453/861/22, що перебуває на розгляді Сколівського районного суду Львівської області. Позовні вимоги Позивача до Відповідачів складаються з вимоги усунення перешкод у здійсненні права користування власними житловим будинком з господарським будівлями та спорудами та земельною ділянкою, що перебувають у власності позивача шляхом зобов'язання:
- викорчувати усі дерева порода верба, які висадженні поблизу межі його земельної ділянки, що відповідає лінії Е-Д в кадастровому плані;
- не викидувати сміття у прибережну смугу потічка;
- знищувати борщівник;
- утриматися від висадження дерев породи верба у вищевказаному місці;
- здійснити озеленення шляхом висадження низькорослих дерев та кущів на відстані 4-6 метрів від межі земельної ділянки що відповідає лінії Е-Д в кадастровому плані. (надалі - «Позовні вимоги»).
2. Відповідно до домовленостей Сторін, дана угода врегульовує права та обов'язки Позивача та Відповідачів по суті вищевказаного спору, який розглядається Сколівським районним судом Львівської області.
3. Відповідачі погоджуються, а Позивач приймає часткове виконання Позовних вимог відповідно до умов цієї Мирової угоди.
4. Відповідач 1 за умови затвердження цієї Мирової угоди Сколівським районним судом Львівської області зобов'язується:
- не викидувати сміття у прибережну смугу потічка;
- знищувати борщівник, шляхом скошування до періоду цвітіння рослини;
- утриматися від висадження дерев породи верба поблизу межі земельної ділянки Позивача, що відповідає лінії Е-Д в кадастровому плані;
5. Відповідач 1 за сприяння Відповідача 2, зобов'язується здійснити обрізання «під корінь» дерева порода верба, які висадженні на відстані 4-6 метрів від межі земельної ділянки позивача, що відповідає лінії Е-Д в кадастровому плані, обробити сольовим розчином, а також проводити обрізання молодих пагонів.
6. Відповідач 2 зобов'язується весною 2023 року здійснити спільно з Відповідачем 1 озеленення шляхом висадження низькорослих дерев та кущів (калина, смородина та ін.) на відстані 1-6 метрів від межі земельної ділянки що відповідає лінії Е-Д в кадастровому плані.
7. У разі не затвердження судом цієї Мирової угоди або скасування ухвали суду про її затвердження, вона вважається неукладеною, а Сторони повертаються у стан, що існував до моменту укладення цієї Мирової угоди.
8. Сторони самостійно несуть усі судові витрати, пов'язані із розглядом цивільної справи №453/861/22, що перебуває у провадженні Сколівського районного суду Львівської області, які були сплачені Сторонами або будуть сплачені в майбутньому.
9. Сторони цієї Мирової угоди стверджують, що укладають цю Мирову угоду, діючи вільно, свідомо і добровільно, розумно та на власний розсуд, бажаючи настання реальних правових наслідків, а її укладення здійснюється без обману, насильства, погрози, зловмисної угоди однієї Сторони із другою Стороною, а також без збігу тяжких обставин Сторін та їх представників.
10. Ця Мирова угода набирає чинності для Сторін з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов'язання, передбаченого цією Мировою угодою.
11. Сторони зобов'язуються вживати всіх передбачених законом заходів щодо її подальшого належного виконання. Виконання цієї Мирової угоди здійснюється Сторонами в порядку ст. 208 ЦПК України.
12. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.
14. Підписанням даної Мирової угоди, Сторони засвідчують, що вони цілком розуміють її зміст і приймають правові наслідки укладення Мирової угоди.
15. Сторони підтверджують, що попередньо ознайомлені з нормами чинного цивільно-процесуального законодавства щодо мирових угод, у тому числі з наслідками закриття провадження у справі у зв'язку з затвердженням мирової угоди, що передбачені ч. 3 ст. 207, п.5 ч. 1, ч 2 ст. 255, ч. 2 ст. 256 ЦПК; їх зміст Сторонам зрозумілий.
16. Провадження у цивільній справі № 453/861/22 на підставі ч.4 ст. 207 ЦПК України підлягає закриттю. Наслідки закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням Мирової угоди Сторонам відомі та зрозумілі.
18. Дана Мирова угода укладена в 4-х екземплярах, які мають однакову юридичну силу: по 1 екземпляру для Сторін і 1 екземпляр для Сколівського районного суду Львівської області.
У зв'язку із укладенням і затвердженням даної мирової угоди провадження по даній цивільній справі - закрити.
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки з дати її постановлення.
30 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про примусове виконання Ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року по справі №453/861/22.
03 жовтня 2025 року Головним державним виконавцем Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Василем Радевичем повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання з підстав, передбачених п.6 ч.4 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження», що підтверджується повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03 жовтня 2025 року № 39390, складеного головним державним виконавцем Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Василем Радевичем.
Вирішуючи вимоги за скаргою, суд приходить до висновку, що вона є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 208 ЦПК України ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Відповідно до положень ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.
Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються».
Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додатну вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на яких заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Крім цього, виконавець також має право: здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом державного виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, (ч.ч. 1 та 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч.1, п.1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зважаючи на вище зазначене, головним державним виконавцем Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Василем Радевичем були порушені засади виконавчого провадження, а саме:
- обов'язковості виконання рішень, відповідно до якого виконавчі документи є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України;
- законності, які вимагають неухильного додержання вимог Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», вимог інших актів законодавства. Виконавець не всебічно і не повно проводить виконавче провадження, не забезпечує прийняття законних і неупереджених рішень;
- диспозитивності, відповідно до якого учасники виконавчого провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Виконавцем проігнороване прохання вжити заходів примусового виконання, викладене у заяві про примусове виконання рішення.
Згідно ч.1, 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що головним державним виконавцем Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Василем Радевичем прийнято неправомірне рішення щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, жодні заходи примусового виконання рішення не вживалися, така бездіяльність державного виконавця є неправомірною, а дана скарга обгрунтованою, а тому підлягає до задоволення повністю.
Керуючисьст. ст. 260-261, 353-355, 447-452 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції В. Радевича - задовольнити.
Визнати бездіяльність державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Василя Радевича щодо не відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача ОСОБА_1 від 30 вересня 2025 року про примусове виконання ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 453/861/22, яка набрала законної сили 02 січня 2023 року.
Зобов'язати державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Василя Радевича усунути порушення (поновити порушене право стягувача) шляхом відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 453/861/22, яка набрала законної сили 02 січня 2023 року, за заявою стягувача ОСОБА_1 від 30 вересня 2025 року.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду апеляційної скарги.
Суддя Ю.Є. Ясінський