Справа № 933/1142/25
Провадження № 3/933/827/25
02 грудня 2025 року селище Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Шинкаренко А.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , секретаря судового засідання Пліскачової Н.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від військового коменданта ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНК/О № 7357 від 23.11.2025 року, - 23.11.2025 року, о 21 год. 20 хв., ОСОБА_1 був доставлений до тимчасової військової комендатури АДРЕСА_2 , для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак від проходження огляду відмовився у присутності свідків в умовах воєнного стану, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 23.11.2025 року, о 21 год. 20 хв, черговий по полігону зазначив, що він має ознаки алкогольного сп'яніння, та вони поїхали в комендатуру, щоб пройти огляду на стан алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду в комендатурі він відмовився з особистих причин, у присутності трьох свідків. Пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному у закладі не пропонували. Зазначив, що напередодні вживав 150-200 г горілки.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно ст. 280 КУпАП: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Так, положеннями ст. 266-1 КУпАП передбачено, що огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, ст. 266-1 КУПАП наголошено, що огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, аналіз наведеного свідчить про урегульованість вказаним підзаконним нормативно-правовим актом процедури направлення військовослужбовця/військовозобов'язаного на огляд, до якої входить коло осіб, уповноважених на відповідні дії, порядок проведення таких, порядок їх фіксації та наслідки вчинення або не вчинення їх.
Відповідно до наявного у матеріалах справи Акту № 7357 від 23.11.2025 року, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у присутності свідків: інструктора в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , та заступника командира дивізіону в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 . У військовослужбовця ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.4).
Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що є інструктором групи інструкторів в/ч НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 знає по службі, як курсанта, який проходить базову військову підготовку. 23.11.2025 року перебував в наряді в тимчасовому розташування військової частини. Чергував разом з ОСОБА_3 , який виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Після чого, він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 поїхали в комендатуру селища Олександрівка, де у їх присутності ОСОБА_1 відмовився продувати газоаналізатор Драгер. Щоб пропонували ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад, в якому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння,- він такого не пригадує.
Таким чином, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 , який відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, представниками ВСП тимчасової військової комендатури пропонувалось пройти такий огляду у медичному закладі, як це передбачено п.11 Порядку, і від проходження якого б він відмовився. Зазначене свідчить про порушення, встановленого ст.266-1 КУпАП, порядку проведення огляду військовослужбовця ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Оскільки, процедуру проведення медичного огляду ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, а також з порушенням Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, з урахуванням вимог ч. 9 ст.266-1 КУпАП, процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння необхідно визнати недійсною.
Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Керуючись ч. 3 ст. 172-20, п.1 ст. 247, ст. 280, ст. 283, ст. 284 КУпАП, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.І. Шинкаренко