вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"02" грудня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1003/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н. Церковної при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 365 102,96 грн.
учасники провадження в судове засідання не з'явились
У жовтні 2025 року Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 365102,96 грн боргу за договором надання кредиту.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.11.2024 між Акціонерним товариством "Банк Альянс" та Фізичною особою-підприємцем Бобровським Владиславом Леонідовичем було укладено Договір про надання кредиту шляхом приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів "Банк Альянс". Відповідно до умов Кредитного договору Банком було надано Позичальнику Кредит в розмірі 300 000,00 гривень, з щомісячною сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 38,0% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 10 листопада 2027 року. Банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі, надавши ФОП Бобровському В.Л.кошти в розмірі та на умовах, визначених Кредитним договором, що підтверджується банківською випискою по рахунку. В порушення умов Кредитного договору, а також вимог норм статей 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, Позичальником взяті на себе зобов'язання по Кредитному договору не виконано, кредит у визначений Кредитним договором термін не погашений, проценти за користування кредитними коштами не сплачені.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
На підставі п.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
11 листопада 2025 року відповідача повідомлено про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером R068022726459, яке знаходиться в матеріалах справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Крім того, ухвалу суду від 04.11.2025 надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень
Згідно з ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі Фізичної особи-підприємця Бобровського Владислава Леонідовича.
01 грудня 2025 року через підсистему електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача в судове засідання 02 грудня 2025 року не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Суд зазначає, що судом були вчинені належні дії для повідомлення сторін про призначене судове засідання. Відповідна ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася на адреси зазначені позивачем у позовній заяві та зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, слід зазначити, що на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області були розміщенні повідомлення про дату, час та місце розгляду даної справи.
Суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Суд розглядає справу за відсутності такого учасника, відповідно до чинного законодавства за наявними матеріалами справи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Суд приймає до уваги, що за приписами ст. 178 ГПК України подання суду відзиву на позовну заяву є правом відповідача, і в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами .
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
У судовому засіданні 02 грудня 2025 року прийнято рішення у даній справі.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
11.11.2024 року між Акціонерним товариством "Банк Альянс", як Кредитодавцем та Фізичною особою - підприємцем Бобровським Владиславом Леонідовичем, як Позичальником, було укладено Договір про надання кредиту шляхом приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс» (надалі - Публічний договір), Заява договір № ID7024227 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів (надалі - Кредитний договір № ID7024227 ).
Згідно із п. 3.2. Публічного договору, приєднання до цього Договору відбувається під час звернення Клієнта до Банку шляхом оформлення та підписання Клієнтом відповідної Заяви-Договору у двох примірниках. Договір вважається укладеним, а умови Договору акцептованими Клієнтом з дати підписання Клієнтом Заяви - Договору.
Згідно п.4.2 та п.4.2.1 Кредитного договору Заява про приєднання є договором приєднання у визначенні ст.634, ст.642 Цивільного кодексу України, умови Договору комплексного обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Банк Альянс" визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://alliancebank.org.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.
Відповідно до п. 3.1., п. 3.2 Публічного договору, останній визначає умови та порядок здійснення Банком комплексного банківського обслуговування Клієнта, регулює відносини Сторін при наданні Клієнту послуг Банку з відкриття і обслуговування поточних рахунків, у т.ч. поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (Карток), вкладних (депозитних) рахунків, надання у користування індивідуального сейфу, надання Кредиту у формі Овердрафту або Кредит «Зручний».
Згідно пункту 17.1 Публічного договору Банк та Клієнт погодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень, платіжних інструкцій) можуть вчинятися Сторонами або кожною Стороною окремо з використанням Удосконаленого електронного підпису в Системі дистанційного обслуговування Банку та/або Кваліфікованого електронного підпису (далі УЕП та КЕП відповідно). Відкритий ключ розміщується в Заяві-приєднання, яка підписується клієнтом (фізичною особою).
Згідно пункту 17.14 Публічного договору під КЕП розуміється удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Згідно п.4 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Пунктом 3.2. Публічного договору, зокрема, серед інших послуг передбачена послуга у вигляді надання Кредит «Зручний» у формі кредит.
Як встановлено судом, відповідно до умов Кредитного договору Банком було надано Позичальнику Кредит в розмірі 300 000,00 (Триста тисяч гривень 00 копійок), з щомісячною сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 38,0% (тридцять вісім процентів) річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 10 листопада 2027 року та на інших умовах, визначених таким Кредитним договором.
Банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі, надавши ФОП Бобровському Владиславу Леонідовичу кошти в розмірі та на умовах, визначених Кредитним договором, що підтверджується банківською випискою по рахунку.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Кредитор надає Позичальнику кредит однією сумою на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
Пунктом 1.2. Кредитного договору встановлено, що надання кредиту здійснюється шляхом зарахування грошових коштів у сумі Кредиту на поточний рахунок Позичальника, відкритий у АТ «БАНК АЛЬЯНС», з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.
