Справа №461/9355/25
Провадження №3/461/3276/25
03 грудня 2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф., з участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рісної Ю.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ГУ ДПС у Львівській області, відносно, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ТОВ «Роксіс Груп», проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 вчинив правопорушення п. 5, п. 6, п. 7, п. 9 П(С)БО 16 «Витрати», п.п.134.1.1, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1032315 грн., в т.ч. за 2019 рік - 934215 грн., за 2021 рік - 98100 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, п.200.1, п.200.2 Податкового кодексу, що призвело до заниження податку на додано вартість на загальну суму 1147017 грн.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Рісна Ю.Б. заперечила вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, вказавши, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. Зазначає, що відповідно до ст. 163-1 КпАП України, адміністративна відповідальність передбачена у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, організацій, установ встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Об'єктивною стороною ст. 163-1 ч. 1 КУпАП є порушення правил ведення податкового обліку. Правила ведення податкового обліку зазначені в Главі 2 "Податкова звітність" Розділу II Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року. Як вбачається із змістовної частини згаданої норми КпАП України, об'єктивна сторона саме цього складу адміністративного правопорушення не прирівнює заниження податкового зобов'язання до ведення податкового обліку з порушеннями встановленого порядку. Помилки або неправильність дій, спрямованих на формування податкового обліку, складом зазначеного правопорушення не охоплюється. Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку (неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів і т.ін.). Крім того, ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що посилається на певні норми права, які встановлюють саме порядок ведення податкового обліку, але ці норми права у протоколі не вказані, натомість ст. 134, 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року, на які посилається особа, яка склала протокол, не встановлюють порядок ведення податкового обліку, а встановлюють порядок обчислення суми податку на додану вартість та податку на прибуток. В акті перевірки ГУ ДПС у Львівській області відсутні посилання на порушення відповідальними посадовими особами ТОВ «РОКСІС ГРУП» правил ведення податкового обліку, які передбачені Главою 2 "Податкова звітність" Розділу II Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року. Натомість в акті містяться твердження органу ДПС про заниження податку на прибуток та заниження податку на додану вартість у результаті ніби-то нереальності господарських операцій ТОВ «РОКСІС ГРУП» із своїми контрагентами. При цьому, порушень складання, оформлення та/або облікування будь-яких бухгалтерських документів та/або операцій не встановлено. Всупереч викладеному, органом ДПС не представлено жодного належного доказу вчинення адміністративного правопорушення, а також вини ОСОБА_1 у його вчиненні Зокрема, висновки ДПС на даний час є предметом оскарження і не можуть бути належним доказом підтвердження вчинення адміністративного правопорушення. Крім цього, ОСОБА_2 зазначає, що на даний час сплив строк, протягом якого до нього можуть бути застосовані будь-які адміністративні стягнення. Як зазначає сама ДПС у протоколі та акті перевірки, останні зафіксовані порушення були вчинені у квітні 2021 року. Таким чином, строк для накладення адміністративного стягнення за ст. 163-1 КУпАП минув, оскільки з моменту ніби-тo вчинення правопорушень сплив 3-місячний строк, встановлений для притягнення до адміністративної відповідальності.. У зв'язку з чим, просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях правопорушника наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Крім того, вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності підтверджується:
- протоколом серії ГУ ЛВ №011454 від 11.11.2025 р. про адміністративне правопорушення;
- актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Роксіс Груп» (38905242) з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «В-Інтер Груп» (41077970) за період липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2019 року, ТОВ «Профсистембуд» (41312835) за період вересень 2019 року, ТОВ «Антико Россо» (43224767) за період квітень 2021 року, та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств №51330/13-01-07-06/38905242 від 11.11.2025 р.
Частиною першою статті 163-1 КУпАП встановлено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня скоєння правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з моменту його виявлення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
При цьому, доводи захисника, викладені у письмових поясненнях не спростовують виявлене порушення.
Відтак, при накладенні стягнення, як це передбачено ст. 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, вирішуючи питання призначення виду стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого порушення, особи правопорушника, майновий стан, обставини, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, які в процесі розгляду справи судом не встановлені, тому суд приходить до висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути в користь ДСА України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 163-1, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь ДСА України судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.Ф. Романюк