8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3440/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореон Енерджі», м.Зміїв (адреса: 63408, Харківська обл., Чугуївський р-н, м.Зміїв, вул.Лиманська, буд.15, корп.А)
про стягнення 45577,95 грн
без виклику учасників справи
23.09.2025 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореон Енерджі» про стягнення заборгованості у розмірі 45577,95 грн, з яких: 3% річних - 9225,33 грн; інфляційні втрати - 36352,62 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 року позовну заяву залишено без руху.
03.10.2025 року представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№22973).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3440/25, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, встановивши учасникам справи строки для надання заяв по суті спору.
06.10.2025 року судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 63408, Харківська обл., Чугуївський р-н, м.Зміїв, вул.Лиманська, буд.15, корп.А.
14.10.2025 року ухвала про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
Крім того, ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено на адресу засновника відповідача ОСОБА_1 , яка була повернута до суду без вручення, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
На час винесення рішення у справі судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.
Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.
Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
Слід зазначити, що відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручено підприємством зв'язку, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Слід враховувати, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим товариством, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням. Товариство несе ризики та наслідки, пов'язані з неналежним отримання поштової кореспонденції.
Також, 05.11.2025 року судом зроблено телефонограму Товариству з обмеженою відповідальністю «Ореон Енерджі», якою повідомлено про розгляд справи та можливість ознайомитись з матеріалами справи. Телефонограма прийнята засновником ТОВ "Ореон Енерджі" Фоміним Романом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго», Позивач, ОСП) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство». НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 № 218.
НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 31, 33, п. 8 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон); постанови НКРЕКП від 17.07.2014 № 1012 «Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами ДП «НЕК «Укренерго», від 17.12.2021 № 2624 «Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго»; п. 2.1, 2.2 Статуту НЕК «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 № 218).
На НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі покладені функції адміністратора розрахунків - юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії.
Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором (ч. 5 ст. 70 Закону).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.
Відповідач подав заяву-приєднання до договору врегулювання небалансів електричної енергії (копія додається), у якій надано письмову згоду на приєднання до умов договору.
Листом від 05.04.2023 року Позивач підтвердив акцептування заяви і приєднання Відповідача до договору.
Таким чином, між Позивачем і Відповідачем укладено Договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 05.04.2024 з ідентифікатором №2465-01024 (далі - Договір).
Як стверджує позивач, Відповідач свій обов'язок щодо оплати наданих послуг за умовами Договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 05.04.2024 з ідентифікатором № 2465-01024 не виконував, у зв'язку з чим НЕК «Укренерго» змушене було звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 року у справі № 922/1277/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореон Енерджі" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суму заборгованості в розмірі 202901,32 грн.
Таким чином, обставини щодо прострочення виконання грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореон Енерджі" перед ПрАТ НЕК "Укренерго" під час розгляду справи про стягнення заборгованості за надані послуги по договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 05.04.2024 з ідентифікатором № 2465-01024 в розмірі 202901,32 грн не підлягають доказуванню.
Позивач стверджує, що рішення суду на даний час відповідачем не виконано.
Отже наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.
За таких обставин, позивач вважає, що НЕК "Укренерго" має право на стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за весь час прострочення по 12.09.2025 року.
Таким чином, за розрахунком позивача, розмір трьох процентів річних, що підлягає стягненню з Відповідача, становить - 9225,33 грн, інфляційна складова - 36352,62 грн.
