02 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 755/12516/24
провадження № 61-14643ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , особи дії яких оскаржуються: начальник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калініченко Олександра Максимівна, боржник - ОСОБА_2 , заінтересовані особи: державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречаний Роман Олександрович, державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоренко Ольга Володимирівна, державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кондратюк Дар'я Петрівна,
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії начальника Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Біляєва Б. Є. та державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Калініченко О. М.
Скаргу обґрунтовував тим, що на виконанні у Дніпровському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва про забезпечення позову у справі № 755/20287/21 від 30 червня 2023 року про визначення часу його спілкування з неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв'язку кожних понеділка, середи та суботи протягом однієї години з урахуванням графіку та режиму дня дитини.
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_2
ОСОБА_1 вказував, що 26 червня 2024 року отримав постанову начальника Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Біляєва Б. Є. про результати перевірки виконавчого провадження від 18 червня 2023 року, згідно з резолютивною частиною якої визнано дії державних виконавців Гречаного Р. О., Федоренко О. В., Кондратюк Д. П. та Калініченко О. М. такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Скасовано заходи примусового виконання у вигляді тимчасових обмежень, штрафів, арештів, обтяжень та розшуку боржника, винесені в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Скасовано постанову про стягнення виконавчого збору № НОМЕР_1 від 29 лютого 2024 року, винесену державним виконавцем Кондратюк Д. П.
Зобов'язано старшого державного виконавця Калініченко О. М. привести у відповідність до Закону України «Про виконавче провадження» матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1.
На виконання вказаної постанови начальника відділу ДВС державний виконавець Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Калініченко О. М. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 19 червня 2024 року.
Вважає, що у мотивувальній частині вказаної постанови ніякої нормативної підстави не вказано.
Оскільки начальником Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Біляєвим Б. Є. про результати перевірки виконавчого провадження від 18 червня 2023 року прийнято процесуальне рішення, яке не передбачено ані положеннями статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», ані розділом XII Інструкції під час проведення перевірок законності виконавчого провадження щодо прийнятого державним виконавцем рішення, тому таке процесуальне рішення є неправомірним.
Вважав, що постанова державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Калініченко О. М. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 19 червня 2024 року підлягає скасуванню, оскільки відсутні підстави для її винесення, а фактичним обґрунтуванням її винесення вказана постанова керівника відділу про результати перевірки виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 18 червня 2024 року.
Водночас, постанова начальника відділу державної виконавчої служби про результати перевірки виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 18 червня 2024 року не містить ніяких рішень про визнання дій державних виконавців неправомірними чи спонукання до вчинення дій.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року скаргу стягувача ОСОБА_1 задоволено частково
Визнано постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калініченко О. М. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 19 червня 2024 року неправомірною.
Скасовано постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калініченко О. М. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 19 червня 2024 року.
У решті скарги відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), ОСОБА_2 , поданої адвокатом Ярошенко О. М., залишено без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року залишено без змін.
21 листопада 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватипостанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року у частині відмови у задоволенні заявлених вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення вимог, а саме: визнати постанову начальника Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Біляєва Б. Є. про результати перевірки виконавчого провадження від 18 червня 2023 року неправомірною та скасувати її; зобов'язати відповідну уповноважену особу Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) відновити скасовані заходи примусового виконання рішення суду у вигляді тимчасових обмежень, штрафів, арештів, обтяжень та розшуку боржника, винесених в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 при виконанні ухвали про забезпечення позову № 755/20287/21 від 30 червня 2023 року; змінити відповідно до закону мотивування підстав скасування та визнання неправомірною постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Калініченко О. М. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1
від 19 червня 2024 року, зазначених в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва № 755/20287/21 від 09 жовтня 2024 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не враховані висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
ОСОБА_1 порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року складено 16 жовтня 2025 року та отримано заявником у підсистемі «Електронний суд» 27 жовтня 2025 року, на підтвердження чого надано суду картку руху документу.
Врахувавши наведенізаявником обставини, взявши до уваги, що постанова Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року у підсистемі «Електронний суд» доставлена заявнику 27 жовтня 2025 року, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними. Клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження - поновленню на підставі частини другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Судовий контроль, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, на стадії виконавчого провадження, окрім розв'язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюють законність дій виконавця та ухвалених ним рішень, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Статтею 447-1 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з частинами першою, другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Примусове виконання судових рішень здійснюється відповідно до умов та порядку, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що виконавчим документом у виконавчому провадження № НОМЕР_1 є ухвала Дніпровського районного суду м. Києва № 755/20287/21 від 30 червня 2023 року, в резолютивній частині якої зазначено: «Визначити час спілкування ОСОБА_1 з його неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв'язку кожних понеділка, середи та суботи протягом однієї години з урахуванням графіку та режиму дня дитини».
01 липня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
11 липня 2023 року державним виконавцем направлено виклик щодо явки стягувача та боржника з метою визначення часу, місця або способу побачення стягувача з дитиною та виконання рішення суду.
12 липня 2023 року державним виконавцем боржнику повторно направлено виклик державного виконавця та запропоновано надати свої пропозиції щодо визначення часу, місця або способу спілкування стягувача з дитиною.
12 липня 2023 року до ВДВС надійшла заява стягувача ОСОБА_1 про встановлення наступного порядку побачень з його неповнолітнім сином ОСОБА_4 , а саме: з 15:00 год. до 16:00 год. шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв'язку кожних понеділка, середи та суботи протягом однієї години.
13 липня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про визначення часу та (або) місце побачення стягувача з дитиною, якою визначено час побачення ОСОБА_1 з його неповнолітнім сином ОСОБА_4 з 15:00 год до 16:00 год кожного понеділка, середи та суботи шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв'язку, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома.
З 17 липня 2023 по 17 червня 2024 року державним виконавцем винесено 140 постанов про накладення штрафу.
Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року боржника ОСОБА_2 оголошено в розшук.
29 лютого 2024 року державним виконавцем винесено постанову про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
29 лютого 2024 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів на рахунках боржника.
29 лютого 2024 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
18 червня 2024 року начальником Дніпровського Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ Біляєвим Б. Є. з власної ініціативи здійснено перевірку виконавчого провадження, за результатами якої винесено постанову, якою визнано дії державних виконавців Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречаного Р. О., Федоренко О. В., Кондратюк Д. П. та Калініченко О. М. такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Скасовано заходи примусового виконання у вигляді тимчасових обмежень, штрафів, арештів, обтяжень та розшук боржника, винесені в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Скасовано постанову про стягнення виконавчого збору № НОМЕР_1 від 29 лютого 2024 року, винесену державним виконавцем відділу Кондратюк Д. П.
Зобов'язано старшого державного виконавця відділу Калініченко О. М. привести у відповідність до Закону України «Про виконавче провадження» матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1
19 червня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв'язку з фактичним виконанням.
Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання.
Перелік обов'язків і прав виконавців, обов'язковість вимог виконавців визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що відповідно до цього Закону державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби; державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Статтею 12 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що контроль за діяльністю державних виконавців та інших працівників органів державної виконавчої служби здійснюють органи примусового виконання рішень, визначені у статті 6 цього Закону, в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.
Посадові особи, зазначені в абзацах третьому, п'ятому та шостому, пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника), а посадові особи, зазначені в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, - за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку, що начальник відділу державної виконавчої служби може проводити перевірку законності виконавчого провадження з власної ініціативи.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що начальник Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Біляєва Б. Є., приймаючи рішення при перевірці виконавчого провадження, діяв у межах своєї компетенції.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною та скасування постанови начальника Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Біляєва Б. Є. від 18 червня 2023 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з того, що начальник відділу ДВС, встановив, що державні виконавці діяли з порушенням, зокрема ,статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Слід погодитися з тим, що положення статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають застосуванню при виконанні судового рішення про контакт дитини з одним батьків.
Водночас, частиною першою статті 157 ЦПК України визначено, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням (частина шоста статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Електронна комунікація (телекомунікація, електрозв'язок) - це передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій (стаття 2 Закону України «Про електронні комунікації»).
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/20287/21 від 30 червня 2023 року не виконана, скасували постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, і судові рішення у цій частині не оскаржуються у касаційному порядку. Наразі вказаний виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні.
Слід взяти до уваги, що пунктом 7 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що у разі якщо боржник не виконує рішення у зв'язку з відмовою дитини контактувати зі стягувачем, державний виконавець в установленому порядку залучає представників органів опіки та піклування, експерта або спеціаліста (психолога) для виявлення та/або підтвердження причин такої відмови. У разі якщо рішення неможливо виконати у зв'язку з виїздом за межі України боржника та/або дитини, стягувача, державний виконавець письмово роз'яснює сторонам право звернутися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення, про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відомості про вчинення державним виконавцем таких дій відсутні
Колегія суддів, враховуючи, що ані в ухвалі суду у справі № 755/20287/21 від 30 червня 2023 року, ані у постанові державного виконавця від 13 липня 2023 року не встановлено яким саме каналом телекомунікаційного зв'язку повинно відбуватися спілкування батька з дитиною, державним виконавцем не вчинено всіх дій, передбачених Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а також взявши до уваги відомості про те, що при онлайн зустрічі з батьком 11 березня 2024 року дитина відмовилася від подальшого спілкування, посилаючись на застосуванні домашнього насильства, вважає, що рішення начальника Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 18 червня 2023 року щодо скасування заходів примусового виконання у вигляді тимчасових обмежень, штрафів, арештів, обтяжень та розшук боржника, винесених в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, не підлягає визнанню незаконним.
Висновок судів попередніх інстанцій про виключення застосування положень статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні вказаного вище виконавчого документа у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 не впливає на правильність вирішення скарги по суті.
Слід звернути увагу, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим (частина перша статті 156 ЦПК України), а за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили (частина перша статті 271 ЦПК України).
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли загалом обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування постанови начальника Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Біляєва Б. Є.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року (не відноситься до переліку ухвал, якими закінчено розгляд справи) та постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року є необґрунтованою, і у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись статтями 388, 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва
від 09 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , особи дії яких оскаржуються: начальник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калініченко Олександра Максимівна, боржник - ОСОБА_2 , заінтересовані особи: державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречаний Роман Олександрович, державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоренко Ольга Володимирівна, державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кондратюк Дар'я Петрівна.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович