Справа №487/9067/25
Провадження №2/487/4170/25
03.12.2025 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С. М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
При цьому, підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Визначити підсудність суду - означає з'ясувати коло цивільних справ, які даний суд компетентний вирішувати по суті.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Згідно із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
За загальним правилом про підсудність відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Пред'являючи позов до Заводського районного суду м. Миколаєва, позивач зазначив зареєстрованим місцем проживання відповідача адресу - АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді №2080677 від 03.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , 21.12.2022 - знята з реєстрації.
Тобто останнє відоме місце проживання відповідача належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Голосіївського районного суду м. Києва. Доказів знаходження майна відповідача у Заводському районі м. Миколаєва суду не надано.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає передачі на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 31-32, 187, 261, 354 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст. 354 ЦПК України.
Суддя С. М. Афоніна