46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
28 листопада 2025 року м. Тернопіль Справа №921/8/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
за участю секретаря судового засідання Дідура А.М.
розглянув у судовому засіданні подання без номера від 24.11.2025 (вх.№8273 від 24.11.2025) приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича, місто Чортків Тернопільської області
про звернення стягнення на майно боржника та надання дозволу на примусове входження в приміщення
у справі
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська зоря", село Руданське Жмеринського району Вінницької області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт", м.Тернопіль
про стягнення 902160,28 грн,
за участю представників:
приватного виконавця: не з'явився;
стягувача (позивача): не з'явився;
боржника (відповідача): Кметик Я.С., адвокат, ордер серії ВО №1124542 від 27.11.2025;
заінтересованої особи: не з'явився.
Обставини справи.
Приватний виконавець Снігур Олег Юрійович, місто Чортків Тернопільської області звернувся 24.11.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з поданням без номера від 24.11.2025 (вх.№8273), згідно з яким просить суд надати дозвіл на звернення стягнення на майно боржника - ТОВ "ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ", що перебуває у приміщенні за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська 11, а саме: полірувальну лінію Педріні (тип М-636, інвентаризаційний номер 0420194); верстат форматної різки Педріні (тип М-743, інвентаризаційний номер 0420195); верстат калібрувальний Педріні (тип М-641, інвентаризаційний номер 0420193); верстат однодисковий поперечної різки Педріні (тип М-539, інвентаризаційний номер 0420192); торцово-фасочну машину (тип Siga, інвентаризаційний номер 042010); верстат фасочний Педріні (тип М-839, інвентаризаційний номер 0420196); верстат однодисковий мостовий Педріні (інвентаризаційний номер 0420191); штрипсові каменерізальні машини “GASPARI» 1993р.в. в кількості 2 шт.
Також приватний виконавець просить суд надати дозвіл на примусове входження в приміщення, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська 11, що належить на праві власності Копанєву Євгену Миколайовичу для проведення опису та арешту майна боржника - ТОВ "ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ", а саме верстати та обладнання.
В обґрунтування звернення з поданням до суду приватний виконавець посилається на необхідність вжиття заходів з примусового виконання зведеного виконавчого провадження №67974404, зокрема з виконання судового рішення у справі №921/8/22 про стягнення боргу з ТОВ "Волхонтет-Граніт" на користь СГ ТОВ "Подільська Зоря" шляхом виявлення та реалізації майна боржника, що перебуває в інших осіб.
Приватним виконавцем зазначено, що до зведеного виконавчого провадження №67974404 входять чотири виконавчі провадження: 1) № 74181597 з примусового виконання наказу №921/542/19 від 03.12.2019 про стягнення з ТОВ "Волхонтет-Граніт" на користь ТОВ "Максима-В" 127 570грн основного боргу, 956грн 05 коп. інфляційних нарахувань, 1420 грн 79 коп. - 3% річних, 14723грн 02 коп. пені, 2170грн 06 коп. судового збору; 2) №74298849 з примусового виконання наказу №921/124/20 від 25.08.2020 про стягнення з "Волхонтет-Граніт" на користь СГ ТОВ "Подільська Зоря" 3 120 000грн заборгованості, 400 000грн. штрафу, 559 633 грн 97 коп. пені, 120 270 грн - 3% річних, 204 898грн 81 коп. інфляційних нарахувань, 66 072 грн 04 коп. судового збору; 3) №74298957 з примусового виконання наказу №921/8/22 від 29.08.2022 про стягнення з ТОВ "Волхонтет- Граніт" на користь СГ ТОВ "Подільська Зоря" 176 000грн 40 коп. - 3 % річних, 446160грн інфляційних нарахувань, 6 693грн. судового збору; 4) №72661507 з примусового виконання виконавчого листа №201/8412/18 від 02.04.2021 про стягнення з ТОВ “Волхонтет-Граніт» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди № 01/11/17 від 02.11.2017 в сумі 899158 грн 85 коп.
Приватний виконавець вказує, що в ході вчинення виконавчих дій боржником добровільно борг не погашено; а про місцезнаходження виявлених транспортних засобів, директор товариства інформації не надав, тому 30.01.2025 приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника. Також виконавцем передано на реалізацію об"єкт - незавершений будівництвом адміністративно-побутовий корпус з матеріальним складом, готовністю 82% за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 11, оціночною вартістю 13964768грн без ПДВ, який наразі не реалізований.
Вказує, що боржнику належить рухоме майно, що знаходиться у приміщенні Копанєва Євгена Миколайовича (м. Тернопіль, вул. Поліська, 11), що підтверджується рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.04.2019 у справі №607/15301/2018, а саме: полірувальну лінію Педріні (тип М-636); верстат форматної різки Педріні (тип М-743); верстат калібрувальний Педріні (тип М-641); верстат однодисковий поперечної різки Педріні (тип М-539); торцово-фасочну машину (тип Siga); верстат фасочний Педріні (тип М-839); верстат однодисковий мостовий Педріні. Крім того, у даному приміщенні також знаходиться обладнання: штрипсові каменерізальні машини “GASPARI» 1993 р.в. в кількості 2 шт., які перебувають у заставі СГ ТОВ "ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ" (стягувача у справі № 921/8/22).
На запит приватного виконавця щодо наявності та місцезнаходження зазначеного майна Копанєв Є.М. відповіді не надав.
Тому, приватний виконавець просить суд надати дозвіл на звернення стягнення на вказане рухоме майно, що перебуває у приміщенні Копанєва Є.М. за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська, 11, а також надати дозвіл на примусове входження в приміщення для проведення опису та арешту цього майна.
Правовими підставами подання вказано норми ст.338 ГПК України, ст..439 ЦПК України та ст.53 Закону України “Про виконавче провадження».
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 подання приватного виконавця розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.
Ухвалою суду від 25 листопада 2025 року подання приватного виконавця Снігура О.Ю. прийнято до розгляду в судовому засіданні на 28.11.2025.
У поданих 25.11.2025 представником Копанєва Є.М. письмових поясненнях на подання приватного виконавця без номера від 25.11.2025 (вх.№8305) вказано, що обладнання, вказане у поданні, включаючи полірувальні та різальні верстати Pedrini, вже арештовано у 2022 році згідно ухвали суду в межах кримінального провадження, а виконавче провадження з виконання виконавчого листа про зобов'язання Копанєва Є.М. повернути дане майно є виконаним. Таким чином вважає, що оскільки існуючий запобіжний захід у вигляді арешту не скасований, то подання виконавця щодо звернення стягнення на майно, є безпідставним.
Приватний виконавець Снігу О.Ю. в судове засідання не з'явився; у поданні та в заяві без номера від 28.11.2025 (вх.№8381від 28 листопада 2025 року) просив подання розглядати без його участі через зайнятість у проведенні виконавчих дій в інших виконавчих провадженнях.
Представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська зоря" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про розгляд подання державного виконавця товариство повідомлявся належним чином шляхом доставлення 25.11.2025 о 19:34год. до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС ухвали суду від 25.11.2025.
Заінтересована особа, Копанєв Євген Миколайович в судове засідання не з'явився; у заяві від 27.11.2024 (вх.№8378 від 28.11.025), підписаній представником - адвокатом Трофименко В.В., просив розглядати подання приватного виконавця без участі Копанєва Є.М. та його адвоката. У задоволенні подання просив відмовити, з урахуванням заперечень від 25.11.2025.
Представник боржника (ТОВ "Волхонтет-Граніт") у судовому засіданні підтримав подання приватного виконавця та зазначив, що зазначене виконавцем майно товариства на даний час перебуває у приміщенні за адресою: вул.Поліська, 11 в м.Тернополі. Факт закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23.04.2019 у справі №607/15301/18 поставив під сумнів з огляду на неможливість його виконання не за місцем знаходження майна, яке підлягало передачі стягувачу. Також зазначив, що належні боржнику дві штрипсові каменерізальні машини “GASPARI» 1993р.в. перебувають у заставі СГ ТОВ "Подільська Зоря" по цей час.
Враховуючи визначений нормами ст.336 ГПК України строк розгляду подання приватного виконавця, беручи до уваги надання можливості учасникам провадження, приватному виконавцю та заінтересованій особі висловитися по суті заявленого подання, враховуючи клопотання про розгляд подання без участі сторін, суд дійшов висновку про можливість його розгляду по суті у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 28.11.2025 оголошено скорочену (вступна та резолютивну частини) ухвали.
Встановлені фактичні обставини щодо подання.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01 листопада 2005 року у справі №3/240-2976 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Волхонтет - Граніт» право власності на нерухоме майно - незавершене будівництво адміністративного будинку за адресою: м. Тернопіль вул. Поліська, 11.
23.04.2019 рішенням Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/15301/18, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року, частково задоволено позов ТОВ «Волхонтент-Граніт» до ОСОБА_1 про визнання попереднього договору припиненим, скасування акту прийому-передачі рухомого майна, його вилучення та стягнення грошових коштів; зобов'язано ОСОБА_1 повернути ТОВ «Волхонтент-Граніт» аванс за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02 листопада 2017 року згідно додатку №1, а саме: полірувальну лінію Педріні (тип М-636, інвентаризаційний номер 0420194); верстат форматної різки Педріні (тип М-743, інвентаризаційний номер 0420195); верстат калібрувальний Педріні (тип М-641, інвентаризаційний номер 0420193); верстат однодисковий поперечної різки Педріні (тип М-539, інвентаризаційний номер 0420192); торцово-фасочну машину (тип Siga, інвентаризаційний номер 042010); верстат фасочний Педріні (тип М-839, інвентаризаційний номер 0420196); верстат однодисковий мостовий Педріні (інвентаризаційний номер 0420191).
Судами встановлено, що попередній договір від 02 листопада 2017 року, зобов'язував сторони укласти основний договір купівлі-продажу нежитлової будівлі у строк з 02 листопада 2017 року до 01 липня 2018 року, утім, основний договір між сторонами не укладено. Єдине зобов'язання, яке виникло між сторонами за попереднім договором (зобов'язання укласти основний договір), припинилось на підставі закону у зв'язку з не укладенням останнього протягом встановленого строку відтак, передане товариством Копанєву Є.М. рухоме майно (обладнання), вартістю 804 881,70 грн, в якості першого внеску і як гарантію в підтвердження дійсності зобов'язання, підлягає поверненню ТОВ «Волхонтент-Граніт».
На виконання судового рішення, Тернопільським міськрайонним судом 30.05.2019 видано виконавчий лист № 607/15301/18.
У 2020 році Господарським судом Тернопільської області розглядався позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська Зоря" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет - Граніт", про стягнення 3 120 000 грн заборгованості за договором №1/7-18 від 20.07.2018 про надання поворотної фінансової допомоги, 400 000 грн штрафу, 1 347 241 грн пені, 120 270 грн 3% річних та 208 080 грн інфляційного збільшення боргу.
У справі №921/124/20 судом встановлено, зокрема, факт укладення договору застави від 20.07.2018 року в якості забезпечення виконання зобов'язання за договором №1/7-18 від 20.07.2018, між СГ ТОВ "Подільська зоря" як Заставодержателем та ТОВ "Волхонтет-Граніт" як Заставодавцем.
Предметом застави визначено обладнання, а саме: машина каменерізальна IS-350, 1993 року випуску, заводський номер 2893 у кількості 1 шт., вартістю 2 782 640грн.; машина каменерізальна IS-350,1993 року випуску, заводський номер 2894 у кількості 1 шт., вартістю 2 782 640грн.
З Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №56382822 від 20.07.2018 вбачається реєстрація обтяження (наявний реєстраційний запис про обтяження заставного рухомого майна за договором застави №568 від 20.07.2018).
На виконання умов договору №1/7-18 від 20.07.2018 СГ ТОВ "Подільська зоря" перераховано ТОВ "Волхонтет-Граніт" 3 120 000,00 грн поворотної фінансової допомоги, однак товариством "Волхонтет-Граніт" не повернуто фінансову допомогу позикодавцю.
03 липня 2020 року згідно судового рішення у господарській справі №921/124/20 стягнуто з "Волхонтет - Граніт" на користь СГ ТОВ "Подільська зоря" 3 120 000 грн. заборгованості, 400 000 грн штрафу, 559 633 грн 97 коп. пені, 120 270 грн 3% річних, 204 898,81 грн інфляційних нарахувань та 66 072 грн 04коп. судового збору.
25.08.2020 господарським судом Тернопільської області видано відповідний наказ.
08.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром Олегом Юрійовичем відкрито виконавче провадження №62977455 з примусового виконання наказу №921/124/20 від 25.08.2020.
06.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника,а саме незавершеного будівництва, адміністративно-побутоввого корпусу з матеріальним складом, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська, 11, готовністю 82%.
19 березня 2021 року ТОВ "Волхонтет - Граніт" у справі №921/124/20 звернулося до господарського суду із скаргою без номера від 18.03.2021 (вх.№2353 від 19.03.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича, в якій просив: витребувати у приватного виконавця Снігура Олега Юрійовича Звіт з оцінки вартості незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовністю 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт", виконаний суб'єктом оціночної діяльності ФОП Нікітіною Людмилою Сергіївною; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича щодо проведення оцінки вартості незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовністю 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт"; визнати такою, що не підлягає застосуванню, оцінку в формі письмового звіту з оцінки вартості майна боржника та висновок про ринкову вартість об'єкту оцінки незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовністю 82% по вул. Поліська 11 в м.Тернополі, виконані суб'єктом оціночної діяльності ФОП Нікітіною Л.С.
Ухвалою суду від 12 травня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Волхонтет - Граніт".
Також у провадженні господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/8/22 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська зоря" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт", про стягнення 3% річних в сумі 249 789 грн та 652 281,28 грн інфляційних нарахувань за період з 12.02.2020 по 23.12.2021 за невиконання грошових зобов'язань за договором поворотної фінансової допомоги №1/7-18 20 липня 2018 року.
28.07.2022 Господарським судом ухвалено рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська зоря" 176 000,40 грн 3% річних, 446 160 грн інфляційних втрат та 6 693 грн в повернення судового збору.
Судом при вирішенні спору встановлено факт не виконання відповідачем рішення господарського суду від 03.07.2020 у справі №921/124/20 про стягнення заборгованості в сумі 3 120 000, 00 грн. На виконання судового рішення у справі № 921/8/22 29.08.2022 видано відповідний наказ.
Також судовим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23 червня 2025 року у справі №921/108/25 стягнуто з ТОВ "Волхонтет-Граніт" донарахованих 3% річних та інфляційних втрат за невиконання ним грошового зобов'язання за договором поворотної фінансової допомоги №1/7-18 від 20.07.2018. Стягнуто ТОВ "Волхонтет-Граніт" на користь СГ ТОВ "Подільська зоря" 15 899,18 грн - 3% річних, 91 128,96 грн інфляційних втрат, 1605,42 грн судового збору та 873,46грн витрат на правничу допомогу.
29.07.2025 на примусове виконання цього судового рішення видано відповідний наказ.
19.06.2021 відкрито кримінальне провадження №12021211040000850 за ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення майна) за фактом привласнення ФОП Кальмуком Я.Б. (орендарем нерухомого приміщення) товарно-матеріальних цінностей, належних ТОВ «ВОЛХОНТЕТ-Граніт».
10 січня 2022 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надано дозвіл на огляд нежилого приміщення, загальною площею 3716,5 м2, що знаходиться по вул. Поліській, 11 в м. Тернополі.
08 лютого 2022 року начальником відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Яков О.А. проведено огляд приміщення по вул. Поліській, 11 в м. Тернополі, під час якого виявлено та вилучено наступне майно: полірувальну лінію марки «Pedrini M 539», інв. №0420192; полірувальний станок «Pedrini M 641»; сверлильний станок вертикальний № 042015; точильний станок інв. №04009; компресорна станція в розібраному стані для гідронатягу; три котушки із кабелями для ліній живлення; електродвигун № 0778 асинхронний типу 4АМ225М893; полірувальна лінія марки «Pedrini M 636»; станок форматної різки марки «Pedrini M 743» в комплекті з маслоподаючою станцією та рольгантами; полірувально-фасочна лінія марки «Pedrini M 839»; сушильно-очисні вентилятори; кран мостовий; машину марки «Pedrini M 580» для горизонтальної та вертикальної порізки блоків з блоком управління; машину марки «Pedrini M 580» для горизонтальної та вертикальної порізки блоків з блоком управління; полірувальну машину марки «THIBAUT»; полірувальну машину марки «THIBAUT» GB110; полірувальний станок; різальний станок марки «Pedrini M 557» з блоком управління; машину для порізки блоків марки «Гаспарі Менотті 300» з блоком управління; машину для порізки блоків марки «Гаспарі Менотті 300» з блоком управління; машину для порізки блоків марки «Гаспарі Менотті 350» з блоком управління; машину для порізки блоків марки «Гаспарі Менотті 350», (без блоку управління). Дане майно залишається у приміщенні по вул. Поліській, 11 в м. Тернополі, де його виявлено, у зв'язку із неможливістю демонтувати, однак доступ до нього обмежено шляхом опечатування та опломбування.
Визначено, що вказані речі не вилучені з обігу, вони являються тимчасово вилученим майном, відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України. Постановою слідчого від 08 лютого 2022 року усі вилучені речі визнані речовими доказами.
15.02.2022 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/2582/22 (провадження №1-кс/607/882/2022), залишеною без змін ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 08.04.2022, задоволено частково клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури Ороновського С.І. та в рамках кримінального провадження №12021211040000850 від 19 червня 2021 року, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Накладено арешт на: полірувальну лінію марки «Pedrini M 539», інв. № 0420192; полірувальний станок М 641; полірувальну лінію марки «Pedrini M 636»; станок форматної різки марки «Pedrini M 743» в комплекті з маслонасосною станцією та рольгангами; полірувально-фасочна лінія марки «Pedrini M 839»; кран мостовий; машину марки «Pedrini M 580» для горизонтальної та вертикальної порізки блоків з блоком управління (дві машини); полірувальну машину марки «ТНВАUT» GB110, шляхом заборони розпоряджатися ним. Слідчий суддя дійшов висновку, що арешт необхідний для збереження вилученого майна як речових доказів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки виключно наведений перелік матеріально-технічних цінностей може мати відношення до кримінального провадження, що розслідується.
Також, при розгляді клопотання прокурора судом зі слів керівника ТОВ «ВОЛХОНТ-ГРАНІТ» Хоміка В.М. з'ясовано, що товариство у 2005 році отримало кредит в розмірі 720 000 грн і передало в заставу нежитлове приміщення, загальною площею 3 716,5 кв.м, за адресою вул. Поліська, 11 в м. Тернополі. Це приміщення відчужено Банком і з вересня 2012 року належить Копанєву Євгену Миколайовичу та передано в орендне користування ФОП Кальмуку Ярославу Богдановичу, який також користується технологічним обладнанням ТОВ «ВОЛХОНТ-ГРАНІТ», оскільки таке є невіддільним від приміщення по вул. Поліській, 11 в м. Тернополі.
Як вже зазначалося, у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича перебуває зведене виконавче провадження №67974404, де боржником виступає ТОВ "Волхонтет-Граніт", до якого входять виконавчі провадження:
Ш №74181597 від 15.02.2024 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/542/19 від 03.12.2019 про стягнення з ТОВ "Волхонтет-Граніт" на користь ТОВ "Максима-В" 127 570 грн 00 коп. основного боргу, 956 грн 05 коп. інфляційних нарахувань, 1420 грн 79 коп. - 3% річних, 14723грн 02 коп. пені, 2170 грн 06 коп. в повернення сплаченого судового збору;
Ш №74298849 від 27.02.2024 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/124/20 від 25.08.2020 про стягнення з "Волхонтет-Граніт" на користь СГ ТОВ "Подільська Зоря" 3 120 000 грн 00 коп. заборгованості, 400 000 грн 00 коп. штрафу, 559 633 грн 97 коп. пені, 120 270 грн - 3% річних, 204 898 грн 81 коп. інфляційних нарахувань, 66 072 грн 04 коп. в повернення сплаченого судового збору;
Ш №74298957 від 27.02.2024 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/8/22 від 29.08.2022 про стягнення з ТОВ "Волхонтет- Граніт" на користь СГ ТОВ "Подільська Зоря" 176 000грн 40 коп. - 3 % річних, 446 160 грн 00 коп. інфляційних нарахувань, 6 693грн 00 коп. в повернення судового збору;
Ш №72661507 від 31.08.2023 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська №201/8412/18 від 02.04.2021 про стягнення з ТОВ «Волхонтет-Граніт» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди № 01/11/17 від 02.11.2017 в сумі 899158 грн 85 коп.
Після відкриття виконавчих проваджень приватним виконавцем проведено комплекс виконавчих дій, направлених на перевірку майнового стану боржника та виявлення коштів, рухомого, нерухомого чи іншого майна, за рахунок якого можливо забезпечити виконання вимог за виконавчими документами.
Зокрема приватним виконавцем в ході виконавчого провадження №72661507 отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до якої боржнику - ТОВ «Волхонтет-Граніт» належить на праві власності незавершений будівництвом об'єкт (готовністю 82%) адміністративно-побутовий корпус з матеріальним складом, що розташований за адресою:м. Тернопіль, вул. Поліська 11 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1215777661101). Відтак, вказане майно описано та арештовано згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.02.2024 (запис про обтяження №53727858).
Також, у даному виконавчому провадженні приватним виконавцем отримано відповідь з Державної фіскальної служби України на запит №173366702 від 31.08.2023 про наявні у ТОВ «Волхонтет-Граніт» банківські рахунки, інформацію про залишок коштів на таких рахунках. З відповіді Міністерства внутрішніх справ України на запит №186150862 від 27.12.2023 виконавця з'ясовано, що боржник (ТОВ "ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ") має у власності три транспортні засоби, які є потенційним об'єктом стягнення в рахунок погашення заборгованості у зведеному виконавчому провадженні, а саме: легковий автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 200, 1992 року випуску; легковий автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 250, 1991 року випуску; вантажний автомобіль КАМАЗ, модель 54105, 1992 року випуску. В ході здійснення подальших дій (виходом за місцем реєстрації) встановлено відсутність транспортних засобів за місцем реєстрації боржника. Про їхнє місцезнаходження боржник інформації не надав. У зв'язку з цим, приватним виконавцем 30.01.2025 винесено постанову про розшук майна боржника.
Також приватний виконавець звернувся до Копанєва Є.М. з Вимогою №6176 від 24.10.2025 про надання інформації, чи перебуває в останнього майно ТОВ "Волхонтет-Граніт".
Як зазначає приватний виконавець, Копанєв Є.М. відповіді на Вимогу не надав. Доказів направлення Копанєву Є.М. вимоги приватним виконавцем суду не надано.
В межах виконавчого провадження №74298849 від 27.02.2024 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/124/20 від 25.08.2020 приватним виконавцем Снігуром О. Ю. направлено боржнику Виклик № 6074 від 14.10.2025 про зобов'язання керівника боржника до 27.10.2025 надати інформацію щодо сплати боргу або надання підтверджуючих документів про сплату боргу за виконавчим документом та Вимогу №6076 від 14.10.2025 про надання копії фінансової звітності ТОВ "Волхонтет-Граніт" за період з 2023 року по 2025 рік.
Також приватний виконавець звертався до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту із Запитами №№6179, 6177 від 24.10.2025 про наявність у ТОВ «Волхонтет-Граніт» відповідного майна.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №443894678 від 17.09.2025 в Реєстрі:
ь 02.11.2023 здійснено державну реєстрацію обтяження у вигляді податкової застави, погоджено боржником, на підставі Акту Головного управління ДПС у Тернопільській області №68 від 02.11.2023 опису майна, на яке поширюється право податкової застави (запис про обтяження №52370962);
ь 08.09.2020 здійснено державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ТОВ «Волхонтет-Граніт» на підставі постанови приватного виконавця Снігура О.Ю. про арешт майна боржника, винесеної 08.09.2020 у виконавчому провадженні №62977455 (запис про обтяження №38084206);
ь 05.02.2021 здійснено державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ТОВ «Волхонтет-Граніт» на підставі постанови Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про арешт майна боржника винесеної 05.02.2021 у виконавчому провадженні №62801297 (запис про обтяження №40413745);
ь 04.10.2021 здійснено державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ТОВ «Волхонтет-Граніт» на підставі постанови приватного виконавця Снігура О.Ю. про арешт майна боржника, винесеної 31.08.2021 у виконавчому провадженні №66660432 (запис про обтяження №44299006);
ь 09.11.2022 здійснено державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ТОВ «Волхонтет-Граніт» на підставі постанови приватного виконавця Снігура О.Ю. про арешт майна боржника, винесеної 09.11.2022 у виконавчому провадженні №65415628 (запис про обтяження 48386400);
ь 15.02.2024 здійснено державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ТОВ «Волхонтет-Граніт» (незавершене будівництво адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська 11, готовністю 82%, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1215777661101) на підставі постанови приватного виконавця Снігура О.Ю. про опис та арешт майна боржника, винесену 08.02.2024 у виконавчому провадженні №72661507 (запис про обтяження №53727858).
08.05.2025 заступником начальника відділу Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чуприною Валерією Олегівною на підставі п.9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження №61033087 з виконання виконавчого листа № 607/15301/18 від 30.05.2019 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про зобов'язання Копанєва Євгена Миколайовича повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Волхонтент-Граніт» аванс за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02 листопада 2017 року згідно додатку № 1, а саме: полірувальну лінію Педріні (тип М-636, інвентаризаційний номер 0420194); верстат форматної різки Педріні (тип М-743, інвентаризаційний номер 0420195); верстат калібрувальний Педріні (тип М-641, інвентаризаційний номер 0420193); верстат однодисковий поперечної різки Педріні (тип М-539, інвентаризаційний номер 0420192); торцово-фасочну машину (тип Siga, інвентаризаційний номер 042010); верстат фасочний Педріні (тип М-839, інвентаризаційний номер 0420196); верстат однодисковий мостовий Педріні (інвентаризаційний номер 0420191), тобто у зв'язку з повним виконанням.
24.11.2024 приватний виконавець Снігур О.Ю. звернувся до Господарського суду Тернопільської області з даним поданням без номера від 24.11.2025 (вх.№8273), вказуючи на ключові фактори, що випливають із виконавчого провадження, де боржником виступає ТОВ "ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ", а саме:
Ш приватний виконавець здійснює зведене виконавче провадження № 67974404, до якого входять кілька виконавчих проваджень, відкритих для стягнення значних сум боргу з ТОВ "ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ" на користь різних стягувачів, зокрема, ТОВ "МАКСИМА-В", СГ ТОВ "ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ", та ОСОБА_1 ;
Ш боржник не сплатив борг у добровільному порядку, незважаючи на те, що боржник має відкриті рахунки в банківських установах, однак кошти на них відсутні. Зареєстровані за боржником транспортні засоби не виявлені за місцем їх реєстрації, про що складено відповідний акт, боржник не надав інформації про їхнє місцезнаходження.
