ЄУН: 336/9282/25
Провадження №: 1-кп/336/1520/2025
іменем України
03 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082080001173 від 09 серпня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Запоріжжя, громадянки України, яка має середню освіту, працевлаштована на підприємстві НВК Іскра на посаді прибиральниці, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
обвинуваченої - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_6
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України.
До обвинуваченої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, який спливає 05 грудня 2025 року.
Прокурор звернувся до суду з клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки не можливо завершити судовий розгляд до 05 грудня 2025 року.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Обвинувачена та захисник просили застосувати домашній арешт в період доби.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2025 року змінено обвинуваченій запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Застосовано до обвинуваченої ОСОБА_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, заборонивши їй цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Вказаний злочин, відповідно до положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Прокурор в клопотання вказує, що існують ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які підтверджуються зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Доказів того, що ОСОБА_3 буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, прокурором не надано. Доказів того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю прокурором також не надано, а тому даний ризик є не доведеним.
Прокурор вказує на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, однак вказаний ризик є лише припущенням прокурора, жодних доказів, що обвинувачена раніше притягалась до кримінальної відповідальності не надано.
Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
ОСОБА_3 народилася в м. Запоріжжя, громадянка України, має постійне місце проживання, раніше не судима, в розшуку не перебувала. Офіційно працевлаштована в НВК «Іскра» та отримувала заробітну плату, за місцем роботи характеризується позитивно, що підтверджується довідками та характеристикою.
ОСОБА_3 має стійкі соціальні зв'язки (літніх батьків, доньку, інших родичів в м. Запоріжжі), має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 , яке належить їй на підставі спільної власності. За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно, що підтверджується відповідною характеристикою.
Доводи прокурора про те, що вивченням особистості обвинуваченої встановлено що у ОСОБА_3 відсутні соціальні зв'язки є не спроможними та спростовуються наявними в матеріалах справи документами, які характеризують особу обвинуваченої.
Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та матеріали, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків.
Таким чином, заявлений запобіжний захід у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри та особи обвинуваченого, його поведінки є пропорційним.
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашні арешт в період доби є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки не наведено переконливих обставин для його зміни.
Керуючись ст.ст. 181-183, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд -
постановив:
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Запоріжжя, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 (два) місяці, а саме до 03 лютого 2026 року.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який не може перевищувати двох місяців, тобто до 03 лютого 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до обвинуваченої ОСОБА_3 покласти на відділ поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченій запобіжного заходу та застосування більш м'якого запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Копію ухвали направити до відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області для виконання.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя: