Справа № 309/3450/25
Провадження № 1-кп/309/263/25
02 грудня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
перекладача ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хуст клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025071050000514 від 05.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,
У провадженні Хустського районного суду Закарпатської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025071050000514 від 05.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася в суд з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 04 серпня 2025 року, ОСОБА_4 діючи умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, із корисливих мотивів, вступив в попередню змову з ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканцем смт. Вишково, Шевченка б/н, Хустського району та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем смт. Вишково, Хустського району та невстановленими досудовим розслідуванням особами, які безпосередньо шляхом контактування з іншими невстановленими особами займались організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
В подальшому 05 серпня 2025 року приблизно о 18 годині ОСОБА_4 отримавши пряму вказівку від невстановленої особи, а саме зустріти в смт. Вишково, Хустського району, осіб чоловічої статі, яким у зв'язку із введенням на території України воєнного стану і обмеженням виїзду за кордон осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, у зв'язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію", заборонено виїзд за кордон, та які мали намір виїхати за межі України, шляхом незаконного перетину державного кордону України, поза межами пункту пропуску та за винагороду в сумі 400 доларів США супроводжувати їх до держаного кордону України та подальшого переправлення до Румунії.
05 серпня 2025 року о 02.00 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за вказівкою невстановленої особи прибули до вказаного місця на околиці смт. Вишково, Хустського району, куди також підійшов ОСОБА_4 та через декілька хвилин підійшли п'ятеро осіб чоловічої статі, а саме ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець АДРЕСА_3 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканець АДРЕСА_4 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканець АДРЕСА_5 , у яких ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з метою не викриття правоохоронними органами та безпечного здійснення супроводу до державного кордону з метою його перетину забрали від вказаних осіб їх мобільні телефони та наказали слідувати за ними.
В подальшому ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з корисливих мотивів, рухаючись колоною в пішому порядку, час від часу зупиняючись, щоб не бути викриті правоохоронними органами, надаючи вказівки та координуючи їх діями повідомляли даним особам, що у разі виявлення літаючого об'єкту та сторонніх осіб з метою уникнення викриття необхідно сховатись в укриття та згодом продовжити рух до Державного кордону України для їх незаконного перетину до Республіки Румунія.
Після успішного перетину державного кордону вказаними громадянами ОСОБА_4 , за попередньою домовленістю повинен був отримати грошові кошти в загальній сумі 400 доларів США, однак перебуваючи на околиці смт. Вишково, Хустського району були помічені працівниками державної прикордонної служби України та відповідно ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 були затримані.
05.08.2025 ОСОБА_4 затримано у порядку ст.. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
06.08.2025 ОСОБА_4 стороною обвинувачення у відповідності до ст. 278 КПК України, оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в тому числі допитами свідків допитаними в порядку ст. 225 КПК України, а саме ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_3 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_4 , а також ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_5 , протоколами впізнань проведеними з вказаними свідками, які чітко вказали на ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 як на осіб які намагалися їх незаконно переправити через державний кордон України поза пунктами пропуску.
Відповідно до ст. 176 КПК України до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та можливість призначення міри покарання у вигляді позбавлення волі, обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не представляється можливим.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що встановити осіб з оточення підозрюваного які викликають довіру в органу досудового розслідування не має, а тому відносно останнього не представляється обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Враховуючи також той факт, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану, обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дає йому змогу в подальшому уникнути кримінальному переслідуванню, переховуванню від органів досудового розслідування та уникнення кримінальної відповідальності.
