Справа № 464/617/24
пр.№ 2/464/412/25
03.12.2025 м. Львів
Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді - Мички Б.Р.
з участю секретаря судових засідань Севери Ю.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Барди Ю.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь борг за договором позики від 08.10.2020 року в розмірі 962426, 81 доларів США, з яких: 900000 доларів США - сума основного боргу, 62426, 81 доларів США - сума трьох процентів річних за невиконання грошового зобов'язання та 15140, 00 грн. судового збору. В обгрунтування позову покликається на те, що 08.10.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики грошей (розписка) у відповідності до якого відповідач підтвердив, що отримав від позивача в борг грошові кошти у розмірі 900000 доларів США, які зобов'язався повернути до 08.10.2021 року. На момент звернення до суду відповідач кошти не повернув. Просить позов задоволити.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 22.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду за правила загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26.06.2024 року призначено у справі повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 27.08.2024 року поновлено провадження у справі.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16.12.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26.06.2024 року змінено в частині визначення експертної установи та зазначено, що проведення почеркознавчої експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Супровідним листом суду від 27.05.2025 року справу направленоу Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз для проведення експертизи.
04.06.2025 року у суд повернено матеріали справи із Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для усунення перешкод, пов'язаних із неможливістю проведення експертизи.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04.11.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення комплексної судової технічної та почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04.11.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив такий задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, просив у його задоволенні відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд приходитьдо наступноговисновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За змістом вказаної норми, застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, та характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Відповідно до розрахунку наданого позивачем (а.с.4 Т.1) заборгованість відповідача перед позивачем становить 962426, 81 грн. та складається із: заборгованості за зобов'язаннями 900000 грн., сума трьох процентів річних за невиконання грошового зобовязання 62426, 81 грн.
Дослідивши даний розрахунок заборгованості в судовому засіданні разом з іншими доказами та поясненнями учасників справи, суд вважає, що в такому розрахунку допущено описку, де замість визначення суми в "доларах США" вказано суму заборгованості в "гривнях".
Відповідно до розписки від 08.10.2020 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 борг у розмірі 900000 доларів США, які зобов'язувався повернути до 08.10.2021 року.
Згідно висновку за результатами проведення почеркознавчої експертизи №1568/24-21 від 02.05.2024 (а.с.49-60 Т.1) підпис від імені ОСОБА_3 у розписці від 08.10.2020, виконаний ОСОБА_3 .
Відповідно до положень ст.ст.526, 530, 598, 599 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст.1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. З договору розписки вбачається, що ОСОБА_3 вказану суму позики отримав про що склав власноручно написану розписку.
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Разом з тим, якщо факт передання грошових коштів відрізняється від моменту підписання договору між сторонами, то він може підтверджуватися розпискою або іншими документами (платіжними дорученнями, виписками з банку, тощо), тобто письмовими доказами.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 962426, 81 доларів США, з яких: 900000 доларів США - сума основного боргу, 62426, 81 доларів США - сума трьох процентів річних за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, що становить 15140, 00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 81, 89, 133, 141, 142, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 08.10.2020 року в розмірі 962426, 81 доларів США, з яких: 900000 доларів США - сума основного боргу, 62426, 81 доларів США - сума трьох процентів річних за невиконання грошового зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 15140, 00 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 03.12.2025 року.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий Мичка Б.Р.