КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/3043/20
Провадження № 2/488/68/25
Іменем України
02.12.2025 року м. Миколаїв
Корабельного районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - Коваль А.О.,
за участю прокурора - Ярош Н.С.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Павленко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду заяву позивача заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва - Чобану Д.Г. про зміну предмету позову за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України», про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення,
В провадженні Корабельного районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України», про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення, в якому позивач просив суд:
- визнати незаконними та скасувати пункти 69, 69.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 35/57 від 19 червня 2009 року, якими затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:090:0028 загальною площею 800 кв.м по АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним та скасувати виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності серії ЯЕ № 443058 на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:090:0028 по АДРЕСА_1 , який 12.08.2009 зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Управлінням Держкомзему у м. Миколаїв за № 010900101482.
- визнати недійсним та скасувати виданий ОСОБА_1 державний акт на право власності серії ЯК № 281501 на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:090:0028 по АДРЕСА_1 , який 22.12.2011 зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Управлінням Держкомзему у м. Миколаїв за № 481010001001371.
-зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 800 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0028 по АДРЕСА_1 ;
- витребувати у ОСОБА_1 договір дарування №4130 від 02.12.2011, на підставі якого останній придбав земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:090:0028 по АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті для його дослідження в суді. 7.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29.09.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06.07.2021 року залучено Окружну прокуратуру міста Миколаєва до участі по справі в якості позивача.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.03.2024 року залучено Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» в якості правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ДП “Миколаївське лісове господарство».
Так, в обґрунтування заяви про зміну предмету позову у цій справі, зазначено, що підставами для пред'явлення до суду позову слугувало порушення вимог статей 20, 57, 84, 116, 141, 149 Земельного кодексу України, статті 57 Лісового кодексу України при відведенні у приватну власність спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення. Прокурором позов обґрунтовується тим, що відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:05:090:0028 у приватну власність ОСОБА_2 є незаконним, оскільки порушує вимоги земельного та лісового законодавства, зокрема норм, що регулюють передачу земель державного лісового фонду. Зокрема, прокурор вказує на відсутність згоди власника цієї ділянки (держави, в особі Миколаївської обласної державної адміністрації), а також відсутність процедури вилучення землі у постійного землекористувача ДП «Миколаївське лісове господарство».
Відведення земельної ділянки стало можливим усупереч діючому мораторію на вилучення земель державного лісового фонду, встановленому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 № 610-р. Крім того, прокурор зазначає, що було порушено цільове призначення земельної ділянки, оскільки вона була переведена із земель лісогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови, що є незаконним і порушує вимоги статті 20 Земельного кодексу України та статті 57 Лісового кодексу України.
Також прокурор звертає увагу на те, що відведення земельної ділянки відбулося за рахунок території зелених насаджень загального користування та частково території профілакторію, оздоровчих закладів і ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення. Це порушує вимоги містобудівного законодавства та містобудівної документації, зокрема Генерального плану міста Миколаєва.
Крім того, прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги, і передача такої землі в приватну власність для індивідуального житлового будівництва є порушенням вимог водного і земельного законодавства, оскільки згідно з чинними нормами, землі водного фонду не можуть бути передані в приватну власність для таких цілей.
Під час звернення до суду з даним позовом прокуратурою визначено спосіб захисту шляхом пред'явлення саме негаторного позову, водночас згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16, вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) є ефективним способом захисту права власності.
У зв'язку з чим виникла необхідність у зміні предмету позову та позовних вимог, а саме позивач просить:
- витребувати на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) ( код ЄДРПОУ 00022579) від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 800 кв.м з кадастровим номером 4810136600:05:090:0028, розташовану по АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні прокурор Ярош Н. С. підтримала подану заяву та прийняти її в провадження і розглядати справу з урахуванням позовної заяви зі зміною предмету позову.
Представник відповідача - адвокат Павленко Н. М. не заперечувала проти прийняття позовної заяви зі зміненим предметом позову.
Заслухавши учасників справи, дослідивши у цій частині матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви.
Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Виходячи з загальних положень ЦПК України, підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Цивільний процесуальний кодекс України передбачає право позивача змінити предмет або підставу позову, необхідно чітко розуміти поняття й ознаки цих правових явищ. При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Верховний Суд України відзначив, що під підставами позову, які згідно з ст. 49 ЦПК України може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
Зміна предмету позову може означати заміну однієї матеріально-правової вимоги позивача до відповідача іншою або доповненням позивачем первісних вимог новими.
Отже, згідно з законом позивач має право змінити один з елементів позову, одночасно змінювати підставу і предмет позову неможливо, оскільки в подібному випадку буде пред'явлений позов з абсолютно нових мотивів.
Слід зауважити, що не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (п.7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).
Частиною 5 статті 49 ЦПК України зазначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Відповідно до положення п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що заява представника позивача заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва - Чобану Д.Г. про зміну предмету позову підлягає задоволенню.
Керуючись статями 43, 49, 51, 197, 260, 353 ЦПК України, суд
Прийняти заяву позивача заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва - Чобану Д.Г. про зміну предмету позову за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України», про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення.
Розглядати справу з урахуванням позовної заяви зі зміною предмету позову.
Роз'яснити відповідачам, що вони мають право надати відзив на заяву про зміну предмету позову в п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття вказаної заяви, з дотриманням вимог статті 178 ЦПК України.
Надати позивачу право на подання в п'ятиденний строк з дня отримання відзиву, відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, має право подати письмові пояснення щодо заяви про зміну предмету позову або відзиву, які повинні відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їх правом. У разі ненадання учасниками справи заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Звернути увагу учасників справи на положення статей 81, 83, 84 ЦПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
Попередити учасників справи, що відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Копію ухвали суду надіслати учасникам провадження.
Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.А. Чернявська