Підозрюваний ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1, п.2 та п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив тяжкий злочин в умовах воєнного стану, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, розуміючи які наслідки це створює останній може уникати притягнення його до відповідальності. Так, у справі «Титаренко проти України» Європейський суд, серед іншого, зазначив, що серйозність висунутих обвинувачень та поведінка обвинуваченого, в тому числі ризик переховування від органу досудового розслідування (суду) може свідчити про необхідність тримання під вартою останнього, в тому числі протягом тривалого часу та не свідчить про порушення конвенційних прав.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, щодо зміни їхніх показів на судовому розгляді. Зокрема, ОСОБА_4 , може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального правопорушення, оскільки останній знаючи, які склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може відшукати свідків даної події, чинити на них психологічний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти свідків, до дачі неправдивих показань про вчинення останнім кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їхні покази зможуть призвести до притягнення її до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується вчиненими ним ряду кримінальних правопорушеннями, які на даний час знаходяться на розгляді у суді ;
Вищенаведене не дає підстав органу досудового розслідування звертатися до суду із більш м'яким запобіжним заходом відносно підозрюваного ОСОБА_4 , так як вони не забезпечать виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Слідчим суддею Хустського райсуду 02.10.2025 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03.12.2025 року включно з визначенням розміру застави у розмірі 242 240 грн.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 25.09.2025 скеровано в порядку ст. 291 КПК України для розгляду по суті в Хустський районний суд.
Враховуючи ті обставини, що на даний час ризики наведені в ухвалі слідчого судді Хустського районного суду від 02.10.2025, продовжують існувати, та враховуючи те, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - зокрема, шляхом залучення інших осіб з метою направлення органу слідства на хибний шлях. На підставі викладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, як під час досудового розслідування так і судового розгляду, крім цього враховуючи, що ОСОБА_4 , ніде не працює, не навчається та перебуваючи на волі може вчинити інший умисні злочини, а також приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою не зможе запобігти наведеним вище ризикам.
В судовому засіданні прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання підтримав , просить його задоволити. Вказує, що наразі спливає строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_17 . Ризи передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а тому наявні підстави для продовження строку запобіжного заходу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_8 заперечили проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суду ствердили, що підстав для цього немає, оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність продовження найсуворішого запобіжного заходу. На даний час актуальність даного запобіжного заходу відпала, підозрюваний наміру переховуватися від слідства та суду не мав і не має на даний час. Впливати на свідків також не може. Просять обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У разі ж якщо суд дійде висновок про продовження строку тримання під вартою, то просять зменшити заставу до 40 прожиткових мінімумів.
Заслухавши виступ прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_8 вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу, суд встановив наступне.
02 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді Хустського районного суду стосовно підозрюваного ОСОБА_4 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою до 03 грудня 2025 року включно із визначенням застави у розмірі 242240 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою..
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України., за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років позбавлення.
Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його продовження прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
За наведених обставин в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може, ухилятися від явки на виклики суду, незаконно впливати на свідків, які в судовому засіданні ще не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Твердження сторони захисту про відсутність ризиків є необґрунтованим. Суд враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення, а також специфіку даного злочину, вважає, що ризик переховування ОСОБА_4 від суду, у тому числі й шляхом перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску, існує. Також існує ризик впливу ОСОБА_4 на свідків, а та обставина, що свідки у кримінальному проваджені допитувались у порядку ст. 225 КПК України, не може повністю виключати такий ризик, позаяк це не виключає можливість та необхідність їх допиту безпосередньо у суді.
Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м'який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.
Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.
Так, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.
З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 315 КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підсудним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.
Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , його сімейний та майновий стан, беручи до уваги значний резонанс який супроводжують злочини передбачені ст. 332 КК України, зважаючи також на особливість інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення, яке свідчить про підвищений ризик можливої його втечі за кордон поза пунктами пропуску, суд вважає, що визначення застави у меншому розмірі ніж 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не зможе належним чином забезпечити виконання ним обов'язків, передбачених цим Кодексом. Відтак суд відхиляє відповідне клопотання сторони захисту.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканця АДРЕСА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб , а саме з 03 грудня 2025 року по 31 січня 2026 року включно .
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 242240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленої станом на 01 січня поточного року 3028 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок :
Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області;
Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408;
Банк отримувача ДКСУ м. Київ ;
Код банку отримувача (МФО) 820172;
Рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Повний текст ухвали виготовлено 03 грудня 2025 р. о 09 год. 30 хв.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1