Ш однією з підстав для примусового стягнення є рішення Тернопільського міськрайонного суду №607/15301/18 від 23.04.2019, яким зобов'язано ОСОБА_1 повернути ТОВ «Волхонтент-Граніт» (боржнику у зведеному провадженні) аванс у вигляді рухомого майна (промислового обладнання). Це рухоме майно знаходиться у приміщенні, що належить ОСОБА_1 за адресою:
АДРЕСА_1 виконавець звертався до ОСОБА_1 із запитом щодо наявності та місцезнаходження вищезазначеного майна, проте ОСОБА_1 відповіді не надав, чим перешкоджав виконанню рішення.
Ш оскільки майно боржника знаходиться у володінні іншої особи ( ОСОБА_1 ), яка перешкоджає вилученню, виконавець звернувся до суду для отримання дозволу на звернення стягнення на це майно та дозволу на примусове входження у приміщення ОСОБА_1 (за адресою: АДРЕСА_1 ) для проведення опису та арешту майна боржника, що передбачено ст.439 ЦПК України.
Таким чином, вказує, що заявлення подання є необхідним заходом для фактичного виконання судових рішень щодо стягнення заборгованості з ТОВ "ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ" шляхом вилучення майна, яке, хоча і належить боржнику, фізично перебуває у третьої особи - ОСОБА_1 , який не надає інформації про це майно.
Мотиви та норми закону, з яких виходить суд, постановляючи ухвалу.
Згідно із частиною 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України «Про виконавче провадження».
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч.1 ст.336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 року у справі №905/1642/19 зазначив, що подана в порядку ст.336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.
За нормами частини 10 статті 336 Господарського процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
У даній справі звернувся приватний виконавець саме з поданням, у якому просить звернути стягнення на рухоме майно - обладнання, що знаходиться у приміщенні, котре належить на праві власності ОСОБА_1 .
Отже, норми статті 336 ГПК України врегульовують питання щодо звернення стягнення на грошові кошти, які розглядаються за заявою виконавця. А також щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, що розглядається судом за поданням виконавця. В обох випадках майно (кошти) знаходиться у третіх осіб.
Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до ст.336 ГПК України, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 року у справі №925/1048/17, від 06.02.2020 року у справі №913/381/18.
Наразі в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 01.08.2019 у справі №927/313/18, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15, від 06.02.2020 у справі №913/381/18, від 13.10.2020 у справі №913/526/17, від 13.08.2021 у справі №910/20504/16, від 21.09.2022 у справі №910/11124/19, від 11.12.2024 у справі №910/3600/22 сформувалася усталена судова практика щодо застосування положень статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 336 ГПК України.
Верховний Суд у зазначених постановах дійшов висновків, що при розгляді заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватися доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти. При розгляді такої заяви судам необхідно враховувати, що факт існування заборгованості не обов'язково має підтверджуватись судовим рішенням. За відсутності такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з'ясувати обставини відсутності пропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним.
Частина 2 ст. 336 ГПК України не встановлює виключних підстав для відмови в задоволенні такої заяви, а тому суд, встановивши обставини, за яких звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, неможливе, може відмовити в задоволенні відповідної заяви з дотриманням норм процесуального законодавства.
У даній справі приватний виконавець у поданні просить суд надати дозвіл на звернення стягнення на рухоме майно ТОВ "ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ" мотивовуючи тим, що товариство є стягувачем за рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.04.2019 у справі №607/15301/18, яке набрало законної сили, про що 30.05.2019 видано виконавчий лист, яким зобов'язано ОСОБА_1 повернути ТОВ «Волхонтент-Граніт» аванс за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02 листопада 2017 року згідно додатку №1, а саме: полірувальну лінію Педріні (тип М-636, інвентаризаційний номер 0420194); верстат форматної різки Педріні (тип М-743, інвентаризаційний номер 0420195); верстат калібрувальний Педріні (тип М-641, інвентаризаційний номер 0420193); верстат однодисковий поперечної різки Педріні (тип М-539, інвентаризаційний номер 0420192); торцово-фасочну машину (тип Siga, інвентаризаційний номер 042010); верстат фасочний Педріні (тип М-839, інвентаризаційний номер 0420196); верстат однодисковий мостовий Педріні (інвентаризаційний номер 0420191).
Оскільки даним судовим рішенням підтверджено, що майно боржника (ТОВ "ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ") у зведеному виконавчому провадженні №67974404, до якого входять кілька виконавчих проваджень, зокрема й №74298957 від 27.02.2024 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/8/22 від 29.08.2022 про стягнення з ТОВ "ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ" 176 000грн 40 коп. - 3 % річних, 446 160 грн 00 коп. інфляційних нарахувань, 6 693грн судового збору, знаходиться у володінні іншої особи - ОСОБА_1 , якого зобов'язано таке майно повернути ТОВ "ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ", тому приватний виконавець вважає, що існують підстави для звернення стягнення заборгованості ТОВ "ВОЛХОНТЕТ-ГРАНІТ" на це майно, що знаходиться фактично у ОСОБА_1 .
При застосуванні ч.1 ст.336 ГПК України суд не вирішує спір між третьою особою, яка визнає свою заборгованість перед боржником, і самим боржником, а сприяє швидкому та ефективному виконанню вже ухваленого судового рішення на користь кредитора.
Варто зазначити, що особа (у цьому випадку ОСОБА_1 ), яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
Разом з тим, при застосуванні положень ст.336 ГПК України, спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд перевіряє доводи сторін у повному обсязі й установлює та зазначає в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 ГПК України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення (такий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.12.2024 у справі №902/831/23).
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 справі №902/761/18, від 20.08.2020 року у справі №914/1680/18).
З'ясовуючи дійсність вимог ТОВ "Волхонтет- Граніт" до ОСОБА_1 щодо повернення авансу за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02 листопада 2017 року згідно додатку №1, а саме: полірувальну лінію Педріні (тип М-636, інвентаризаційний номер 0420194); верстат форматної різки Педріні (тип М-743, інвентаризаційний номер 0420195); верстат калібрувальний Педріні (тип М-641, інвентаризаційний номер 0420193); верстат однодисковий поперечної різки Педріні (тип М-539, інвентаризаційний номер 0420192); торцово-фасочну машину (тип Siga, інвентаризаційний номер 042010); верстат фасочний Педріні (тип М-839, інвентаризаційний номер 0420196); верстат однодисковий мостовий Педріні (інвентаризаційний номер 0420191), судом встановлено, що виконавчий лист від 30.05.2019, виданий на примусове виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23.04.2019 у справі №607/15301/18, був пред'явлений до примусового виконання у Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за яким відкрито виконавче провадження №61033087. Заступником начальника відділу Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чуприною Валерією Олегівною 08.05.2025 винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження №61033087 на підставі п.9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення згідно з виконавчим документом.
З'ясовано, що дана постанова органу ДВС є чинною, доказів її оскарження чи скасування у встановленому порядку матеріали справи не містять і жодним з учасників справи, заінтересованою особою чи приватним виконавцем про такі обставини суду не повідомлено. Про приховування відповідних доказів суду теж не повідомлено.
Закінчення виконавчого провадження з підстав виконання судового рішення означає, що вимога, викладена у виконавчому листі (повернути обладнання), була задоволена або реалізована. Крім того, даною постановою припинено чинність арешту майна боржника (Копанєва Є.М.) та скасовано інші заходи примусового виконання рішення в рамках цього провадження.
Отже, за даним виконавчим листом від 23.04.2019 у справі №607/15301/18, борг у Копанєва Є.М. відсутній.
Щодо каменерізальних машин «GASPARI» 1993 р.в. в кількості 2 шт., то, як з'ясовано судом і це підтверджено в судовому засіданні представником ТОВ "Волхонтет-Граніт", такі на підставі договору застави від 20 липня 2018 року передано у заставу СГ ТОВ "Подільська Зоря" для забезпечення виконання зобов'язання за договором №1/7-18 від 20.07.2018, укладеного між СГ ТОВ "Подільська зоря" та ТОВ "Волхонтет-Граніт".
До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис №56382822 від 20.07.2018 щодо обтяження заставного рухомого майна за договором застави від 20.07.2018.
Доказів припинення застави, відмови заставодержателя від застави, тощо матеріали справи не містять. Отже, застава рухомого майна ТОВ "Волхонтет-Граніт" за договором застави від 20.07.2018 є чинною.
Згідно з ст. 589 ЦК України, ст. 24-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.20 Закону України «Про заставу», заставне майно може бути реалізоване виключно заставодержателем, тобто у цьому випадку - СГ ТОВ «Подільська Зоря», одним із способів: звернення застави у свою власність; продаж на прилюдних торгах (через організатора, визначеного заставодержателем); продаж заставодержателем безпосередньо (якщо це передбачено договором).
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (стаття 20 Закону України «Про заставу»).
Приватний або державний виконавець не має права арештовувати та реалізовувати заставлене рухоме майно без згоди заставодержателя або без спеціального судового рішення, що замінює таку згоду.
Тобто вказані машини «GASPARI» обтяжені заставою і боржник (ТОВ «Волхонтет-Граніт») не має права вільно розпоряджатися ними до повного погашення забезпеченого зобов'язання або зняття обтяження, тому подання приватного виконавця Снігура О.Ю. в частині надання дозволу на звернення стягнення на вказане заставне майно не підлягає до задоволення, адже таке майно може бути реалізоване виключно в погашення зобов'язань за договором №1/7-18 від 20.07.2018 перед СГ ТОВ «Подільська Зоря».
Окрім того, стаття 336 ГПК України регулює порядок звернення стягнення виключно на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, тому ці норми кодексу не можуть бути застосовані до вимог, зазначених виконавцем у поданні, тобто до рухомого майна - обладнання боржника. Їх застосування до рухомого майна буде порушенням норм процесуального права.
Також, порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, визначений у статті 53 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої - четвертої статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Тобто відповідно до ч.1 ст. 53 вказаного Закону виконавець самостійно (без звернення до суду) звертає стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, або на майно та кошти, належні боржнику від інших осіб.
Лише у разі, якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку (ч. 2 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження»).
Матеріали заяви не містять доказів відмови чи перешкоджання Копанєвим Є.М. у доступі до майна боржника чи перешкоджанні у здійсненні його опису, вилученні та реалізації, а Запит виконавця №6176 від 24.10.2025 не містить доказів його направлення Копанєву Є.М.; також відсутність відповіді на Запит не може свідчити про перешкоджання виконавцю у вилученні майна боржника.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим подання приватного виконавця, котре заявлене в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України з метою фактичного виконання рішення суду.
В частині вимоги про надання дозволу на примусове входження в приміщення для проведення опису та арешту майна боржника, то з цього приводу суд зазначає таке.
Стаття 336 Господарського процесуального кодексу України має чітко визначений предмет регулювання, а саме: звернення стягнення на нерухоме майно (грошові кошти) боржника, що перебуває в інших осіб. Ця стаття визначає лише, що стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб (зокрема, у Копанєва Є.М.), звертається за рішенням суду. Таке рішення ухвалюється за поданням виконавця. Жодні положення статті 336 ГПК України не надають суду повноважень ухвалювати рішення чи надавати дозвіл на примусове входження в приміщення третіх осіб (володільців майна).
Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; (п.4, 5, 13 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).
За загальним правилом, усі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах вирішуються відповідно до вимог Розділу VІ Господарського процесуального кодексу України («Судовий контроль за виконанням судових рішень»).
Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б регулювали можливість звернення органів державної виконавчої служби (приватних виконавців) до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи в порядку господарського судочинства.
Навпаки, розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням рішень інших органів чи судів інших юрисдикцій, якщо спеціальним законом не врегульовано певної процедури здійснення окремих виконавчих дій, зокрема надання дозволу на примусове проникнення до приміщення, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При цьому за нормами ст. 439 ЦПК України дане подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника розглядається не судом, який видав виконавчий документ, а судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №545/3611/17-ц (провадження №14-287цс18).
Таким чином, виходячи з положень Розділу VІ Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням вказаної правової позиції, подання приватного виконавця про примусове проникнення до приміщення Копанєва Є.М. не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а підлягає розгляду Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.
За приписами ч.1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. В даному випадку подання приватного виконавця, в тому числі в частині надання дозволу на вхід у приміщення, подане в порядку ст. 336 ГПК України, було прийнято до розгляду ухвалою суду від 25.11.2025, відтак, оскільки таке не врегульоване процесуальним кодексом, воно не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому провадження по його розгляду в цій частині підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 статті 231 ГПК України.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, згідно зі ст.338 ГПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах, вирішуються господарським судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Це означає, що для кожного судового рішення (з окремої справи) питання виконання, включаючи звернення стягнення на майно, яке перебуває в третіх осіб, повинно розглядатися в тому суді, що видав рішення.
Закон України "Про виконавче провадження" дозволяє зведене виконавче провадження (стаття 30 Закону): об'єднання кількох виконавчих документів щодо одного боржника для стягнення коштів.
Закон не регулює порядок судового розгляду питань виконання в зведеному провадженні, коли об'єднані рішення з різних справ або юрисдикцій (господарська, цивільна). Виконавець може об'єднати провадження, але судові питання, зокрема, дозвіл на стягнення, проникнення, не можуть розглядатися в одному провадженні через відсутність єдиної юрисдикції.
У межах справи №921/8/22 Господарський суд Тернопільської області наділений повноваженнями вирішувати лише ті питання, які прямо пов'язані з виконанням наказу від 29.08.2022, виданого саме у цій справі.
Господарський процесуальний кодекс України не передбачає механізму, згідно з яким суд, розглядаючи подання приватного виконавця про звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб, у межах справи №921/8/22, може одночасно вирішувати аналогічні питання, що стосуються наказів, виданих, зокрема у господарських справах №921/542/19, №921/124/20 та цивільній справі №201/8412/18. Це призвело б до втручання одного провадження в інше та вирішення питання виконання судових рішень, ухвалених в порядку цивільного та господарського судочинства.
Для вирішення питання про звернення стягнення на майно, яке забезпечує виконання наказів у справах №921/542/19, 921/124/20, №201/8412/18 приватний виконавець повинен подати окреме аналогічне подання саме у цих справах, а не об'єднувати його з поданням у справі №921/8/22.
Хоча виконавець діє в рамках зведеного провадження, застосування спеціальних заходів наприклад, звернення стягнення на майно боржника, що знаходиться у третіх осіб, вимагає перевірки судом законності дій виконавця щодо кожного виконавчого документа.
Незважаючи на те, що зведене виконавче провадження фактично об'єднує дії виконавця для зручності, процесуальні питання, які виникають при виконанні рішень вимагають розгляду в контексті кожної справи окремо, оскільки кожне судове рішення є самостійним та обов'язковим до виконання.
Таким чином, суд не може вирішити питання, що стосуються виконання судових рішень у справах №№921/542/19, 921/124/20, 201/8412/18, оскільки: судові провадження є незалежними (різні предмети, різні стягувачі та різні судові накази); розгляд питань виконання в іншій справі, ніж та, за якою видано наказ, є порушенням юрисдикційних правил ГПК України встановлених, зокрема статтею 339.
Керуючись ст.2, 4, 6, 12, п.1 ч.1 ст.231, 232-235, 255, 336 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні подання без номера від 24.11.2025 (вх.№8273 від 24.11.2025) приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича, місто Чортків Тернопільської області, в частині надання дозволу на звернення стягнення на рухоме майно боржника, що перебуває в інших осіб у справі 921/8/22, - відмовити.
2. В частині розгляду подання без номера від 24.11.2025 (вх.№8273 від 24.11.2025) приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича, місто Чортків Тернопільської області, про надання дозволу на примусове входження в приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Копанєву Євгену Миколайовичу для проведення опису та арешту майна боржника, провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено 01.12.2025.
Суддя Н.О. Андрусик