03 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 711/3517/21
провадження № 61-14866ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кучеренко Наталія Вікторівна, на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконання та зобов'язання вчинити дії, боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа - Городищенський відділ Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
У червні 2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат Витріщак Т. І. звернулася до суду із скаргою про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та зобов'язання вчинити дії.
Скаргу обґрунтовувала тим, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2021 року у справі № 711/3517/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 04 червня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття. Визначено, що якщо після досягнення повноліття ОСОБА_4 , ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти на утримання ОСОБА_5 , стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
16 грудня 2021 року Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист у справі № 711/351/21.
11 квітня 2022 року Городищенським ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2021 року у справі № 711/3517/21 про стягнення аліментів.
Згідно з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_2, розмір аліментів державним виконавцем розраховувався з урахуванням середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості (по Черкаській області). Це підтверджується довідками-розрахунками від 19 квітня 2022 року, 01 січня 2023 року, 18 березня 2024 року.
Зазначала, що на виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2024 року у цивільній справі № 711/3447/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру та зміну способу стягнення аліментів, компетентним судом Литовської Республіки надана інформація про розмір щомісячного заробітку (доходу) ОСОБА_1 за весь період працевлаштування на території Литовської Республіки, з червня 2021 року по 2024 рік.
Вказувала, що згідно з листом Державної податкової інспекції Каунаського повіту «Щодо надання інформації про ОСОБА_1 », рішення Клайпедського районного суду від 17 грудня 2024 у цивільній справі № Е2-16707-676/2024, переклад якого здійснено «Бюро перекладів «Translate.ck», ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_1 у Литовській Республіці отримав наступні суми доходів: з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 24 771,59 євро; з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - 17 544,14 євро; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - 28 591,18 євро.
Відтак зазначала, що ОСОБА_1 сплачував аліменти у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 у меншому розмірі, ніж визначено рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2021 у справі № 711/3517/21.
У заяві представника стягувача від 30 травня 2025 року було викладено прохання здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з урахуванням інформації про його дохід у Литовській Республіці.
12 червня 2025 року представник стягувача отримала лист № 15772 від 09 червня 2025 року за підписом начальника Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), яким повідомлено, що аліменти стягуються систематично з боржника, виходячи із середньої заробітної плати працівника для місцевості і станом на 01 червня 2025 року заборгованість відсутня. Також зазначено, що рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 серпня 2021 року у справі № 711/3517/21 необхідно виконувати на території країни, де проживає боржник ОСОБА_1 відповідно до розділу IV Інструкції «Про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України № 1092/5/54 від 27 червня 2008 року.
Заявниця просила суд визнати неправомірною бездіяльність начальника Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Інни Тараненко щодо неперерахування заборгованості по аліментам ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 на підставі заяви представника стягувача від 30 травня 2025 року та доданих до неї документів про доходи боржника та зобов'язати начальника Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Інну Тараненко усунути порушення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 та здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 з урахуванням інформації про його дохід у Литовській Республіці згідно з листом Державної податкової інспекції Каунаського повіту «Щодо надання інформації про ОСОБА_1 »?рішення Клайпедського районного суду від 17 грудня 2024 року у цивільній справі № Е2-16707-676/2024.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2025 скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність начальника Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Інни Тараненко щодо неперерахування заборгованості по аліментам ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 на підставі заяви представника стягувача від 30 травня 2025 року та доданих до неї документів про доходи боржника.
Зобов'язано начальника Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Інну Тараненко усунути порушення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 та здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 з урахуванням інформації про його дохід у Литовській Республіці згідно з листом Державної податкової інспекції Каунаського повіту «Щодо надання інформації про ОСОБА_1 » на рішення Клайпедського районного суду від 17 грудня 2024 року у цивільній справі № Е2-16707-676/2024.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року апеляційні скарги Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) та представника ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко Н. В. залишено без задоволення. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2025 року залишено без змін.
26 листопада 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кучеренко Н. В., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Частиною третьою статті 2 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Судовий контроль, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, на стадії виконавчого провадження, окрім розв'язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюють законність дій виконавця та ухвалених ним рішень, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Статтею 447-1 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з частинами першою, другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
У частині першій та третій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Порядок визначення заборгованості за аліментами, стягнутих у частці від заробітку (доходу), передбачений статтею 195 СК України, відповідно до якого заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Пунктом 10-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» від 26 лютого1993 року № 146 визначено, що з осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна уклала договір про надання правової допомоги, аліменти обчислюються і стягуються у визначеному законодавством порядку.
Водночас пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого1993 року № 146 передбачено, що з осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна не уклала договору про надання правової допомоги, розмір аліментів обчислюється виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, де мешкали такі особи до від'їзду за кордон. У разі надання такими особами відомостей про свій заробіток (дохід) аліменти обчислюються виходячи із розміру заробітку (доходу), отриманого ними за кордоном.
Відповідно до пункту 1 Переліку № 146 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі, зокрема, з основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; грошових і натуральних премій; оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку тощо.
Відповідно до частини п'ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
07 липня 1993 року між Україною і Литовською Республікою підписано договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.
Судами попередніх інстанцій встановлено, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2021 року у справі № 711/3517/21, яке набрало законної сили 27 вересня 2021 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 червня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
11 квітня 2022 року постановою головного державного виконавця Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2021 року у справі № 711/3517/21 про стягнення аліментів, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 .
Представник стягувача ОСОБА_2 - адвокат Витріщак Т. І. 30 травня 2025 року надіслала Городищенському ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) заяву про здійснення перерахунку заборгованості. Просила здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з урахуванням інформації про його дохід у Литовській Республіці згідно з листом Державної податкової інспекції Каунаського повіту «Щодо надання інформації про ОСОБА_1 » від 17 грудня 2024 року.
До вищезазначеної заяви було долучено інформацію про дохід ОСОБА_1 (особистий код: НОМЕР_1 ) у Литовській Республіці за період
з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2023 року, яка була надана Державною податковою інспекцією Каунаського повіту Литовської Республіки станом на 18 грудня 2024 року.
Відповідно до вказаної інформації ОСОБА_1 отримував дохід у вигляді заробітної плати, надбавок, премій, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку та інші оподатковані доходи від роботи.
Листом № 15772 від 09 червня 2025 року за підписом начальника Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку аліментів.
Судами попередніх інстанцій встановлено та ОСОБА_1 не заперечується обставини працевлаштування та отримання доходу в Литовській Республіці.
Встановивши, що у державного виконавця були правові підстави для врахування отриманого доходу боржника за кордоном у державі, з якою Україною укладено договір про правову допомогу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення скарги ОСОБА_2 .
Крім того, суд апеляційної вірно вказав, що у державного виконавця не було підстав для проведення розрахунку аліментів, виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості, оскільки такі дії державного виконавця не відповідають вимогам частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», статті 195 СК України та Переліку № 146.
Подібний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 472/441/24.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не виявлено порушення судами норм СК України, ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження». Правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій вказаних вище норм права не викликає розумних сумнівів.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кучеренко Н. В., на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2025 року (не відноситься до переліку ухвал, якими закінчено розгляд справи) та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року є необґрунтованою.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кучеренко Наталія Вікторівна, на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконання та зобов'язання вчинити дії, боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа - Городищенський відділ Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович