Справа № 301/2448/25
2/301/1302/25
"02" грудня 2025 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Гичка О.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кинів Д.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
15.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Іршавського районного суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позовні вимоги обгрунтував тим, що 08.03.2025 року між позивачем (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір позики, що підтверджується власноручно написаною відповідачем розпискою (далі за змістом - Розписка).Згідно зі змістом цієї розписки вбачається, що відповідач отримав від позивача в борг грошову суму в розмірі 3000,0 (три тисячі) Євро готівкою та зобов'язався повернути кошти у строк до 08 вересня 2025 року. Однак, на момент подання даної позовної заяви відповідачем не виконано власного обов'язку за вказаним договором позики щодо повернення грошових коштів, тобто він навіть частково не погасив перед позивачем свою заборгованість. Відтак ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з метою захисту свого порушеного права. Отже, факт неповернення боргу підтверджується тим, що борговий документ (оригінал розписки) перебуває у позивача, а у відповідача немає документів про повернення боргу. Враховуючи вищевикладене, просить стягнути із ОСОБА_2 на його користь, борг за договором позики від 08.03.2025 в розмірі 3000,0 (три тисячі) Євро.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 24.09.2025 прийнято позову заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 для участі в розгляді справи не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
До суду від відповідача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки, тому його неявка в судове засідання визнана судом без поважних причин. Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, яких сповіщено про розгляд справи належним чином.
Всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку.
Судом встановлено, що 08.03.2025 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 3 000 (три тисячі) Євро, що підтверджується розпискою від 08.03.2025, яка підписана особисто позичальником. Згідно із вказаною розпискою, позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму позики до 08.09.2025 ( а.с. 5, 6).
Таким чином, договір, що міститься у матеріалах справи містить істотні умови договору. Оскільки відповідач підписав договір, то відповідно погодився на умови зазначені в ньому. Факт отримання коштів підтверджується особистим підписом відповідача у розписці.
Відомостей про повернення відповідачем позивачу залишку боргу чи його частини матеріали справи не містять.
З чого слідує, що заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 становить 3 000 (три тисячі) Євро.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1ст. 530 ЦК України).
Правилами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а відповідно до частини 1статті 625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а статтею 599 цього Кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, яка складається з 3000 (три тисячі) Євро.
Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витратина професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч.1ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1451, 45 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 89, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України та ст. ст. 509, 526, 598, 599, 625, 629, 1046, 1047, 1048, 1049ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), борг за договором позики від 08.03.2025 в розмірі 3000,0 (три тисячі) Євро.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1451, 45 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування сторін:
- позивач : ОСОБА_1 (адреса місця проживання : АДРЕСА_1 );
- відповідач : ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації : АДРЕСА_2 ).
Суддя Іршавського
районного суду : О. Б. Гичка