Справа № 302/1086/25
Провадження № 1-кп/302/154/25
03.12.2025 селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке 06 серпня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071110000166 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, працюючого начальником відділу земельних ресурсів, екології та просторового планування Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
представник потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6
Згідно наказу начальника відділу Держземагенства у Міжгірському районі Закарпатській області № 32-к від 20.05.2013 ОСОБА_3 з 20.05.2013 року призначено на посаду спеціаліста 1-ої категорії сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Міжгірському районі Закарпатській області, яким 20.05.2013 року було прийнято присягу державного службовця та 21.06.2013 року відповідно до наказу № 35-к останньому присвоєно 15 ранг державного службовця.
Згідно частини 2 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ОСОБА_3 будучи державним службовцем, мав посвідчення Державного кадастрового реєстратора і власну печатку та посада якого згідно статті 6 Закону України «Про державну службу», віднесена до категорії «В».
Відповідно до посадової інструкції спеціаліста І категорії сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Міжгірському районі Закарпатській області ОСОБА_3 є службовою особою, серед повноважень якого віднесено питання внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру (змін до них) про землі та земельні ділянки (їх частки), розташовані в межах району, міста обласного значення; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг; присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам; здійснення реєстрації: заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до мін до них) до Державного земельного кадастру, заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру, повідомлень про виявлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру; проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства.
У своїй діяльності державний службовець ОСОБА_3 повинен керуватися Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, крім цього, повинен здійснювати свою діяльність відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» та порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051.
У відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, зокрема п. 5, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також про відмову у внесенні або наданні відомостей. Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора і власну печатку, форми та опис яких визначаються Мінагрополітики. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених Законом України «Про Державний земельний кадастр». Пунктом 50. порядку встановлено, що поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа.
Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, розподіл земель між власниками і користувачами, а державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами.
Згідно з частинами 1, 14, 16, 17 та 18 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель. Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, може подаватися за бажанням заявника в паперовій або електронній формі. Подання Державному кадастровому реєстратору заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою чи документацією із оцінки земель здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою чи оцінки земель. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про державний земельний кадастр» Документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству. Документація із землеустрою, технічна документація з оцінки земель, що подаються в електронній формі, мають засвідчуватися кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника.
Так, 05.11.2013 року на розгляд спеціаліста І категорії сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Міжгірському районі Закарпатській області ОСОБА_3 надійшла заява від Головного управління Держземагенства у Закарпатській області «Про державну реєстрацію земельної ділянки» та технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розроблена Державним підприємством «Закарпатський Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», згідно якої, цільове призначення земель - землі сільськогосподарського значення, хоча вказані землі, у місці їх розташування, віднесені до земель природно-заповідного фонду та на праві постійного користування землею передані Національному природному парку «Синевир» відповідно до державного акту І-ЗК № 001686 від 31 травня 2000 року.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» в чинній редакції передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
Відповідно до частини 3 статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
З огляду на наведені положення, землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об'єкту природно-заповідного фонду.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства, за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора, подання заявником документів, не в повному обсязі, невідповідність поданих документів вимогам законодавства, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
При розгляді зазначеної документації, ОСОБА_3 , як державний кадастровий реєстратор, неналежним чином виконуючи передбачені Законом України «Про державний земельний кадастр» та «Порядком ведення Державного земельного кадастру», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості того, що внаслідок неналежного виконання ним своїх службових обов'язків, може бути спричинено тяжкі наслідки державним інтересам, хоча повинен був і міг це передбачити, не перевірив, відповідність поданої йому технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, у частині необхідності отримання згоди на вилучення земель у постійного користувача та 05.11.2013 року з використанням персонального ключа Національної кадастрової системи, прийняв рішення та вніс дані до Єдиної державної геоінформаційної системи - Державного земельного кадастру про формування земельної ділянки сільськогосподарського призначення на землях природно-заповідного фонду НПП «Синевир», відкрив Поземельну книгу та зареєстрував земельну ділянку площею 36,5713 га, присвоївши їй кадастровий номер 2122486900:02:003:0002, як землі сільськогосподарського призначення, що в подальшому стало підставою для державної реєстрації 17.05.2021 року державним реєстратором Колочавської сільської ради права комунальної власності на вказану земельну ділянку за Синевирською сільською радою.
Вказаними злочинними діями ОСОБА_3 , незаконно вилучено з державної власності та з постійного користування Національного природного парку «Синевир» земельну ділянку, вартістю 45 194 729,52 гривень, чим спричинено тяжкі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні подав клопотання з проханням звільнити його підзахисного від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження.
Обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснені наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючою підставою.
Обвинувачений клопотання захисника підтримав та підтвердив суду, що усвідомлює наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження у зв'язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Представник НПП «Синевир» не заперечував проти задоволення заявленого захисником клопотання.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та вислухавши думки учасників, суд дійшов висновку, що провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за частиною 2 статті 367 КК України підлягає закриттю із звільненням його від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 4 статті 286 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв?язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 367 КК України згідно з нормами статті 12 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
Згідно з частиною 2 статті 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п?ять років.
Суд враховує, що інкриміноване ОСОБА_3 діяння, передбачене частиною 2 статті 367 КК України, відповідно до статті 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину. З часу вчинення кримінального правопорушення (05.11.2013) до моменту розгляду справи у суді минуло понад п'ять років, що перевищує визначений законом строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за нетяжкий злочин. Доказів того, що обвинувачений ухилявся від досудового розслідування чи суду, матеріали провадження не містять, до розшуку він не оголошувався. Відтак підстав для зупинення або переривання перебігу строків давності не встановлено.
За таких обставин, керуючись принципом презумпції невинуватості, а також вимогами закону щодо обов'язковості закриття провадження у разі спливу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 367 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку із спливом встановлених законом строків давності.
Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Запобіжний захід і цивільний позов у провадженні відсутні. Процесуальні витрати за проведення експертиз слід віднести на рахунок держави.
На підставі статей 12, 44, 49 КК України та керуючись статтями 100, 124, 284, 288, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання адвоката ОСОБА_6 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 367 КК України на підставі пункту 3 частини 1 статті 49 КК України, у зв?язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071110000166 від 06 серпня 2025 року відносно ОСОБА_3 за частиною 2 статті 367 КК України, закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України - у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Витрати за проведення експертиз у розмірі 25 444,80 грн (двадцять п?ять тисяч чотириста сорок чотири гривні та 80 копійок) - віднести на рахунок держави.
Речові докази: технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером: 2122486900:02:003:0002 - щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, поземельну книгу за кадастровим номером 2122486900:02:003:0002 - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12025071110000166 протягом строку їх зберігання; земельну ділянку за кадастровим номером 2122486900:02:003:0002 - вважати повернутою власнику.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений 03.12.2025 року.
Суддя ОСОБА_1