адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
03.12.2025 Справа № 917/2203/25
Суддя Мацко О.С. , розглянувши матеріали (заяву про забезпечення позову) справи
за позовом ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 : адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод», 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Індустріальна, 2, код ЄДРПОУ 00446813,
2. ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
3. ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
4. ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, визнання недійсним акту, скасування державної реєстрації, визначення розміру статутного капіталу
Без виклику представників сторін
01.12.2025р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, визнання недійсним акту, скасування державної реєстрації, визначення розміру статутного капіталу. Провадження у даній справі наразі не відкрито. Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, яка ухвалою від 02.12.2025р. повернута без розгляду.
02.12.2025р. позивачем повторно подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. №1556 від 03.12.2025р.), згідно якої позивач просить:
- заборонити суб'єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» (код ЄДРПОУ: 00446813, адреса: 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Індустріальна, буд. 2), а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну складу та часток учасників юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи та пов'язане з цим затвердження нової редакції статуту.
У обгрунтування заяви позивач посилається на те, що в поданому в межах даної справи позові оскаржується, зокрема, рішення Загальних зборів учасників товариства щодо збільшення статутного капіталу (внаслідок чого частка позивача була розмита з 19.30% до 6.124%), безоплатного відчуження частки товариства у власному статутному капіталі, затвердження розміру часток учасників в статутному капіталі товариства та затвердження нової редакції статуту товариства, в якій були відображені вказані зміни. Позивач просить суд, в тому числі, визначити розмір статутного капіталу товариства та розмір часток Учасників в статутному капіталі товариства,і рішення суду (в разі задовлення позову) буде підставою для внесенння відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Між тим, як зазначає позивач, прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про зміну розміру статутного капіталу, визначення розміру часток до прийняття судом рішення у цій справі, фактично нівелює зусилля позивача відновити свої порушені корпоративні права та призведе до необхідності подання нового позову чи зміни предмету (підстав) даного позову (в залежності від стадії розгляду справи).
Мотиви, якими керувався суд при постановленні даної ухвали:
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захист, що за за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову одночасно.
Згідно зі статтею 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження,крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (частина дев'ята статті 137 ГПК України).
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.10,11 ст.137 ГПК України).
Верховний Суд у численних постановах в подібних справах відзначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд відзначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
Крім того, за усталеною практикою Верховного Суду, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Як уже зазначалося вище, заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та, зокрема не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
Верховний Суд послідовно наголошує на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Як встановлено судом, предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, в якій позивач оскаржує збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок додаткових вкладів, затвердження часток учасників у статутному капіталі, відчуження частки ТОВ у власному капіталі та передачу її іншому учаснику, внесення у зв"язку з цим змін до статуту та проведені реєстраційні дії; також серед позовних вимог заявлено визначення розміру статутного капіталу Товариства та розмірів часток учасників у викладеній в прохальній частині позову редакції, тобто, вимоги про повернення розподілу часток учасників та розміру статутного капіталу в цілому до стану, що передував стверджуваному порушенню прав та інтересів позивача. Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру.
Суд відзначає, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Іншими словами, у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Подібна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі від 07.10.2021 у справі №910/2287/21 і ін.
Враховуючи вищевикладене та специфіку корпоративних відносин, виходячи з наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку, що обраний позивачем захід забезпечення відповідає процесуальному законодавству, адже в рамках справи №917/2203/25 оскаржуються дії стосовно збільшення розміру статутного капіталу та перерозподілу часток учасників, позивач просить суд визначити розмір статутного капіталу Товариства та здійснити розподіл часток його учасників до моменту стверджуваного порушення його корпоративних прав таким перерозподілом (законність чого і оскаржується до суду), а відтак в цій частині вжиття обраних заходів забезпечення щодо заборони вчинення чітко визначених реєстраційних дій стосовно товариства ( відомостей щодо зміни складу та часток учасників товариства, щодо зміни розміру статутного капіталу та пов"язане з цим затвердження нової редакції статуту ) безпосередньо та прямо стосуються предмета спору. При цьому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що побоювання позивача стосовно можливості вчинення відповідних дій товариством (зміна розміру статутного капіталу і т.д. під час розгляду справи в суді) є обгрунтованими з огляду на те, що вирішення даних питань знаходиться в компетенції загальних зборів учасників Товариства, розмір частки позивача у статутному капіталі ТОВ "Лубенський молочний завод" станом на час подання позову становить 6,124%, а між сторонами вбачається існування тривалого корпоративного конфлікту.
Відтак, суд погоджується з позивачем у тому, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивача, зокрема, у межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Так, заборона вчиняти реєстраційні дії є одним з визначених законом способів забезпечення позову. Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін; запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті за звичайною процедурою в розумний строк, а в разі задоволення позову - сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21, від 10.03.2021 у справі № 922/2566/20, від 28.02.2024р. у справі №910/15182/23).
Суд також констатує, що між запропонованими позивачем та вжитими судом заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог наявний зв'язок; заходи є адекватними, оскільки, відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються, та співмірними із заявленими позивачем вимогами. Вжиття заходів забезпечення позову: (1) не може завдати жодних збитків Товариству чи його учасникам, (2) не призведе до обмеження прав чи інтересів будь- яких осіб, оскільки Товариство надалі буде функціонувати та виконувати свої статутні цілі та завдання, (3) не призведе до блокування діяльності Товариства, (4) не заборонить учасникам Товариства в передбачений Законом та Статутом спосіб реалізовувати свої права відносно управління Товариством; (5) існує зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову (який зазначено вище) та предметом позовної вимоги. Крім того, зазначені заходи спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.136,137,140,234 ГПК України, суд,-
1. Заяву ОСОБА_1 (вх.№15556 від 03.02.2025р.) про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
2. Заборонити суб'єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» (код ЄДРПОУ: 00446813, адреса: 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Індустріальна, буд. 2), а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну складу та часток учасників юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи та пов'язане з цим затвердження нової редакції Статуту товариства.
3. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень. Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання до органу державної виконавчої служби протягом строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження".
Стягувачем за цією ухвалою є: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 : адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод" (37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Індустріальна, 2, код ЄДРПОУ 00446813)
Ухвала постановлена 03.12.2025 року.
Ухвала набрала законної сили 03.12.2025 року.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання по 03.12.2028 року
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначеному ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.С.Мацко