65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3547/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
секретар судового засідання Меленчук Т.М.
Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» від 19.11.2025р. вх. № ГСОО 2-1805/25 по справі №916/3547/24
За позовом: Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; код ЄДРПОУ 37243279)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» (67701, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, вул. Одеський шлях, 16-А; код ЄДРПОУ 43227134)
Про зобов'язання вчинити певні дії
За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» (67701, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, вул. Одеський шлях, 16-А; код ЄДРПОУ 43227134)
До відповідача: Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; код ЄДРПОУ 37243279)
Про стягнення 1799916,89 грн.
За участі:
Від первісного позивача: Перевозник П.М., довіреність, Уманець С.Г., довіреність
Від первісного відповідача: Гудименко Ю.О., довіреність
Встановив: Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.01.2025р., яке постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2025р., залишено без змін первісну позовну заяву Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України» задоволено повністю.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» повернути Акціонерному товариству “Державна продовольчо-зернова корпорація України» 1194562 кг кукурудзи 3 класу вартістю 14735736,19 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» на користь Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00грн.
Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» - задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» плату за фактичний час зберігання зернових (з 07.05.2024 р. по 30.09.2024 р. обидві дати включно) у розмірі 1799916,89 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 21599,01грн.
Постановою Верховного Суду від 24.09.2025р. касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2025 у частині задоволення зустрічного позову в справі №916/3547/24 скасовано. Справу №916/3547/24 у частині зустрічних позовних вимог передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
19.11.2025р. до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» надійшла заява про роз'яснення рішення суду по справі №916/3547/24.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2025р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» призначено до розгляду у судовому засіданні на "01" грудня 2025 р. о 12:50, із повідомленням учасників справи про судове засідання (явка учасників справи у судове засідання є не обов'язковою). Запропоновано Акціонерному товариству “Державна продовольчо-зернова корпорація України» справи надати письмові пояснення щодо заяви про роз'яснення рішення суду, поданої представником Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ».
28.11.2025р. до суду від представника Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України» надійшли пояснення щодо заяви.
У судовому засіданні 01.12.2025р. було оголошено перерву по розгляду заяви до 03.12.2025р. о 15:30.
У судовому засіданні 03.12.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали та повідомлено, що повну ухвалу буде складено 03.12.2025 року.
В обґрунтування поданої заяви, первісним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» було зазначено суду, що у процесі виконання зазначеного рішення суду стало зрозуміло, що учасники виконавчого провадження неоднозначно його розуміють, що створює перешкоди у завершенні виконавчого провадження.
За поясненнями заявника, відповідно до рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ», як зерновий склад мало повернути Акціонерному товариству “Державна продовольчо-зернова корпорація України», як поклажодавцю раніше прийняте на зберігання зерно кукурудзи 3-го класу. Зерно зі зберігання не може бути повернуто без урахування його природних властивостей, оскільки це б суперечило самому закону природи. Природними властивостями зерна є якісні показники. Показниками, які впливають на масу зерна до повернення є вологість та сміттєва домішка, а також природний убуток в масі, який залежить від строку та типу зберігання. Тобто природні властивості зерна свідчать про те, що його повернення зі зберігання має відбуватися з урахуванням убутку в масі за рахунок зменшення вологості та сміттєвої домішки та природного убутку. Таким чином, зменшення фізичної маси зерна за рахунок зменшення вологості та засміченості (смітна домішка) є природною властивістю зерна кукурудзи 3-го класу. Таке зменшення маси зерна не є втратою або нестачею, а є закономірним процесом зміни природних властивостей.
Заявник зазначав суду, що зерновий склад жодним чином не може вплинути на природні втрати, оскільки вони пов'язані з біологічними процесами в середині зернини і залежать від строку та типу зберігання.
Як вказує заявник, відповідно до актів, Поклажодавець підтвердив та погодив (про що свідчить підпис уповноваженого представника Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України» та печатка товариства) не лише масу прийнятого та відвантаженого зерна з середньозваженими показниками, а й сам факт нарахування убутку в масі за рахунок покращення якості (вологості та сміттєвої домішки) та природного убутку.
Всього убуток в масі по двох дільницях на 23.06.2023 р. склав 160365 кілограм, а кількість зерна до відвантаження склала 1042250 кг.
Також, додатково заявником було зазначено суду, що зерновий склад не міг списати погоджений сторонами убуток в масі у 2023 році, оскільки відповідно до п. 1.10 Розділу VIII Інструкції 661 списання убутку зерна і продукції (в тому числі побічних продуктів) за рахунок покращення якості і норм убутку при зберіганні до складання та затвердження акта зачистки не допускається. Це означає, що лише після видачі всієї партії зерна та зачистки партії зерна у Зернового складу є право та можливість списати убуток в масі від покращення якості та нормативний убуток. Тому зерновий склад і надалі продовжував обліковувати зерно за заліковою масою залишку, яка становила: Для дільниці № 1 - 109667 кг., що дорівнює: 1890 кг (до відвантаження) + 115845 кг (убуток в масі на дату) - 8068 кг (убуток з ваги від сушіння). Для дільниці № 2 - 1084 900 кг, що дорівнює: 1 040 380 кг (до відвантаження) + 44 520 кг (убуток в самі на дату).
Як зазначав, заявник, строк дії Договору та граничний строк зберігання зерна закінчилися 31.10.2023р. та починаючи з 01.11.2023р. відносини між сторонами регулюються виключно чинним законодавством України. Це встановлено судами при розгляді справи №916/3547/24 та не заперечувалося сторонами. Поклажодавець не забрав зерно після закінчення строку дії Договору, тобто фактично вважав можливим його зберігання без відповідного правочину, як встановлено Верховним судом у Постанові від 24.09.2025 р. у справі №916/3547/24.
За посиланням заявника, після повернення усієї партії зерна, комісія провела зачистку у встановленому порядку, перевірила причини зменшення фізичної ваги зерна та встановила, що таке зменшення відбулося за рахунок покращення якості в межах допустимих відхилень по вологості та засміченості під час проведення технологічних операцій із зерном (Сушіння, очищення, зберігання, приймання, відвантаження) та природних втрат. Актами зачистки підтверджено, що повернутий Зерновим складом убуток у масі не перевищує допустимий за формулами, а навпаки є менший.
За твердженнями заявника, у період з 28.08.2025р. по 04.11.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» повернуло Акціонерному товариству “Державна продовольчо-зернова корпорація України» 1194562 кілограм кукурудзу 3-го класу 2021: 996671 кілограм у фізичній масі, що підтверджується наданими виконавцю звітами за 28.08.2025, 29.08.2025, 01.09.2025-03.09.2025, 20.10.2025, 21.10.2025, 22.10.2025, 23.10.2025, 24.10.2025, 29.10.2025, 30.10.2025, 31.10.2025, 04.11.2025 та доданими до них документами. 197 891 кілограм за рахунок убутку в масі від зменшення вологості та сміттєвої домішки та природного убутку, що підтверджується наданим виконавцю звітом від 05.11.2025 р. та доданими до нього документами.
Однак, як зазначає суду заявник, стягувач вважає, що рішення не виконано в повному обсязі, тому приватний виконавець не може закрити виконавче провадження.
Надаючи пояснення щодо заяви, представником Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України» було зазначено суду, що первісний відповідач вважає, що при поверненні зерна необхідно керуватися Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном i продуктами його переробки ТОВ «ОССОЙО ЮГ», затвердженої Наказом ТОВ «ОССОЙО ЮГ» № 26-ОС від 19.12.2023 р., дане твердження боржника є помилковим, оскільки, вказана Інструкція не є нормативно-правовим актом, договірні відносини, які б передбачали застосування вказаної інструкції між сторонами відсутні.
Боржник здійснював нарахування убутку в масі від зменшення вологості, сміттєвої домішки та нормативного убутку по день фактичного повернення зерна, що підтверджується, актами-розрахунками, які додані ним до заяви про роз'яснення рішення суду.
Однак, такі дії боржника є протиправними. Верховний Суд у постанові від 24.09.2025 по даній справі «неповернення зерновим складом зерна зі зберігання за першою вимогою поклажодавця безпосередньо впливає на фактичний час перебування у нього (зернового складу) на зберіганні зерна, яке поклажодавець не забрав після закінчення строку дії договору, що фактично дозволяє зерновому складу штучно створити (продовжити) період, за який відповідно до частини третьої статті 28 згаданого Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" поклажодавець зобов'язаний внести відповідну плату".
Як зазначає первісний позивач, з наведеного слідує, що зменшення маси зерна, яке підлягає поверненню поклажодавцю, за рахунок пониження вологості, смітної домішки та природного убутку після дати, коли у зернового складу виник обов'язок повернення зерна, є безпідставним.
За поясненнями первісного позивача, заява фактично спрямована не на роз'яснення рішення суду, а на встановлення факту його виконання. Отже, з урахуванням приписів ч.2 ст.245 ГПК України, заява ТОВ «ОССОЙО ЮГ» про роз'яснення рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2025 р. у справі №916/3547/24 задоволенню не підлягає.
Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» від 19.11.2025р. вх. № ГСОО 2-1805/25 по справі №916/3547/24, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 245 Господарського кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Виходячи зі змісту статті 245 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВГС України за №6 “Про судове рішення», здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Відповідно до абз. 1, 3 п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа. В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.
Отже, суд роз'яснює суть судового рішення (ухвали), якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. При цьому, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння судового рішення (ухвали) з метою його виконання.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постановах: від 01.08.2018 у справі №904/7739/15, від 28.02.2018 у справі №910/12754/14, від 17.12.2018 у справі №924/1389/13, від 01.11.2018 у справі №920/342/17.
Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення (ухвали) у більш ясній і зрозумілій формі.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення, про що виноситься ухвала. Отже, роз'яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду (аналогічний висновок міститься у п. 4.2.2 постанови Верховного Суду від 16.11.2018 у справі №910/10916/16).
Отже, для задоволення заяви про роз'яснення рішення необхідним є виникнення у особи труднощів з розумінням прийнятого рішення суду, а також залишення судом без змін суті рішення.
При цьому роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення, а не засобом визначення дій спрямованих на досягнення кінцевого результату у справі, визначеному в резолютивній частині рішення суду.
Беручи до уваги зазначене, здійснюючи роз'яснення судового рішення у справі, суд тим самим усуває неясності цього судового рішення, опираючись на норми законодавства та фактичні обставини справи, які були застосовані судом при винесенні такого рішення.
Поряд з тим правове обґрунтування прийняття рішення судом, що зазначається у мотивувальній частині рішення, та правові наслідки, пов'язані з виконанням судового рішення, не можуть бути предметом роз'яснення відповідно до вимог ст. 245 ГПК України у чинній редакції. Роз'яснення ж порядку застосування норм законодавства в розумінні наведених статей закону, виходячи з приписів цих норм, теж не допускається.
Господарський процес є різновидом юридичної діяльності, яку регулюють норми господарського процесуального права, тобто встановлена нормами процесуального права форма діяльності господарських судів, яка спрямована на захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів суб'єктів господарювання.
Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами. Установлений нормами господарського процесуального права порядок порушення процесу, підготовки справи до розгляду, розгляду й вирішення справ, оскарження і перегляду рішень господарського суду, а також виконання рішень господарського суду є процесуальною формою.
В господарському процесі суд, сторони, інші учасники можуть здійснювати ті дії, які передбачені господарськими процесуальними нормами. Роль і значення процесуальної форми полягає в тому, щоби забезпечити захист існуючих прав суб'єктів господарювання та гарантувати винесення законних і обґрунтованих рішень.
Господарський процес являє собою єдність процесуальних прав і обов'язків господарського суду, сторін та інших учасників процесу. Процесуальна форма є нормативно встановленим порядком здійснення правосуддя.
Здійснення процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків повинно відбуватися згідно з порядком, встановленим господарським процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
У відповідності до ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема зміст питання, яке має бути розглянуте судом, та прохання заявника.
Відтак, відповідно до вищезазначених положень Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до суду реалізується шляхом подання стороною відповідних заяв та викладення у заявах змісту вимог які сторона просить задовольнити.
При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Як вже зазначалось вище, у поданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» просить суд надати роз'яснення винесеного судового рішення щодо того, чи є повним та належним виконанням рішення суду з повернення 1194562 кілограм кукурудзу 3-го класу у фізичній масі 996671 кілограм та 197891 кілограм за рахунок убутку в масі від зменшення вологості та сміттєвої домішки, та природного убутку.
Між тим, суд зауважує, що питання зменшення маси кукурудзи за рахунок убутку в масі від зменшення вологості та сміттєвої домішки, та природного убутку, на що йде посилання заявника, відповідно до поданої ним заяви до суду, не було предметом судового розгляду при прийнятті рішення Господарським судом Одеської області у даній справі, такі доводи та твердження не було зазначено суду, та відповідно, судом оцінки вказаним обставинам заявника під час винесення рішення у даній справі - не надавалось.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена первісним відповідачем вимога про роз'яснення рішення суду не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового акта, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків.
При цьому, суд наголошує, що при роз'ясненні рішення суду не можуть бути внесені до нього нові дані.
У відповідності до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Викладені у заяві питання фактично полягають не у наданні роз'яснення, що стосується змісту прийнятого судом рішення у справі, а зводяться до необхідності надання консультацій і роз'яснень з правових питань щодо порядку виконання рішення, що не може бути підставою для роз'яснення рішення, тобто заявник просить роз'яснити те, що знаходиться поза судовим рішенням, про роз'яснення якого подано заяву.
До повноважень судів України не належить надання відповідей на запитання учасників провадження, оскільки, висновки, зроблені судом в ході розгляду справи викладаються у судовому рішенні, яке є обов'язковим до виконання на всій території України. Питання про зміну змісту рішення або про внесення до його змісту нових даних, або про зміну чи доповнення мотивів прийняття рішення, або про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, не підлягають вирішенню за правилами, встановленими статтею 245 Господарського процесуального кодексу України.
Враховую наведене, суд приходить до висновку щодо залишення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» від 19.11.2025р. вх. № ГСОО 2-1805/25 по справі №916/3547/24 без задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ОССОЙО ЮГ» від 19.11.2025р. вх. № ГСОО 2-1805/25 про роз'яснення судового рішення по справі №916/3547/24 - відмовити.
Повний текст ухвали складено 03 грудня 2025р.
Ухвала суду набирає законної сили 03 грудня 2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Т.Г. Д'яченко