Ухвала
26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 523/14351/22
провадження № 61-13882ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальчук Олег Олександрович, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 1 серпня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів,
3 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальчук О. О., за допомогою поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 1 серпня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року, повний тест якої складено 29 вересня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказану касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку.
Причиною пропуску строку касаційного оскарження заявник вказує те, що 16 вересня 2025 року судом апеляційної інстанції проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови, а її повний текст складений
29 вересня 2025 року. Копію повного тексту постанови Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук О. О. отримав у апеляційному суді вперше 3 жовтня 2025 року.
Вивчивши зміст поданого заявником клопотання про поновлення строку касаційний суд вважає, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апеляційним судом порушено порядок вручення йому копії судового рішення, визначений статтею 272 ЦПК України; не надано доказів на підтвердження неможливості отримання ним копії постанови Одеського апеляційного суду
від 16 вересня 2025 року до 3 жовтня 2025 року.
Частиною першою статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (частина перша статті 64 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
У цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Водночас, сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року складений 29 вересня 2025 року, забезпечено надання загального доступу 1 жовтня 2025 року.
Строк для подання касаційної скарги для заявника розпочався 30 вересня
2025 року і закінчився 29 жовтня 2025 року. Із касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальчук О. О., звернувся 3 листопада 2025 року.
Також зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відповідач та його адвокат були присутні в судовому засіданні під час ухвалення оскаржуваної постанови.
Долучена до касаційної скарги копія постанови Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року не свідчить про те, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальчук О. О., 3 листопада 2025 року отримав копію оскаржуваної постанови вперше.
Крім того, з касаційної скарги вбачається, що у адвоката Ковальчука О. О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , наявний електронний кабінет і доказів того, що до його електронного кабінету апеляційним судом не направлено оскаржуваної постанови, заявник не надав.
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року
у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» пропуску строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальчук О. О., у касаційній скарзі не зазначив відповідні відомості щодо третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служби у справах дітей Одеської міської ради.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Заявником вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України не дотримано.
Відповідно до змісту акта від 6 листопада 2025 року № 897, складеного працівниками Касаційного цивільного суду під час розкриття конверта, отриманого поштою, виявлено відсутність копій скарг та доданих до них матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду копії скарги та додані до неї матеріали відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до змісту акта від 6 листопада 2025 року № 897 під час розкриття конверта, отриманого поштою, виявлено відсутність документа про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Звільнення відповідача від сплати судового збору Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
У касаційній скарзі заявник, який є відповідачем, просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 1 серпня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року, якими задоволено дві вимоги немайнового характеру (визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) та дві вимоги майнового характеру (стягнення аліментів на дочку та сина у твердій грошовій сумі
по 7 000 грн на кожну дитину щомісячно).
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час подання позову, за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(992,4 грн).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на
2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року становив 2 481 грн.
За подання касаційної скарги немайнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3 969,6 грн (992,4 грн х 2 х 200 %).
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,4 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405 грн).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнено аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 7 000 грн на кожного щомісячно ((7 000 грн + 7 000 грн) х 6 місяців = 84 000 грн), 1 відсоток від суми становить 840 грн, що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,4 грн).
Тому за подання касаційної скарги за дві вимоги майнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 984,8 грн (992,4 х 200 %).
За таких обставин заявник має сплатити судовий збір у загальному
розмірі 5 954,4 грн (3 969, 6 грн + 1 984,8 грн), про що надати відповідний документ або документ, що підтверджує підстави звільнення його від сплати судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальчук Олег Олександрович, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 1 серпня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 16 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко