Справа № 487/7495/25
Провадження № 1-кс/487/5273/25
01 грудня 2025 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025230000001560 від 04.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 ,
Слідчий відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Херсонської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025230000001560 від 04.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 05.01.2026 включно.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ризики, які були враховані судом при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, не відпали та фактично залишились. Настання вищезазначених ризиків, може призвести до уникнення ОСОБА_5 кримінальної відповідальності, враховуючи дані про особу підозрюваного, підстав для зміни запобіжного заходу та застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки жоден з них ніяким чином не перешкодять підозрюваному переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також не забезпечать виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та його належну поведінку під час досудового розслідування. Інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування та в суді, не гарантують запобігання наявним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою до 05.01.2026 року.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні вину визнав частково, просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що зазначені у клопотання ризики є необгрунтованими.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому КПК України.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Згідно з ч.5 зазначеної норми, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені в ч.3 ст. 199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025230000001560 від 04.10.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 проходить військову службу в ЗСУ за контрактом за контрактом на посаді тимчасово виконуючого обов'язків кулеметника 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані матрос.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.
Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її за контрактом на посаді тимчасово виконуючого обов'язків кулеметника 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , матрос ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Разом з цим, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, спрямованим на протиправне позбавлення життя людини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, всупереч зазначених вимогам законодавства та суспільних норм моралі вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи за наступних обставин.
Так, підрозділ військової частини НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Херсонської області.
02.10.2025 приблизно о 22:00 годин, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем тимчасової дислокації, у кухні будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , тимчасово виконуючого обов'язки кулеметника 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, який перебував у військовому звані солдат, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, які склалися в результаті конфлікту 02.10.2025 між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , вирішив вбити ОСОБА_8 шляхом нанесення чисельних тілесних ушкоджень.
Так, реалізуючи свій злочин умисел, ОСОБА_5 наніс кулаками обох рук 2-3 удари ОСОБА_8 в голову, таким чином, подавляючи можливий опір останнього, після чого продовжив нанесення численних ударів кулаками обох рук в область голови та тулуба потерпілого, в результаті чого ОСОБА_8 , після отримання чисельних ударів, не втримав рівновагу та впав. Після чого, а також втручання свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_5 припинив наносити удари ОСОБА_8 .
У подальшому, після того як потерпілий ОСОБА_8 піднявся та пішов у напрямку туалету, який знаходився на подвір'ї вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_5 , розуміючи, що таким чином потерпілий може втекти від нього, що не дасть йому змогу реалізувати свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_8 , продовжив реалізовувати свої протиправні дії, об'єднані єдиним умислом спрямованим на вбивство військовослужбовця ОСОБА_8 , наздогнав останнього та наніс йому численні удари кулаками обох рук та ногами в область голови та тулуба, в результаті чого потерпілий знову впав, після чого ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на спричинення смерті ОСОБА_8 продовжив наносити численні удари кулаками обох рук та ногами в область голови та тулуба потерпілому, не даючи йому змоги піднятися та врятуватись.
В ході виконання своїх протиправних дій, направлених на вбивство ОСОБА_8 , ОСОБА_5 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: гематоми з осадженням шкіри в лівій скроневій виличній вушній ділянці голови та вушної раковини в правій виличній ділянці гематома з осадженням, синця в ділянці кута нижньої щелепи с права, численних саден на лобі, набряку м'яких тканин в потиличній ділянці голови, синців на тильних поверхнях кистях рук та множинних переломів ребер.
Надалі, переконавшись у досягненні поставленої мети - спричиненні смерті ОСОБА_8 , з метою приховування вчиненого злочину та уникнення відповідальності, ОСОБА_5 відтягнув тіло ОСОБА_8 на смітник.
Смерть ОСОБА_8 відповідно до лікарського свідоцтва про смерть Нововоронцовського відділення СМЕ ДСУ «Херсонське обласне бюро судово-медичної експертизи» №204 від 04.10.2025 настала 03.10.2025 від множинних переломів ребер, шоку.
05.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.05.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.12.2025 включно.
Слідчий суддя в ході розгляду даного клопотання дійшов висновку, що прокурором доведено існування обставин, зазначених у ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою.
Так, в матеріалах клопотання наявні докази, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 це, зокрема, дані протоколу огляду місця події; протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; лікарського свідоцтва про смерть Нововоронцовське відділення СМЕ ДСУ «Херсонське обласне бюро судово-медичної експертизи» №204 від 04.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 04.10.2025; протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 04.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 04.10.2025; протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 04.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12 від 04.10.2025; протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12 від 04.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 від 04.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 ; протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 04.10.2025; протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 від 04.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_14 від 04.10.2025; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_14 від 04.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 від 04.10.2025; протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 від 04.10.2025; протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 від 04.10.2025.
При цьому, на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не може вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваної особи всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
З урахуванням змісту та обсягу підозри ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання, може ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик впливу підозрюваного на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні. Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 особисто знайомий зі свідками у кримінальному провадженні, проходив, до моменту затримання, разом з ними та ніс військову службу, а отже йому відомі анкетні дані свідків, засоби зв'язку з ними та місце їх знаходження. Також слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Крім того, враховуючи характер кримінального правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом також враховано наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, зокрема, вік та стан здоров'я підозрюваного, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , має задовільний стан здоров'я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має двох неповнолітніх дітей, проживає АДРЕСА_2 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , проходить військову службу в ЗСУ, раніше не судимий.
Строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою спливає 02.12.2025, проте завершити досудове розслідування до вказаної дати неможливо, оскільки необхідно виконати ще ряд слідчих та процесуальних дій, виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Постановою виконувача обов'язків керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, до 05.06.2025.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, оскільки встановлено продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, клопотання слідчого підлягає задоволенню, а строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою слід продовжити до 05 січня 2026 року в межах строку досудового розслідування. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Застосування до ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні дій сексуального характеру відносно малолітньої особи, іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не буде достатнім для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Під час застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням обставин кримінального правопорушення та встановлених ризиків, слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначав розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На даному етапі досудового розслідування слідчий суддя також не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні, враховуючи, характер злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , та за вчинення якого законом передбачена сувора кримінальна відповідальність.
Керуючись ст. ст. 183, 177, 197, 199, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 05 січня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 03.12.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1