Ухвала
02 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 507/341/22
провадження № 61-13079ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до Подільської районної державної адміністрації Одеської області, Любашівської селищної територіальної громади, треті особи: Любашівська селищна рада Подільського району Одеської області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання права на земельну частку (пай),
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати її право на земельну частку (пай) та виділити в натурі в порядку спадкування за законом, земельний пай 4,7 га, який знаходиться в адміністративних межах Любашівського району Одеської області.
Любашівський районний суд Одеської області рішенням від 25 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Одеський апеляційний суд постановою від 17 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишив без задоволення, а рішення Любашівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2022 року - без змін.
12 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року з пропуском стоку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке мотивовано тим, що копію повного тексту постанови апеляційного суду від 17 квітня 2025 року він отримав у приміщенні апеляційного суду від 23 травня 2025 року, на підтвердження чого надано відповідні докази.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Встановлено, що ОСОБА_1 отримавши 23 травня 2025 року постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року, вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення 26 травня 2025 року, тобто в межах тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року (провадження № 61-6836ск25) касаційну скаргу залишено без руху, а ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2025 року касаційну скаргу повернуто заявнику у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду від 23 червня 2025 року.
Копію ухвали від 08 липня 2025 року отримано ОСОБА_1 29 липня 2025 року.
Вдруге ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з скаргою на оскаржувані судові рішення 30 липня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2025 року (провадження № 61-10256ск25) поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Любашівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року. Касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2025 року касаційна скарга була повернута заявнику у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду.
29 вересня 2025 року вказана ухвала доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 .
12 жовтня 2025 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року.
Доводи клопотання та надані матеріали свідчать, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Любашівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від03 серпня 2022 року у справі № 692/566/21.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 як особа з інвалідністю ІІ групи звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги, що підтверджується копією пенсійного посвідчення від 04 травня 2018 року серії НОМЕР_1 .
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.
ТОВ «Катеринославхліб» звернулося з клопотанням про зупинення виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2020 року до закінчення касаційного провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що з урахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та суми судового збору, загальний розмір стягнення за рішенням суду становить 717 000 грн, що є значною сумою для товариства, що може спричинити важкі фінансові наслідки. У разі задоволення їх касаційної скарги здійснити поворот виконання судових рішень у майбутньому буде ускладненим та/або неможливо.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Враховуючи, що оскаржуване рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року підлягає примусовому виконанню, а з метою усунення необхідності вирішення у майбутньому процесуального питання повороту виконання судового рішення в разі можливого його скасування, суд вважає за необхідне зупинити виконання Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Разом з тим постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, тому вона не підлягає примусовому виконанню, отже підстав для задоволення клопотання про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2020 року немає.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Любашівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Любашівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року.
Витребувати з Любашівського районного суду Одеської області цивільну справу № 507/341/22 за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до Подільської районної державної адміністрації Одеської області, Любашівської селищної територіальної громади, треті особи: Любашівська селищна рада Подільського району Одеської області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання права на земельну частку (пай).
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов