вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"03" грудня 2025 р. Справа № 910/11341/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК"
про стягнення коштів.
За участю представників сторін:
від позивача: Слівінська Надія Іванівна;
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (далі - Відповідач) про стягнення 89 896,20 грн. 25% річних за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за додатковою угодою від 25.02.2025 № 3 до договору купівлі-продажу електричної енергії від 25.12.2024 № 65-150-SD-24-01234.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем умов додаткової угоди від 25.02.2025 № 3 до договору купівлі-продажу електричної енергії від 25.12.2024 № 65-150-SD-24-01234 (далі - Договір) у частині строків оплати за електричну енергію. У зв'язку з чимПозивачем на підставі пункту 6.11 Договору нараховано Відповідачу 25% річних у розмірі 89 896,20грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 позовну заяву за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" про стягнення 89 896,20 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/11341/25 передано на розгляд судді Селівону А.О.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 19.11.2025.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.10.2025 задоволено заяву Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та вирішено судове засідання у даній справі призначене на 19.11.2025 провести в режимі відеоконференції за участю представника Позивача.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.11.2025 відкладено розгляд справи на 03.12.2025.
Представниця Позивача в судовому засіданні 03.12.2025 підтримала позицію викладену у позовній заяві та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Відповідача в судові засідання 19.11.2025 та 03.12.2025 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в електронний кабінет, що підтверджується відповідними довідками, а саме:
- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 20.10.2025) надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 20.10.2025;
- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 19.11.2025) надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 19.11.2025.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".
Отже про дату, час та місце проведення засідань з розгляду справи 19.11.2025 та 03.12.2025 Відповідача повідомлялось шляхом надсилання електронного листа в його електронний кабінет.
Від Відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, яка була отримана останнім 20.10.2025 в електронний кабінет, Відповідач мав подати відзив на позовну заяву до 04.11.2025 включно.
Крім того суд звертає увагу, що Відповідачем відповідно до вимог частини другої статті 119 ГПК України не було подано заяву про продовження строку на подання відзиву до закінчення такого строку (04.11.2025).
Тобто Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від Відповідача, станом на час ухвалення рішення до суду, не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статті 165 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев'ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Судом також враховано, що за приписами частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про призначення судового засідання у справі №910/11341/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 25.12.2024 Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір № 65-150-SD-24-01234.
Відповідно до пункту 2.1 Договору Продавець зобов'язаний продати електричну енергію Покупцю, а Покупець зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону, на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені Договором.
Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється в об'єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).
Згідно з пунктом 2.2 Договору обсяги електричної енергії, що продаються за цим Договором, є договірними зобов'язаннями щодо відпуску Продавцем та відбору Покупцем електричної енергії, та можуть бути перепродані Покупцем з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про ринок електричної енергії".
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що періодом постачання електричної енергії є календарні дати з першого календарного дня по останній календарний день такого періоду (далі - Період постачання), що зазначаються у Додатковій угоді для Періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.
У додатковій угоді для Періоду постачання зазначаються години, в які буде здійснюватися відпуск/відбір електричної енергії, для кожного Торгового дня (доби постачання) у Періоді постачання.
Відповідно до пункту 3.2 Договору обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим Договором, у Періоді постачання визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання.
Згідно з пунктом 3.3 Договору відпуск/відбір електричної енергії у Періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється з урахуванням акцизного податку та податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 4.2 Договору вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт·год, та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання.
Згідно з пунктом 4.3 Договору оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії у строки та у розмірі, визначені умовами Додаткової угоди для Періоду постачання.
Пунктом 4.7 Договору передбачено, що оплату за електричну енергію Покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті, що перераховуються на банківський рахунок Продавця, вказаний у відповідний Додатковій угоді до цього Договору або на інший банківський рахунок Продавця, про реквізити якого Продавець повідомив електронним листом з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) не менш, ніж як за 1 (один) робочий день до дати платежу з подальшим підтвердженням цього у письмовому вигляді. Оплата за цим Договором вважається належним чином здійсненою за умови оплати Покупцем за електричну енергію на банківський рахунок Продавця, що вказаний Продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця.
Відповідно до пункту 1.3 Договору для цілей цього Договору Сторони під терміном Розрахунковий місяць розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який Сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між Покупцем та Продавцем.
