Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/3809/25
Провадження №: 3/332/2036/25
03 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП Українипро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
- за ч.1 ст.130 КУпАП, -
В провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя 25.07.2025 надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу від 10.07.2025 серії ЕПР № 387085, 10.07.2025 о 11 год. 21 хв. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 76А, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував тз ВАЗ 2106 днз НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат 0,77 проміле. Тест 3503. Від керування відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України. Про повторність попереджений. Чим порушив п.2.9. ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Свої інтереси доручив представляти адвокату Стариченку М.П., якому була надана можливість ознайомитись з матеріалами справи відповідно до поданого клопотання.
13.08.2025 через систему «Електронний суд» адвокатом Стариченком М.П. до суду було надано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення яке обґрунтовано наступним.
Так адвокат зазначає, що водій ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому адміністративному правопорушенні за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає та як на доказ відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення посилається на відеофіксацію обставин події з нагрудної бодікамери поліцейського БК 475313.
Адвокат при цьому вказує, що:
1)співробітники поліції абсолютно безпідставно зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 не маючи на те жодних законних підстав;
2)процедура проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу була проведена з порушенням вимог законодавства;
3)результат проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» 6820» є таким, що не доводить перебування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у стані алкогольного сп'яніння, тим більше, що ОСОБА_1 систематично вживає спиртовмісткий лікарський засіб «Валідол»;
4)поліцейськими, на прохання ОСОБА_1 повідомити яка ж відповідальність чекає на нього за ст. 130 КУпАП, протиправно відмовилися ознайомити водія з санкцією даної статті, чим фактично спровокували відмову ОСОБА_1 від проходження повного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі;
5)протокол про адміністративне правопорушення поліцейським складено не у присутності водія;
6)процедура складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 відбувалася під час оголошення повітряної тривоги в Запорізькій області та місті Запоріжжя, що є істотним процедурним порушенням зі сторони співробітників поліції.
Дослідивши письмові докази, клопотання адвоката та ознайомившись з відеозаписом обставин події з бодікамер працівників поліції, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, серед іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.4. ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до п. 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9. ПДР України водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а також керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, а так само якщо особа відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою часиною складу зазначеного правопорушення.
Суддя зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) - встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суддя зауважує, що не має права самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, суддя звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Як вбачається із протоколу від 10.07.2025 серії ЕПР № 387085, 10.07.2025 о 11 год. 21 хв. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 76А, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував тз ВАЗ 2106 днз НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат 0,77 проміле. Тест 3503. (а.с.3).
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд був проведений у зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп'ніння у ОСОБА_1 , а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. При цьому з результатами огляду ОСОБА_1 був згоден, про що свідчить його підпис у відповідній графі акту (а.с. 6).
Відповідно до довідки згідно бази даних інформаційний портал Національної поліції України, ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має, посвідчення водія НОМЕР_3 від 11.01.2023 (а.с. 4).
Саме процедура проходження зазначеного тесту зафіксована роздруківкою технічного приладу Alcotest Drager 6820, тест № 3503 від 10.07.2025, який є додатком до протоколу ЕПР № 387085 (а.с.5) та відеозаписом з бодікамери поліцеського, який досліджений суддею (19 хв. 30 сек. - 21 хв. 30 сек.). Також з відеозапису вбачається, що поліцейські декілька разів пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі у разі незгоди з результатами тесту, але ОСОБА_1 від такого проходження відмовився, погодившись з результатами тесту (21 хв. 40 сек. 22 хв. 50 сек.)
При цьому суддя критично ставиться до аргументів адвоката щодо прострочення терміну повірки технічного приладу Alcotest Drager 6820, а саме про те, що вказаний технічний прилад повинен був проходити повірку кожні 6 місяців. Так, відповідно до відмітки у роздруківці технічного приладу Alcotest Drager 6820, тест № 3503, останнє калібрування цей технічний засіб проходив 22.10.2024. Адвокатом не надано будь-якого доказу або посилання на нормативний документ, який би встановлював саме 6 місячний строк повірки цього технічного приладу.
Разом тим, як із відкритих загальнодоступних джерел інформації, а саме із сайту компанії ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешнл» (https://www.saturn-data.com), яка обслуговує пристрій «Alcotest Drager 6820» вбачається, що під терміном «Регулювання» («градуювання»), що раніше інколи позначалося терміном «калібрування», але виключно у вищезазначеному розумінні, слід розуміти операцію з регулюванням, налаштування, коригування показань газоаналізаторів «Drager Alcotest» з метою отримання допустимої похибки вимірювання, яка виконується сумісно з операцією «Сервісне технічне обслуговування». Керівництвом з експлуатації газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest Drager 6820» встановлено, що з градуювання проводиться не менше ніж 1 (один) раз на дванадцять місяців.
Таким чином, враховуючи дату проведення огляду на стан сп'яніння в ОСОБА_1 , а саме 10.07.2025, суддя дійшов висновку, що технічний прилад Alcotest Drager 6820, що був застосований працівниками поліції під час вказаного огляду, своєчасно пройшов градуювання та повірку - 22.10.2024, а наступне обов'язкове градуювання та повірку необхідно було проходити до 22.10.2025.
Суддя критично ставиться і до аргументів адвоката про те, що результат технічного засобу «Alcotest Drager 6820» перебуває в межах похибки.
Так, згідно з п. 7 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до Керівництва з експлуатації газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest Drager 6820» (https://drager.com.ua/drager-alcotest-6820), границею допустимою помилки є в діапазоні від 0 до 0,40 - +/-0,04, понад 0,40 - 10%.+-. У ОСОБА_1 було встановлено 0,77 проміле. Отже, навіть з урахуванням допустимої помилки показник алкоголю у видихуваному повітрі в ОСОБА_1 був вище мінімальної межі установлення стану алкогольного сп'яніння більш ніж у три рази.
Суддя також зауважує, що аргументи адвоката про те, що ОСОБА_1 постійно приймає лікарський засіб «Валідол», який містить спирт не можуть жодним чином впливати на рівень похибки газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» та більш того, саме по собі вживання водієм такого спиртовмісткого лікарського засобу може бути причиною алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.9 ПДР України та як наслідок підставою для відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Таким чином суддя вважає доведеним належними та допустимими доказами факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування ним 10.07.2025 транспортним засобом на момент його зупинення працівниками поліції.
При цьому особою, що притягується до адміністративної відповідальності або її представником суду не надано доказів, які б спростовували вищезазначені обставини.
У рішенні ЄСПЛ № 980-360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21.01.1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи.
Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення сторони захисту в запереченнях на протокол є такими, що не спростовують вину ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в ході розгляду справи судом не виявлено.
При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 401, 130, 279, 280 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄРДПОУ отримувача: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/21081100), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.
Суддя В.Д. Сапунцов