58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
02 грудня 2025 року Справа № 926/3890/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця Миколи Васильовича, за участі секретаря судового засідання Галак Анастасії Василівни, розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
до Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло"
про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в сумі 11310,03 грн
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
І. Стислий виклад позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в сумі 11310,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що на виконання Полісу ОСЦПВ №226316270 від 06.01.2025 та внаслідок настання 03.07.2025 страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, 25.07.2025 здійснив виплату страхової суми потерпілому у розмірі 11310,03 грн (без урахування ПДВ).
Згідно п. в) ст. 37.1.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння.
Постановою Шевченківського районного суду міста Чернівці по справі №727/8585/25 від 20.08.2025 підтверджено факт самовільного залишення місця дорожньо-транспортної пригоди водієм ОСОБА_1 , який перебуває у трудових відносинах із Чернівецьким міським комунальним підприємством "Міськсвітло" (відповідачем) та на момент вчинення ДТП був при виконанні службових обов'язків.
У зв'язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача, у порядку регресу, суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 11310,03 грн.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025 року позовну заяву передано на розгляд судді Швецю М.В.
Ухвалою суду від 14.11.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 02.12.2025 о 12:15 год.
01.12.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява вх. № 5001 в якій просить розглядати справу без його участі, вирішення позовних вимог залишає на розсуд суду.
Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання 02.12.2025 не забезпечив про причини неявки не повідомив, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету 14.11.2025 о 15:56,
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З метою розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
ІІІ. Фактичні обставини справи встановлені судом.
06.01.2025 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" і Чернівецьким міським комунальним підприємством "Міськсвітло" було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №226316270 (далі - Поліс).
Згідно з умовами даного Полісу Страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу АТ АТВ-7/1, д.р.н. НОМЕР_1 .
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, та/або майну потерпілих осіб (п.4.1.3 Полісу).
Строк дії Полісу становить 1 рік: початок дії з 00:00 11.01.2025, закінчення дії: 10.01.2026 (включно).
Відповідно до умов Полісу №226316270 ліміт відповідальності Страховика за завдану майну шкоду становить 250000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
Поліс №226316270 від 06.01.2025 підписано за допомогою кваліфікованого електронного підпису сторін.
03.07.2025 в м. Чернівці сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon, д.р.н. НОМЕР_2 та ТЗ АТ АТВ-7/1, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Відповідно до Постанов Шевченківського районного суду м. Чернівці по справах №727/8585/25 та №727/8586/25 від 20 серпня 2025 року особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_1 , якого було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП.
Згідно довідки НПУ № 3025185400409481 щодо обставин ДТП власником транспортного засобу АТ АТВ-7/1, д.р.н. НОМЕР_1 є Чернівецьке міське комунальне підприємство "Міськсвітло".
ПрАТ "СК "ВУСО" направило до Чернівецького МКП "Міськсвітло" адвокатський запит з метою з'ясування всіх обставин ДТП, що відбулась 03.07.2025 р., а саме:
- Чи перебував водій АТ АТВ-7/1, д.р.н CE4613EP ОСОБА_1 з ЧМКП "Міськсвітло" у трудових (службових) відносинах якщо так, то на підставі яких документів?
- На підставі чого ОСОБА_1 керував АТ АТВ-7/1, д.р.н CE4613EP на момент ДТП 03.07.2025 року?
- На підтвердження відповідей на вищезазначені питання прошу надати відповідні документи: копію трудової книги, копію наказу про призначення на роботу (службу), копію наказу про керування АТ АТВ-7/1, д.р.н. CE4613EP ОСОБА_1 , копію дорожнього листа на період 03.07.2025 року, тощо.
У відповідь на адвокатський запит, Чернівецьке МКП "Міськсвітло" надіслало лист №24/01-15-327 від 22.10.2025 у якому зазначило те, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із Чернівецьким МКП "Міськсвітло" з 14.02.2023, наказом від 14.02.2023 його було призначено на посаду машиніста ескаватора одноковшевого з ямобуром. З 01.04.2024 наказом №12-к ОСОБА_1 переведено на посаду машиніста крана-маніпулятора (з причепом). Згідно наказу №03 від 01.01.2025 "Про закріплення автотранспортних засобів" за ОСОБА_1 закріплено транспортний засіб АТ (АТБ 7/1), державний номер НОМЕР_1 .
25.07.2025 потерпіла особа звернулася до ПрАТ "СК "ВУСО" із заявою на виплату страхового відшкодування.
Страховим актом №2461925-1 від 19.09.2025 засвідчено наступні обставини: страхувальник - Чернівецьке МКП "Міськсвітло"; пошкоджене майно - ОСОБА_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; власник пошкодженого майна - ОСОБА_3 , код НОМЕР_4 ; дата, час, місце настання страхового випадку - 03.07.2025, 12:00, м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 7.
Відповідно до Ремонтної калькуляції №2461925 від 27.08.2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon, д.р.н. НОМЕР_2 складає 13 572,04 грн (з урахуванням ПДВ), з яких: вартість робіт - 9000,00 грн та вартість матеріалів фарбування - 4572,04 грн.
Розмір страхового відшкодування сплачений безпосередньо на рахунок потерпілої особи, у відповідності до абзацу 2 ст. 36.2. ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" із розміру матеріального збитку було також вирахувано ПДВ. 13572,04 грн. / 1,2 = 11310,03 грн., де 13 572,04 грн. - це розмір матеріального збитку; 1,2 - розмір матеріального збитку, зменшений на розмір ПДВ.
19.09.2025 ПрАТ "СК "ВУСО" було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 11310,03 грн, що підтверджується страховим актом № 2461925-1 та платіжною інструкцією № 60777.
Отже, позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником (відповідачем) згідно умов Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №226316270 від 06.01.2025.
IV. Норми права та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, згідно якої визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 1.8. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Відповідно до ст. 1.1 Закону - страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Згідно ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими Законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На підставі п. 22.1 ст. 22 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. Згідно до ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" яка зазначає, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Згідно ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
У відповідності до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в якій зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика) фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).
За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким законом, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого деліктного зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 року в справі № 910/3165/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року в справі № 910/2603/17.
Таким чином, суд зазначає, що у даному випадку до позивача, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1 та 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Судом встановлено, що Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці по справі №727/8585/25 від 20.08.2025 ОСОБА_1 підтверджено факт самовільного залишення місця дорожньо-транспортної пригоди водієм ОСОБА_1 та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст.ст. 122, 122-4 КУпАП.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування", страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
При цьому, під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. в) ст. 37.1.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є саме законний володілець джерела підвищеної небезпеки.
Відтак, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Таким чином з матеріалів справи судом встановлено, що відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу - Mitsubishi Pajero Wagon, д.р.н. НОМЕР_2 , має нести відповідач, як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника якої сталася дорожньо-транспортна пригода.
Факт працевлаштування ОСОБА_1 на посаді машиніста крана-маніпулятора (з причепом) підтверджується листом №24/01-15-327 від 22.10.2025.
Зважаючи на те, що ПрАТ "СК "ВУСО" виплатило страхове відшкодування у загальному розмірі 11310,03 грн, суд дійшов висновку про те, що на відповідача покладається обов'язок відшкодувати суму страхового відшкодування у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи та те, що відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання ним зобов'язання зі сплати страхового відшкодування суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
V. Щодо розподілу судових витрат.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Чернівецького міського комунального підприємства "Міськсвітло" (58023, м. Чернівці, вул. Лесина, 6; код 05451090) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31; код 31650052) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 11310,03 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2025 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя Микола ШВЕЦЬ