Згідно з підпунктами 5.1.1 та 5.1.2 пункту 5.1 Договору Продавець має право призупинити продаж електричної енергії Покупцю та звільняється від виконання зобов'язань за Договором на час призупинення, у разі настання та на період дії будь якої із таких обставин:
- якщо Покупець порушив строк оплати будь-якого платежу за цим Договором;
- у разі наявності заборгованості у Покупця перед Продавцем за цим Договором.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та законодавством України.
Відповідно до пункту 6.11 Договору у разі прострочення виконання Покупцем будь якого грошового зобов'язання (платежу) за цим Договором, Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу та 25 відсотків річних від простроченої суми.
Сторони погоджуються з тим, що сплата Покупцем грошової суми у розмірі 25 відсотків річних відповідно до даного пункту Договору є узгодженою сторонами у цьому Договорі компенсацією Покупцем Продавцю як інший розмір відсотків річних від простроченої суми в розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що підлягає сплаті Покупцем (як боржником) на вимогу Продавця (як кредитора), та не є штрафною санкцією згідно з цим Договором та чинним законодавством за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Також, Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду від 24.02.2025 №3 до Договору (далі - Додаткова угода № 3).
Пунктами 2 та 3 Додаткова угода № 3 передбачено, що періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 01.03.2025 по 31.03.2025 (Період постачання). Відпуск/відбір електричної енергії здійснюється з 00:00 по 24:00 години кожного Торгового дня Періоду постачання.
Загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається відповідно до умов цієї Додаткової угоди становить 297 200 МВт.год.
Відповідно до пункту 5 Додаткової угоди №3 ціна електричної енергії становить 2 018 181 180,00 грн (з ПДВ).
Згідно з пунктом 6 Додаткової угоди № 3 оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати.
Для кожної Доби постачання Періоду постачання Покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію не пізніше, ніж за три дні до Доби постачання, у розмірі вартості електричної енергії Доби постачання.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує даті такого платежу.
Відповідно до пункту 7 Додаткової угоди № 3 сума гарантійного внеску, перерахована організатором аукціону на банківський рахунок Продавця, зараховується Продавцем як оплата електричної енергії, відповідно до черговості виникнення зобов'язань з оплати електричної енергії.
Продавцем виконано свої договірні зобов'язання належним чином та здійснено продаж електричної енергії за Додатковою угодою № 3 до Договору, що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2025 №289.
Однак Відповідач, у свою чергу, порушив строки оплати електричної енергії, купленої за Додатковою угодою № 3 до Договору.
Позивачем призупинено продаж електричної енергії за Додатковою угодою № 3 до Договору з 14.03.2025 по 31.03.2025 включно у зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати та наявності заборгованості за даною додатковою угодою, про що Відповідачу направлено відповідне повідомлення.
Враховуючи, що Відповідач допустив прострочення строків оплати електричної енергії, Позивачем відповідно до пункту 6.11 Договору здійснено нарахування 25 % річних у розмірі 89 896,20 грн.
Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію від 24.04.2025 № 50-1466/07-01-вих з вимогою про сплату процентів річних за допущені порушення строків оплати за електричну енергію, яка залишена Відповідачем без відповіді.
Також, 30.06.2025 Позивачем направлено Відповідачу вимогу № 50-2196/07 01-вих про добровільну сплату заявлених у претензії процентів річних. Вказана вимога залишена Відповідачем без відповіді.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з купівлі-продажу електричної енергії на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство, що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частини перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 525 та частини першої статті 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами першою та другою статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статей 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних з моменту невиконання та до повного виконання грошового зобов'язання (судового рішення).
Отже, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Тому, користуючись своїм правом, Позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом у даній справі про стягнення з Відповідача 25% річних.
Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням пункту 6.11 Договору та положень частини першої статті 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що Відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з оплати електричної енергії, купленої за Додатковою угодою № 3 до Договору.
Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, перевіривши наданий Позивачем розрахунок нарахованих відсотків річних та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими.
Як вже зазначалось Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому й не спростував вказані обставини належними та допустимими доказами. Доказів оплати наявної заборгованості суду не надав.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі, витрати Позивача зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського Академіка, 77, офіс 304, код ЄДРПОУ 44317705) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 42041573) 89 896,20 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень 20 копійок) 25 % річних та 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат зі сплати судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 42041573).
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського Академіка, 77, офіс 304, код ЄДРПОУ 44317705).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 03 грудня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон