Провадження №1-кп/447/289/25
Справа №447/3122/25
02.12.2025 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаїв Стрийського району Львівської області матеріали кримінального провадження № 12025142250000095 від 15 серпня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Миколаїв Львівської області, українця, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 193 КК України,-
Судом встановлено, що ОСОБА_4 в кінці липня 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території лісового масиву у с. Заклад Стрийського району, Львівської області, за допомогою металошукача проводив земляні пошуково-археологічні роботи, під час яких віднайшов скарб: руків?я щита у формі витягнутого вузького прямокутника з розширеними трапецієподібними закінченнями та два наконечники спису втульчасті з ланцетоподібним лезом, які згідно з висновком спеціаліста філії «Скарбниця Національного музею історії України» Національного музею історії України Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 30 вересня 2025 року є археологічними предметами, скарбом, єдиним комплексом - воїнським похованням-кремацією пшеворської археологічної культури кінця 2 - початку 3 століття, та мають особливу культурну цінність.
Відповідно до преамбули Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» цей Закон регулює відносини, пов?язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, і спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури.
Згідно із частиною 2 статті 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» культурні цінності - об?єкти матеріальної та духовної культури, що мають художне, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.
Всупереч вищенаведеним вимогам законодавства України, ОСОБА_4 , розуміючи, що знайдений ним зазначений скарб має особливу історичну та культурну цінність, діючи умисно, з корисливих мотивів, привласнив його, розмістивши в будинку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та у подальшому, 10 серпня 2025 року, використовуючи мобільний телефон та мережу Інтернет, на сайті аукціону «Vioility.com», під нік-неймом «Barbel» розмістив фотографії знайденого ним скарбу: руків?я щита у формі витягнутого вузького прямокутника з рзширеними трапецієподібними закінченнями та два наконечники спису втульчасті з ланцетоподібним лезом, з метою їх продажу.
Отже, дії ОСОБА_4 виразилися у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 193 КК України, тобто у незаконному привласненні особою знайденого скарбу, який має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і надав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. При цьому обвинувачений пояснив суду, що дійсно влітку 2025 року на території лісового масиву у с. Заклад Стрийського району Львівської області, за допомогою металошукача проводив земляні пошуково-археологічні роботи, під час яких віднайшов руків?я щита у формі витягнутого вузького прямокутника з розширеними трапецієподібними закінченнями та два наконечники спису втульчасті з ланцетоподібним лезом. При цьому він не знав, що знахідка має певну цінність. Надалі він виставив його на продаж. Щиро розкаявся та просив суд суворо не карати.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений, та інші учасники процесу не оспорюють:
1) подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Також судом встановлено, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку частини 3 статті 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого, допитом потерпілої й дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , показання якого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії як незаконне привласненняособою знайденого скарбу, який має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, тобто за ст. 193 КК України.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України та пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії проступків, відношення обвинуваченого до скоєного, який щиро розкаявся у вчиненому, особу обвинуваченого, який є пенсіонером, одружений, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставинами, які згідно статті 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття, яке полягає у відвертому особистому осуді обвинуваченим своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, розкриттям усіх обставин кримінального правопорушення та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які згідно статті 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 - не встановлено.
Відповідно до вимог частини 2 статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із частиною 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на особу обвинуваченого, конкретні обставини вчинення злочину, відсутність спричинення тяжких наслідків, наявність по справі обставин, що пом'якшують покарання, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який в судовому засіданні запевнив, що в подальшому не допускатиме протиправної поведінки та просив надати йому можливість стати на шлях виправлення, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у межах санкції статті 193 КК України, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.
Крім того, дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати - відсутні.
Долю речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
Арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «Iphone» сірого кольору з чорним чохлом IMEI 1: НОМЕР_1 , який поміщено в спец. пакет № PSP1223944; WI-FІ роутер (бездротовий маршрутизатор) білого кольору марки «TOTOLINK N300RT», який поміщено в спец. пакет № PSP7125126; металошукач «Nokta Pointer» оранжевого кольору з темно-сірою рукояткою, який поміщено в спец. пакет № PSP7125125, вилучені в ході проведення обшуку 05.09.2025- скасувати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 369-371, 374-376 КПК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого статтею 193 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
На підставі частини 1 статті 26 КВК України зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання цим вироком законної сили.
Цивільний позов - не заявлений.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази:
-один CD-R диск «VERBATIN» 700 МВ з написами «ЄРДР № 120251142250000095 від 15.08.2025 р. ч. 1 ст. 193 ККУ» - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
-мобільний телефон марки «ZTE» сірого кольору без чохла, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , що визнаний речовим доказом на підставі постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 08 вересня 2025 року та повернуто на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - остаточно повернути власнику ОСОБА_4 ;
-мобільний телефон марки «Iphone» сірого кольору з чорним чохлом, IMEI1: НОМЕР_1 , який поміщено в спец. пакет № PSP1223944, WI-FI роутер (бездротовий маршрутизатор) білого кольору марки TOTOLINK N300RT, який поміщено в спец. пакет № PSP7125126, металошукач «Nokta Pointer» оранжевого кольору з темно-сірою рукояткою, який поміщено в спец. пакет № PSP7125125,
що визнані речовими доказами на підставі постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10 вересня 2025 року - повернути власнику ОСОБА_4 ;
-спис із корозією розміром близько 20 см, який поміщено в спец. пакет № PSP2179743, ручка від щита РЗВ, яку поміщено в спец. пакет № ВУМ2016058, спис із корозією довжиною близько 30 см, який поміщено в спец. пакет № PSP7125091, які визнані речовими доказами на підставі постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 16 вересня 2025 року - залишити на зберіганні у Національному музеї історії України.
Арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «Iphone» сірого кольору з чорним чохлом IMEI 1: НОМЕР_1 , який поміщено в спец. пакет № PSP1223944; WI-FІ роутер (бездротовий маршрутизатор) білого кольору марки «TOTOLINK N300RT», який поміщено в спец. пакет № PSP7125126; металошукач «Nokta Pointer» оранжевого кольору з темно-сірою рукояткою, який поміщено в спец. пакет № PSP7125125, вилучені в ході проведення обшуку 05.09.2025- скасувати.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених частиною 2 статті 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_5