65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"03" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4791/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,
розглянувши заяву Компанії MAIN TEAM TRADING LIMITED (адреса: 604 Tower, A New Trade Plaza 6, On Ping St Shatin, NT (604, Вежа A, Нью Трейд Плаза, вул. Он Пін, 6, район Шатін, Нові Території, Гонконг) про забезпечення позову до подачі позовної заяви за вх. 4-72/25 від 01.12.2025
особи, яких можуть стосуватись заходи забезпечення позову:
позивач: Компанія MAIN TEAM TRADING LIMITED LIMITED (адреса 604 Tower, A New Trade Plaza 6, On Ping St Shatin, NT (604, Вежа A, Нью Трейд Плаза, вул. Он Пін, 6, район Шатін, Нові Території, Гонконг)
відповідач: Компанія LYRA MARE LIMITED (адреса 80, Broad Street, Monrovia, Liberia (80 Брод Стріт , Монровія, Ліберія) адреса для кореспонденції: 7, Irodou Attikou Street, Kifisia, 145 61, Athens, Greece (вул. Іроду Аттіку 7, Кіфісія, 145 61, Афіни, Греція)
Компанія MAIN TEAM TRADING LIMITED звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 28.11.2025 (вх. № 4-72/25 від 01.12.2025) про забезпечення позову до пред'явлення позову до відповідача Компанії LYRA MARE LIMITED, в якій просить:
- задовольнити дану заяву в повному обсязі;
- накласти арешт на судно VYSSOS (IMO 9385790), прапор Панама, судновласником якого є компанія LYRA MARE LIMITED (код ЄДРПОУ: відсутній, юридична особа не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер (ІМО): 6369081, юридична адреса: 80, Broad Street, Monrovia, Liberia (80 Брод Стріт, Монровія, Ліберія, адреса для кореспонденції: 7, Irodou Attikou Street, Kifisia, 145 61 Athens, Greece (7, Іроду Аттіку, вулиця Кіфісія, 145 61 Афіни, Греція);
- заборонити відчуження судна VYSSOS (IMO 9385790), прапор Панама, судновласником якого є компанія LYRA MARE LIMITED (код ЄДРПОУ: відсутній, юридична особа не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер (ІМО): 6369081, юридична адреса: 80, Broad Street, Monrovia, Liberia (80 Брод Стріт, Монровія, Ліберія, адреса для кореспонденції: 7, Irodou Attikou Street, Kifisia, 145 61 Athens, Greece (7, Іроду Аттіку, вулиця Кіфісія, 145 61 Афіни, Греція).
В обґрунтування заяви зазначає, що Компанія MAIN TEAM TRADING LIMITED на підставі угоди від 10.09.2025 про відступлення права вимоги, укладеної між нею та MCOMMODITIES TRADING SA, набула усі права, інтереси, повноваження, що стосуються вимог за контрактами, у тому числі за договором фрахтування від 19.07.2023 та 10.10.2023, а також за угодою про врегулювання від 18.10.2023, укладеним із Компанією LYRA MARE LTD та AZOV WAVE SHIPPING AND TRADING Co. щодо Судна (VYSSOS, IMO 9385790).
Вказує, що компанія MAIN TEAM TRADING LIMITED, є належним правонаступником первісного кредитора MCOMMODITIES TRADING SA (попередня назва - MAXGRAIN SA) та має повне право на звернення до суду із вимогами, що випливають із порушення Угоди від 18.10.2023, а також із заявою про забезпечення позову шляхом арешту Судна (VYSSOS, IMO 9385790) як предмета морської вимоги.
Судно, щодо якого виникла вимога, а саме т/х VYSSOS (IMO 9385790), прапор Панама на праві власності належить компанії LYRA MARE LIMITED на підставі Навігаційного Статутного Регістру виданого 29.03.2023 Панамською морською адміністрацією.
Підтвердженням статусу компанії cудновласника є також Свідоцтво про належний правовий статус юридичної особи, відповідно до якого встановлено, що компанія LYRA MARE LTD. має реєстраційний номер С-124991 та була належним чином зареєстрована та розпочала юридичне існування як ліберійська внутрішня корпорація-нерезидент після подачі Статуту, затвердженого відповідно до розділу 4.7 Закону про бізнес корпорації 01.11.2022.