Днем (моментом) надання Кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку (п. 10.2.3 Публічного договору).
Банк, виконуючи умови Кредитного договору 11.11.2024 перерахував Позичальнику кредитні кошти (підтверджено випискою по рахунку позичальника).
Факт виконання банком (фінансовою установою) свого зобов'язання щодо надання кредитних коштів може підтверджуватися меморіальним ордером, платіжними дорученнями та, виписками з особового рахунку боржника, що підтверджується аналогічними висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі N 910/2764/14, 14.11.2018 у справі N 910/2535/18, 27.11.2018 у справі N 910/25395/13, 11.12.2018 у справі N 910/21156/16, 29.08.2019 у справі N 921/38/16-г/3, 02.07.2020 у справі № 916/2387/19).
Пунктом 10.2.17.1 Публічного договору встановлено, що договір набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання Позичальником прийнятих на себе зобов'язань за Договором, в тому числі повного погашення Позичальником заборгованості за Кредитом, Процентами, комісіями, неустойками, іншими платежами/сумами, що підлягають сплаті Позичальником на користь Кредитора за цим Договором.
Отже, Кредитний договір передбачає закінчення умов кредитування саме моментом повернення кредитних коштів.
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору погашення кредиту здійснюється відповідно до Графіку погашення Кредиту Додаток 1 до Кредитного Договору, Позичальник здійснює шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений в п.3.3. Кредитного Договору.
Якщо останній день для сплати Кредиту/Траншів припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то зазначені платежі повинні бути здійснені в перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.
У разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені цим Договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.
Крім того, в п. 2.4.1. Кредитного договору Сторони погодили, що Позичальник за користування кредитними коштами сплачує проценти за процентною ставкою: 38% річних.
Згідно п. 10.2.6 Публічного договору нарахування процентів по Кредиту здійснюється щомісячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 2.4.1 Кредитного договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/360», де 360 - це умовна кількість календарних днів у році, враховуючи перший день надання та не враховуючи день погашення кредиту.
Проценти нараховуються з моменту видачі Кредиту до дати фактичного повернення Кредиту за цим Договором.
Відповідно до п. 10.2.8 Публічного договору у разі прострочення повернення заборгованості за Кредитом, Проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за Кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення та не нараховуються після закінчення строку дії Кредитного договору.
Згідно п. 2.5.1 Кредитного договору погашення основної суми Кредиту, сплата Процентів - щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, згідно Графіку погашення Кредиту Додаток 1 до Кредитного договору.
Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору Сторони узгодили, що Графік погашення Кредиту надається Позичальнику в день укладання Кредитного договору у вигляді Додатку 1, який є невід'ємною його частиною.
Якщо дата сплати процентів за користування кредитом згідно з цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в перший банківський день після вихідного або святкового дня.
У випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом Договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою.
В разі наявності простроченої заборгованості за Кредитом, проценти, які будуть нараховуватися за такою заборгованістю будуть вважатися простроченими в день їх нарахування і віднесені на відповідні рахунки простроченої заборгованості.
Проценти, нараховані за останній період користування Кредитом, сплачуються одночасно з погашенням Кредиту.
Відповідно до п.10.2.10 Публічного договору Сторони встановили наступну черговість погашення заборгованості за цим Договором: 1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування Кредитом; 2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії; 3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті Кредиту; 4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування Кредитом; 5) в п'яту чергу сплачуються нараховані комісії; 6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по Кредиту; 7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції; 8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за цим Договором.
Кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.
У випадку переказу/ перерахування грошових коштів на сплату (погашення) будь- яких грошових зобов'язань Позичальника за цим Договором у порушення вищевказаної у цьому пункті Договору черговості, Кредитор вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок сплати (погашення) таких грошових зобов'язань, відповідно до викладеної в цьому пункті Договору черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.
Відповідно п. 10.2.16.1.1 Публічного договору, зокрема, передбачений обов'язок Позичальника використати Кредит на зазначені у Кредитному договорі цілі і забезпечити повернення одержаного Кредиту, сплату нарахованих Процентів, комісій та всієї заборгованості за Кредитним договором на умовах, передбачених Кредитним договором, в тому числі, достроково здійснити повернення Кредиту, сплатити Проценти та інші платежі та заборгованість за цим Договором у випадках, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України.
В порушення умов Кредитного договору, а також вимог норм статей 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, Позичальником взяті на себе зобов'язання по Кредитному договору не виконано, кредит у визначений Кредитним договором термін не погашений, проценти за користування кредитними коштами не сплачені.
Таким чином, станом на 13.10.2025 загальна сума заборгованості Позичальника перед Банком за Кредитним договором становить 365 102,96 грн (триста шістдесят п'ять тисяч сто дві гривні 96 копійок) з них: Сума строкової заборгованості по кредиту - 216 666,70 грн; Сума простроченої заборгованості по кредиту - 66 666,64 грн; Сума строкової заборгованості за процентами - 8 972,22 грн; Сума простроченої заборгованості за процентами - 72 797,40 грн.
19.08.2025 уповноважений представник Банку за допомогою засобів поштового зв'язку надіслав Позичальнику лист-вимогу від 18.08.2025 вих. № 75.3/5473, в якому просив терміново в строк не пізніше 04.09.2025 погасити в повному обсязі прострочену заборгованість. Проте, станом на момент подачі даного позову заборгованість Позичальником не погашена.
Відповідно до п. 10.2.15.2.7 Публічного договору Кредитор має право: інформувати Позичальника будь-якими засобами зв'язку про наявність заборгованості за Кредитом, Процентами та іншими платежами за цим Договором.
Згідно п. 10.2.15.2.6 Публічного договору у випадку порушення Позичальником умов цього Договору в частині повернення (в т.ч. дострокового) заборгованості за цим Договором, зокрема повернення Кредиту, сплати Процентів, комісій, неустойки (штрафів, пені), а також в інших випадках, прямо передбачених цим Договором, Кредитор має право на стягнення такої заборгованості будь-яким не забороненим чинним законодавством способом, в тому числі шляхом договірного списання.
Кредитор має право на стягнення такої заборгованості будь-яким не забороненим чинним законодавством способом, в тому числі шляхом договірного списання.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно із ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; засвідчення чинності відкритого ключа - процедура формування сертифіката відкритого ключа; засіб електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний пристрій чи програмне забезпечення, що використовуються для створення електронного підпису чи печатки; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Згідно із ч.6 ст. 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Суд зазначає, що підписання кредитного договору здійснено в межах строку дії ЕЦП особою, яка у відповідності до чинного законодавства є законним володільцем електронного ключа та накладає його під час створення електронного документа. При цьому, матеріали справи не містять доказів неправомірного накладення електронного цифрового підпису відповідача або звернення останнього до правоохоронних органів з підстав його незаконного викрадення.
Внаслідок укладення Кредитного догову № ID7024227 від 11.11.2024 між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.
Поняття користування кредитом є окремим випадком користування чужими коштами. Термін користування чужими коштами Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін користування чужими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення виконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідача перед позивачем почала утворюватись заборгованість за кредитним договором, тому 19.08.2025 уповноважений представник Банку за допомогою засобів поштового зв'язку надіслав Позичальнику лист-вимогу від 18.08.2025 вих. № 75.3/5473, в якому просив терміново в строк не пізніше 04.09.2025 погасити в повному обсязі прострочену заборгованість. Означена вимога залишена без задоволення.
Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за Кредитним договором № ID7024227 від 11.11.2024 року, у розмірі 365 102,96 грн., з яких: сума строкової заборгованості по кредиту - 216 666,70 грн., сума простроченої заборгованості по кредиту - 66 666,64 грн., сума строкової заборгованості за процентами - 8 972,22 грн., сума простроченої заборгованості за процентами - 72 797,40 грн. є законними, обґрунтованими, Відповідачем не спростованими, підтвердженими матеріалами справи, і відповідно, такими що підлягають до задоволення.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачеві не повернуті, а також вимоги ч.1 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом дострокового стягнення кредитних коштів.
Беручи до уваги, що матеріали справи містять докази отримання відповідачем кредитних коштів від позивача, право позивача вимагати дострокового повернення кредитних коштів у зв'язку з порушенням умов кредитного договору, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за Кредитним договором № ID7024227 від 11.11.2024 року, у розмірі 365 102,96 грн., з яких: сума строкової заборгованості по кредиту - 216 666,70 грн., сума простроченої заборгованості по кредиту - 66 666,64 грн., сума строкової заборгованості за процентами - 8 972,22 грн., сума простроченої заборгованості за процентами - 72 797,40 грн..
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч.4 ст. 236 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Отже, сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги тверджень позивача та досліджених доказів, суд констатує достатні правові підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Таким чином, за результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову - стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № ID7024227 від 11.11.2024 року у розмірі 365 102,96 грн., з яких: сума строкової заборгованості по кредиту - 216 666,70 грн., сума простроченої заборгованості по кредиту - 66 666,64 грн., сума строкової заборгованості за процентами - 8 972,22 грн., сума простроченої заборгованості за процентами - 72 797,40 грн.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 381,24 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50, код ЄДРПОУ:14360506) заборгованість в розмірі 365 102,96 грн та 4381,24 судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2025 року
Суддя Н.Церковна