Справа № 486/2299/25
Провадження № 1-кс/486/396/2025
03 грудня 2025 року м. Південноукраїнськ
Слідчий суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого CВ Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 10 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025152120000371, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ща Людмилівка, Братського району, Миколаївської області, громадянки України, з професійно - технічною освітою, не одруженої, яка на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
- 04 лютого 2025 року Південноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
03 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 10 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025152120000371 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що CВ Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 12025152120000371 від 10 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч на 20 вересня 2025 року, точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, ОСОБА_5 , знаходячись біля 1-го під'їзду, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , вирішила таємно викрасти майно, належне ОСОБА_6 .
З метою реалізації свого злочинного наміру, переслідуючи корисливу мету та ціль незаконного збагачення, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, впевнившись в тому, що її дії не будуть помічені сторонніми особами, в ніч на 20 вересня 2025 року, точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, знаходячись біля 1-го під'їзду, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_6 , який перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння та спав на лавці біля вказаного під'їзду, таємно, з шиї зняла та викрала належний йому золотий ланцюжок 585 проби, довжиною 55 см, вагою 14,83 г, вартістю 70693,42 грн, після чого місце вчинення злочину покинула, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 спричинила потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 70693,42 грн.
За таких обставин, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно в умовах воєнного стану.
17 листопада 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: рапортом ч/ч ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 10 листопада 2025 року, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 від 10 листопада 2025 року, протоколом огляду місця події на подвір'ї біля під'їзду №1, будинку АДРЕСА_3 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 10 листопада 2025 року, протоколом огляду речі від 10 листопада 2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11 листопада 2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11 листопада 2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14 листопада 2025 року, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_10 від 14 листопада 2025 року, протоколом огляду речі від 14 листопада 2025 року, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_6 від 17 листопада 2025 року, протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 17 листопада 2025 року, протоколом слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_5 від 01 грудня 2025 року, іншими матеріалами кримінального провадження.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Сукупність вищезазначених доказів, які зібрані на даному етапі досудового розслідування, є достатньою, а відтак, підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є обґрунтованою.
З огляду на наведене, в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Разом з тим, на даний час наявні ризики того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також наявний ризик, як запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні (п. 8 листа Верховного суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»), оскільки дію воєнного стану в Україні продовжено.
Таким чином, виникли підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Доказами того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому під тяжбою отримання покарання, остання крім переховування від органів досудового розслідування, в подальшому може переховуватись від суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Доказами можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що досудове розслідування триває, заплановано проведення ряду слідчих (розшукових) дій та встановлення всіх обставин вчиненого правопорушення, а тому підозрювана з метою перешкодити кримінальному провадженню може уникати проведення слідчих дій за її участю, оскільки вона ніде не навчається та не працює, відносно останньої на розгляді у суді перебуває кримінальне провадження № 12025152120000015 від 16 січня 2025 року за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 182, ч.1 ст. 361, ч. 2 ст. 182 КК України, крім цього, вчинено злочину під час іспитового строку, так, як засуджена 04 лютого 2025 року Південноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та у випадку не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матиме безперешкодну можливість перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином, в тому числі шляхом неявки до слідчого, прокурора, суду, оскільки не має міцних соціальних зв'язків. У майбутньому вона може вчинити інші аналогічні злочини, оскільки вказані злочини остання вчинила та продовжує вчиняти в період слухання справи в суді першої інстанції.
Таким чином, підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Між тим, вік, стан здоров'я ОСОБА_5 є тими факторами, які дають змогу безперешкодно обрати щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки такі заходи не є достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної:
- згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України сутність особистого зобов'язання полягає у виконанні обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, проте, застосування особистого зобов'язання щодо ОСОБА_5 жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- для застосування особистої поруки згідно зі ст. 180 КПК України потрібна наявність поручителів, що заслуховують на довіру, та які поручаються за виконання покладених на ОСОБА_5 обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, але жодна особа не виявила намір бути поручителем підозрюваного;
- обрання домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 неможливе, оскільки остання зможе продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, тим більше, що в умовах воєнного стану контролювати її поведінку вкрай важко.
Запобігти ризикам шляхом обрання щодо ОСОБА_5 , більш м'якого запобіжного заходу не є можливим, у зв'язку з тим, що такі не є достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки.
Обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Підозрювана в судовому засіданні заперечувала проти застосування до неї запобіжного заходу тримання під вартою мотивуючи тим, що згодна на будь-який інший запобіжний захід. Зауважила, що вину визнає, у неї є малолітня дитина 6 місяців. Місяць тому дитину забрали, оскільки зі слів батька він під час перебування її в лікарні, зателефонував до служби у справах дітей з проханням забрати дитину. На теперішній час дитина проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 , у матері колишнього співмешканця ОСОБА_11 . ОСОБА_11 поручилась за неї у пологовому відділенні, оскільки її збирались позбавити батьківських прав відносно цієї дитини. У с. Новокрасному не проживає.
Заслухавши прокурора, підозрювану, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152120000371, 10 листопада 2025 року внесені відомості за ч. 4 ст. 185 КК України. Короткий виклад обставин: 10 листопада 2025 року до ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що невідома особа, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, у нічний час доби приблизно 20 вересня 2025 року, знаходячись біля під'їзду №1, будинку АДРЕСА_3 , викрала золотий ланцюг, завдавши матеріальних збитків, сума встановлюється.
17 листопада 2025 року ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами доданими до клопотання, а саме, протоколом огляду місця події - двору біля під'їзду №1, будинку АДРЕСА_3 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 10 листопада 2025 року, протоколом огляду речі від 10 листопада 2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11 листопада 2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11 листопада 2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14 листопада 2025 року, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_10 від 14 листопада 2025 року, протоколом огляду речі від 14 листопада 2025 року, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_6 від 17 листопада 2025 року, протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 17 листопада 2025 року, протоколом слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_5 від 01 грудня 2025 року.
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчий суддя вважає доведеними ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому з огляду на покарання, яке їй загрожує, остання крім переховування від органів досудового розслідування, в подальшому може переховуватись від суду. Інкримінуєме їй діяння вчинила в період іспитового строку, також, відносно ОСОБА_5 в провадженні Південноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 182 КК України. Крім того, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, не навчається, тож не має законних джерел існування, судима за вчинення злочину проти власності, отже в подальшому може продовжити свою злочинну діяльність.
Слідчий суддя вважає не доведеним ризик можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підозрювана не має міцних соціальних зв'язків, відносно останньої розглядається питання щодо позбавлення батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку сама залишила без нагляду, та не бажала в подальшому займатись вихованням дитини, що підтверджується актом про обстеження умов проживання та листом Служби у справах дітей Південноукраїнської міської ради. Відносно інших дітей ОСОБА_5 позбавлена батьківських прав, що не оспорюється підозрюваною.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, враховує відсутність міцних соціальних зв'язків, та те, що немає даних щодо офіційного працевлаштування підозрюваної, а отже вважає, що до ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід.
При застосуванні виду запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.
Щодо особистого зобов'язання, згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України сутність особистого зобов'язання полягає у виконанні обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, проте, застосування особистого зобов'язання щодо ОСОБА_5 жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки її поведінка свідчить про неможливість нею особисто забезпечити виконання процесуальних обов'язків.
Для застосування особистої поруки згідно зі ст. 180 КПК України потрібна наявність поручителів, що заслуговують на довіру, та які поручаються за виконання покладених на ОСОБА_5 обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, але жодна особа не виявила намір бути поручителем підозрюваної. Крім того, навіть у випадку застосування вказаного запобіжного заходу до ОСОБА_5 це не зможе запобігти вказаним вище ризикам.
Такий запобіжний захід, як домашній арешт також не бути застосований з огляду на вчинені і інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення. До того ж підозрювана не має місця реєстрації в м. Південноукраїнську, Вознесенського району, Миколаївської області, постійно змінює місце проживання, за місцем реєстрації не проживає і не має наміру проживати.
Згідно вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до приписів п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За викладеного, враховуючи, що не можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою може запобігти доведеним прокурором ризикам.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваної, дані про її особу та ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та вважає, що розмір застави який достатньою мірою гарантує виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, складає 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На виконання вимог ч. 9 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про факт залишення дитини без батьківського піклування.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 у межах строку досудового розслідування до 17 січня 2026 року включно з поміщенням її до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_5 заставу 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого слідчого відділу Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, прокурора або суд за першою вимогою;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим;
- не відлучатися з місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_5 буде вважатись такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , а також заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків підозрюваною, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свої неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Зобов'язати прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про факт залишення дитини без батьківського піклування.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали до 17 січня 2026 року включно.
Слідчий суддя ОСОБА_1