Виходячи із вищенаведеного, загальна сума заборгованості становить 45577,95 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Відповідно до ч.1ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість в розмірі 202901,32 грн за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 05.04.2024 з ідентифікатором № 2465-01024 визнана рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 922/1277/24 від 13.06.2024, що набрало законної сили.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Серед іншого, правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
З огляду на викладене, встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 року по справі № 922/1277/24 обставини неналежного виконання зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 05.04.2024 з ідентифікатором № 2465-01024 в частині здійснення своєчасної оплати за врегульовані небаланси, а також враховуючи неподання до суду доказів виконання вказаного зобов'язання станом на дату звернення до суду з даним позовом, суд визнає встановленими обставини прострочення виконання зобов'язання відповідачем.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Враховуючи викладене та те, що НЕК «Укренерго» у справі № 922/1277/24 було заявлено і стягнуто лише основну заборгованість в розмірі 202901,32 грн за Договором про врегулювання небалансів електричної, та не заявлялись вимоги про стягнення інфляційних та річних, а відповідачем так і не було виконано рішення суду та не сплачено заборгованість, то НЕК «Укренерго» просить стягнути інфляційні витрати у розмірі 36352,62 грн та 3% річних у розмірі 9225,33 грн за період з 08.03.2024 по 12.09.2025 року.
Як зазначено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України суд з'ясував обставини щодо правильності здійснення позивачем відповідних розрахунків інфляційних та 3% річних.
Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних, суд дійшов висновку про їх невірність та невідповідність вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 року у справі № 922/1277/24 встановлено, що позивачем виставлено відповідачу Акт №ВН/24/02-2465 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з Договором від 05.04.2023 №2465-01024 від 29.02.2024 на загальну суму 973305,83 грн. та рахунок-фактура № 0603202400343 від 06.03.2024 на загальну суму 973199,98 грн. Означені вище документи підписані електронним цифровим підписом посадовою особою позивача. Дата направлення (виставлення) рахунка-фактури зазначається у самому рахунку, а також у системі управління ринком (MMS), інформація з якої міститься в матеріалах справи. Як зазначає сам позивач, рахунок за лютий 2024 року частково оплачений на суму 770298,66 грн.
Отже заборгованість відповідача перед позивачем за Договором у період з 01.02.2024 по 29.04.2024 року складає 202901,32 грн.
У той час, як встановлено рішенням суду у справі №922/1277/24, згідно з п. 2.2 Договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів визначається Правилами ринку. Пунктом 5.1 Договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку. Відповідно до підп. 1 п. 3.3 Договору ОСП зобов'язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього Договору та Правил ринку. Також, підпунктом 5 пункту 3.5 Договору передбачений обов'язок СВБ (відповідача) здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.
Згідно з п. 7.7.3 гл. 7.7 р. VII Правил ринку: оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Оскільки рішенням суду від 13.06.2024 року у справі №922/1277/24 встановлено, що рахунок-фактура № 0603202400343 був виставлений 06.03.2024, отже, кінцевий строк сплати боргу є - 08.03.2024 року.
Відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, нарахування інфляційних втрат та 3% річних має починатися з наступного дня, від дня коли зобов'язання повинно було бути виконано, а саме - з 09.03.2024 року.
Отже вірним початком нарахування 3% річних є - з 09.03.2024.
Таким чином, здійснивши перерахунок 3% річних, відповідно до норм законодавства та умов договору, визначивши вірний початок нарахування (з 09.03.2024 по 12.09.2025 року), суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 9208,70 грн 3% річних.
В частині стягнення 16,63 грн 3% річних суд відмовляє, у зв'язку з невірним розрахунком.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення 36352,62грн інфляційних підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем, але, у зв'язку з невірним розрахунком 3% річних, позов підлягає частковому задоволенню.
В частині стягнення 16,63 грн 3% річних суд відмовляє, у зв'язку з невірним розрахунком.
Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи часткову відмову в позові, судовий збір в розмірі 2421,51 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, решта покладається на позивача, у зв'язку з частковою відмовою в позові.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19,124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73-80, 86, 129, 238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореон Енерджі» (адреса: 63408, Харківська обл., Чугуївський р-н, м.Зміїв, вул.Лиманська, буд.15, корп.А; код ЄДРПОУ 44830479) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.25; код ЄДРПОУ 00100227) заборгованість у розмірі 45561,32 грн, з яких: 9208,70 грн - 3% річних; 36352,62 грн - інфляційні втрати, крім того 2421,51 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "03" грудня 2025 р.
Суддя К.В. Аріт