03 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/719/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
розглянувши заяву б/н від 27.11.2025 Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4)
про видачу судового наказу
про стягнення з боржника - Фізичної особи - підприємця Вовка Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 ) 206910,13 грн заборгованості.
27.11.2025 Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 27.11.2025 (вх. № 815) про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Вовка Василя Васильовича 206910,13 грн заборгованості, з яких: 184932,13 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 30822 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 154110,13 грн, та 21978 грн простроченої заборгованості за комісією, а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн.
Заяву обґрунтовано неналежним виконанням з боку боржника (ФОП Вовка В.В.) умов кредитного договору «Кредит «все Бізнес» №727877340066 від 11.12.2024, в частині повернення суми (тіла) кредиту та оплати комісії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025 вказану заяву передано для розгляду судді Шумському І.П.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.
Згідно з частиною 2 статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України врегульовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Зміст кредитного договору №727877340066 від 11.12.2024 вказує на те, що строк кредитування складає до 11.12.2027; боржником фактично повернуто частину суми (тіла) кредиту у розмірі 37067,87 грн та погашено комісію в сумі 23976 грн. У зв'язку з цим банком було реалізоване право на дострокове повернення коштів, передбачене ч.2 ст.1050 ЦК України (222000 грн - 37067,87 грн = 184932,13 грн).
У своїй заяві про видачу судового наказу банк стверджує про направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, яку останній не виконав, чим порушив законні права заявника на повернення кредиту.
Проте зі змісту доданих до заяви про видачу судового наказу документів не вбачається за можливе перевірити обставину реалізації банком права на дострокове повернення всієї суми кредиту, оскільки вимога №603 від 28.10.2025 не містить посилання на реалізацію банком такого права у порядку, передбаченому п. 4.2 типових умов кредитування.
Враховуючи викладене, із змісту заяви АТ "ПУМБ" про стягнення 206910,13 грн з боржника - Фізичної особи-підприємця Вовка В.В. не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, що є підставою для постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч.2 ст.151 ГПК України).
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Відмовити Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Вовка Василя Васильовича 206910,13 грн заборгованості.
2. В порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 03.12.2025.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів, в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Суддя І.П. Шумський