8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2911/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Шаповаловій Д.С.
розглянувши матеріали справи у підготовчому засіданні
Заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Сумська, 76, м. Харків, 61002) в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради (м-н. Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство АРЄС» (вул. Культури, буд. 20-В, м. Харків, 61058) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “КРУГ 2» (вул. Академіка Проскури, 5-Ж, м. Харків, 61085) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа - підприємець Ерліхман Євген Віталійович ( АДРЕСА_1 )
провитребування приміщень
за участю представників сторін:
прокурора: Ткаченко К.О.;
позивача: не з'явився;
відповідача: Дзюба І.М.;
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КРУГ 2»: не з'явився;
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа - підприємець Ерліхман Євген Віталійович: не з'явився.
Заступник керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство АРЄС» про витребування у відповідача на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень 1-го поверху № 6, 7, 8, 9 загальною площею 21,8 кв.м. в літ. «А-1» у м. Харкові по вул. Академіка Проскури, 5-Ж (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1307887463101) та нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, 3, 4, 5 загальною площею 39,5 кв.м. в літ. «А-1» у м. Харкові по вул. Академіка Проскури, 5- Ж (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1308736163101), які зареєстровані на праві власності за відповідачем як нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 61,3 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1952450563101).
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Крім того, разом із позовною заявою, прокурором надано до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 25.08.2025 року заяву заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт (із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії) на об'єкт нерухомого майна, право власності на який на теперішній час зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство АРЄС», а саме: - нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 61,3 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1952450563101).
Ухвалою суду від 25.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17 вересня 2025 року о 13:00 год. Залучено до участі у справі у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КРУГ 2» Залучено до участі у справі у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу - підприємця Ерліхмана Євгена Віталійовича.
10.09.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 20709/25).
10.09.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 20711/25) про залишення позову без руху на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року відзив (вх. № 20709/25 від 10.09.2025 року) на позовну заяву та додані до нього документи повернуто відповідачу без розгляду. Клопотання (вх. № 20711/25 від 10.09.2025 року) про залишення позову без руху на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України та додані до нього документи повернуто відповідачу без розгляду. Також, судом роз'яснено відповідачу та представнику, що оскільки відзив на позовну заяву (вх. № 20709/25 від 10.09.2025 року), клопотання (вх. № 20711/25 від 10.09.2025 року) про залишення позову без руху на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України та додані до них документи були подані до Господарського суду Харківської області в електронному вигляді, суд не здійснює повернення роздрукованих документів у паперовому вигляді.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у зв'язку із оголошенням станом на час розгляду справи у м. Харкові тривоги, та у зв'язку із реальною загрозою життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, працівників апарату суду та суддів, задля збереження безпеки учасників судового процесу та працівників суду, судом задоволено усне клопотання відповідача про забезпечення безпечного місця, у зв'язку із чим, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15 жовтня 2025 року о(б) 13:45 год.
22.09.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 21746/25).
22.09.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 21750/25) про продовження строків на подання відзиву на позовну заяву, у якому останній, просить суд, продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство АРЄС» процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 19.09.2025 року включно та долучити відзив до матеріалів справи № 922/2911/25.
22.09.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 21755/25) про залишення позовної заяви без руху.
15.10.2025 року від прокурора через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 23921/25) на заяву відповідача про залишення позовної заяви без руху.
15.10.2025 року від прокурора через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 23984/25).
15.10.2025 року від прокурора через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення документів (вх. № 23987/25).
Ухвалою суду від 15.10.2025 року відмовлено у клопотанні відповідача (вх. № 21750/25 від 22.09.2025 року) про продовження строків на подання відзиву. Відзив (вх. № 21746/25 від 22.09.2025 року) повернуто без розгляду. Судом роз'яснено відповідачу та його представнику, що оскільки відзив та додані до неї документи було подано до Господарського суду Харківської області в електронному вигляді, суд не здійснює повернення роздрукованих документів у паперовому вигляді.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.
15.10.2025 року відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення із наданими прокурором 15.10.2025 року до суду клопотанням та документами.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд клопотання відповідача (вх. № 21755/25 від 22.09.2025 року) про залишення позову без руху, та у підготовчому засіданні оголошено перерву до 19 листопада 2025 року о(б) 14:15 год.
19.11.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 26895/25).
Ухвалою суду від 19.11.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у відповідності до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, з метою забезпечення права кожного із учасника у даній справі на належний судовий захист, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, продовжено строк підготовчого провадження відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та здійснювати розгляд справи в продовж розумного строку. Також, судом у підготовчому засідання оголошено перерву до 03 грудня 2025 року о(б) 11:00 год.
Уповноважений представник позивача у призначене підготовче засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Уповноважені представники 3-іх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КРУГ 2» та Фізична особа - підприємець Ерліхман Євген Віталійович у призначене підготовче засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Присутній у підготовчому засіданні представник відповідача надав усні пояснення, та підтримав заяву про залишення позовної заяви без руху.
Присутній у підготовчому засіданні прокурор надав усні заперечення, та проти заяви відповідача заперечував.
Судом у підготовчому засіданні 03.12.2025 року було оголошено ухвалу скорочену (вступну та резолютивну) частини.
Дослідивши матеріали справи, та клопотання відповідача (вх. № 21755 від 22.09.2025 року) про залишення позову без руху на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення та для залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
09.04.2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" (далі - Закон №4292-ІХ), абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, до статей 164, 174 Господарського процесуального кодексу України.
Даним Законом №4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною 5 наступного змісту:
"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Також, статтю 164 Господарського процесуального кодексу України доповнено частиною 6 такого змісту:
"У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Частину 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України доповнено абзацом 3 такого змісту:
"Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму".
З аналізу вищевикладеного слідує, що до спірних правовідносин підлягає до застосування положеннями Господарського процесуального кодексу України з урахуванням змін, внесеними згідно із Законом №4292-ІХ.
При цьому, прокурор у наданих до суду запереченнях (вх. № 23921/25 від 15.10.2025 року) зокрема зазначив, що норми Закону № 4292-ІХ направлені на захист прав добросовісного набувача щодо обов'язку внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості нерухомого майна. Такі норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у цій справі правовими підставами позову є стаття 387 Цивільного кодексу України, якою передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння, а не стаття 388 Цивільного кодексу України, якою передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача. За твердженнями прокурора, Законом № 4292-ІХ не внесено зміни до статті 387 Цивільного кодексу України щодо захисту прав недобросовісного набувача. Тому, доводи відповідача щодо імперативних, на його думку, вимог ч. 6 ст. 164 КПК України у випадку подання прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від недобросовісного набувача, безпідставні, також зазначено, що у позовній заяві прокурором зазначено, що ним не заявлялася вимога про витребування майна у добросовісного набувача, та наголошувалось, що відповідач є недобросовісним набувачем та саме обраному прокурором способу захисту суд має надати оцінку під час розгляду справи.
Суд не приймає вищевикладені заперечення прокурора, оскільки визначення такої обставини, як «добросовісного» чи «недобросовісного» набувача спірного майна, як зазначає прокурор, є предметом розгляду справи по суті під час з'ясування обставин справи та дослідження доказів, а не на стадії підготовчого засідання.
При цьому, внесення коштів це процесуальна передумова розгляду позову, а не оцінка його обґрунтованості, що спростовує твердження прокурора викладені у наданих до суду запереченнях від 15.10.2025 року.
Крім того, мета нововведення - забезпечити баланс інтересів сторін на час розгляду справи, враховуючи можливі наслідки втрати майна у разі його витребування чи переходу права власності. Внесення коштів не є автоматичним визнанням правоти відповідача, це гарантійний механізм, який спрямований на баланс прав сторін на випадок задоволення позову, а не підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості вимог.
Натомість, частина 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує прокурора надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка спірного майна) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як вбачається із матеріалів справи, прокурор звернувся із позовом до суду 22.08.2025 року, до матеріалів позовної заяви було додано додаток 2 до порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділ ІІІ) 201-20250808-0010196013 від 08.08.2025 року, а саме довідка про оцінку вартості об'єкту нерухомості, а саме зазначено: вид об'єкта оцінки(1): нежитлова нерухомість; назва об'єкта нежитлова будівля літ. "А-1" за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5-Ж (ЗИБЧАЯ091593); поштова адреса 61085, Харківська область, Харків, р. Київський, вул. Академіка Проскури, буд. 5-Ж; загальна площа, кв. м 61.30; оціночна вартість об'єкта оцінки, грн.- 1 568 716,67;оціночна вартість поліпшень(13), грн. - 1 568 716,67.
З аналізу вищевикладеного слідує, що прокурору необхідно, з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки спірного майна), здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви, здійснити доплату судового збору, відповідно до вартості спірного майна.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У зв'язку зі чим, суд дійшов висновку, що позовну заяву Заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради відповідно до положень частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України слід залишити без руху, та надати прокурору та позивачу строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 163, 164, 164, 174, 176, 232 -235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Клопотання відповідача (вх. № 21755 від 22.09.2025 року) про залишення позову без руху на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України - задовольнити.
2. Позовну заяву Заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради у справі № 922/2911/25 залишити без руху.
2.1 Встановити Заступнику керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
2.2. Встановити Заступнику керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна (довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 08.08.2025 року на суму 1 568 716,67 грн).
2.3 Роз'яснити прокурору та позивачу, що за умовами частини 12 та частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач (прокурор) усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
2.3.1. Якщо прокурор та позивач не усунули недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
2.3.2. Згідно частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 03 грудня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 03 грудня 2025 року.
Суддя Ємельянова О.О.