3/441/941/2025 441/2390/25
Іменем України
03.12.2025 суддя Городоцького районного суду Львівської області Ференц О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 19.10.2025 року о 16 год. 40 хв. на вул. Б. Хмельницького, 19 в с. Суховоля Львівського району Львівської області, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами та особою, яку двічі протягом року піддано адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксована на нагрудну камеру поліцейського.
Також ОСОБА_1 07.11.2025 року о 22 год. 21 хв. на вул. Б. Хмельницького, 12 в с. Суховоля Львівського району Львівської області, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами та особою, яку двічі протягом року піддано адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксована на нагрудну камеру поліцейського.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1а, п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення справи не подав.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», сторони по справі в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на наведене, а також ураховуючи, що ОСОБА_1 знав про складення на нього поліцейськими протоколів за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та про скерування таких для розгляду в Городоцький районний суд Львівської області, судом належним чином сповіщався про місце і час розгляду справи, проте в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення справи розглядом не подав, вважаю за можливе справу про адмінправопорушення розглянути за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, доходжу наступного висновку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
За положеннями ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Знання правил дорожнього руху є обов'язковим для кожного учасника дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За положеннями п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується інформацією, наведеною у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 488013, ЕПР1 № 488023 від 19.10.2025 року, серії ЕПР1 № 506499 та ЕПР1 №506490 від 07.11.2025 року, матеріалами відеозаписів відмови від проходження огляду, направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.10.2025 та 07.11.2025 року, матеріалами адмінпрактики, якими підтверджується факти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП та ст.126 КУпАП протягом останнього року, іншими матеріалами справи.
Постановами суддів Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.02.2025, 29.07.2025 року та від 16.12.2024 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 126, ч.3 ст.130 КУпАП, доведеною повністю.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно вимог ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.130, ч.3 ст.130 КУпАП України, проте належних висновків для себе не зробив.
Санкцією ч.3 ст.130 КУпАП передбачено покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
З інформації Територіального сервісного центру МВС № 4649 від 24.10.2025 року згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є МВС України, станом на 23.10.2025 року за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано.
Крім того, в силу ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 справляється судовий збір, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Керуючись ст.40-1, ч. 5 ст. 126, ч.3 ст.130, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", суддя -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП у виді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.
Стягнути з з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (КОД ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Ференц О.І.