Судновласники порушили умови угоди від 18.10.2023, не виконавши чотири рейси, передбачені домовленістю, чим позбавили фрахтувальника погодженого способу часткового відшкодування заборгованості.
Засобами поштового зв'язку компанією MAIN TEAM TRADING LIMITED 20.10.2025 було направлено лист-претензію від 20.10.2025 з вимогою здійснити оплату рахунку № 01-LC/2025 від 20.10.2025 на загальну суму 510,000, 00 дол. США. Тобто, сума даної морської вимоги складає 510 000, 00 дол. США.
Надісланий заявником Компанії LYRA MARE LTD у листі - претензії від 20.10.2025 рахунок - фактура № 01-LC/2025 від 20.10.2025 на загальну суму 510 000, 00 дол. США, не оплачений.
У зв'язку з тим, що Судно VYSSOS (IMO 9385790), прапор Панама є єдиним майном компанії LYRA MARINE LIMITED та знаходиться на території України, заявник вважає за необхідне заборонити відчуження вищезгаданого майна для належного захисту права вимоги за позовом, що буде поданий в строк передбачений ГПК України.
Вказує, що існує реальна загроза унеможливлення належного захисту права заявника шляхом подальшого відчуження судна з метою уникнення погашення морської вимоги. Оскільки судновласники, Компанія LYRA MARINE LIMITED, є офшорною компанією, що зареєстрована за нормами права Республіки Ліберія і дане судно VYSSOS (IMO 9385790), прапор Панама є єдиним майном даної компанії.
Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Положення ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачають, що позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тому, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
У частині 3 статті 139 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна.
Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.10.2019 у справі № 915/1301/19, обґрунтування заявником належним чином необхідності забезпечення позову не є обов'язковою умовою для задоволення відповідної заяви в силу пункту 3 частини 3 статті 139 ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 30 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту (ч. 2 ст. 138 ГПК України).
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Положеннями ч. 2 ст. 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.
Порядок накладення арешту на морські судна врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України № 3702-VI від 07.09.2011, та яка набула чинності для України 16.05.2012 (далі - Конвенція), а також главою 4 Кодексу торговельного мореплавства України “Арешт суден» (даті - КТМ України).
За положеннями пп. d) п. 1 ч. 1 ст. 1 Конвенції “морська вимога» означає вимогу, що виникає на підставі, зокрема, договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше.
У відповідності до ст. 42 КТМ України судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з: 1) заподіянням шкоди в результаті втрати або пошкодження майна у зв'язку з експлуатацією судна; 2) заподіянням шкоди в результаті позбавлення життя або ушкодження здоров'я на суші або на воді у прямому зв'язку з експлуатацією судна; 3) заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу; 4) винагородою, що належить за здійснення рятувальних заходів або виконання вимог будь-яких договорів про рятування; 5) компенсацією та іншими сумами, що належать за усунення або спробу усунення загрози заподіяння шкоди, за вжиття запобіжних заходів чи здійснення аналогічних операцій; 6) підняттям, віддаленням або знищенням судна, що стало уламками, чи його вантажу та викликаними цим витратами; 7) будь-яким договором використання або фрахтування судна; 8) будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на судні; 9) втратою чи пошкодженням вантажу, включаючи багаж, під час перевезення або у зв'язку з ним; 10) загальною аварією; 11) лоцманським проведенням та сплатою лоцманських зборів; 12) буксируванням; 13) постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його; 14) будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна; 15) зборами в порту, каналі та інших судноплавних водах, а також у доці; 16) заробітною платою та іншими коштами, що належать капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків на борту судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним страхуванням, що сплачуються від їх імені; 17) дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна капітаном, власником, фрахтувальником або агентом; 18) страховою премією, включаючи внески за взаємне страхування, що сплачуються стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером; 19) будь-якою комісійною, брокерською або агентською винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером; 20) будь-яким спором про право власності на судно або володіння ним; 21) будь-яким спором між двома або кількома власниками судна щодо використання судна і розподілу прибутку; 22) заставою судна; 23) будь-яким спором, що виникає з договору купівлі-продажу судна.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Конвенції, арешт означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.
Згідно зі ст. 2 Конвенції судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.
Статтею 4 Конвенції визначено, що на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.
Відповідно до статті 5 Конвенції Суд чи будь-який інший відповідний судовий орган, у межах компетенції якого судно було заарештовано, дозволяє зняття арешту під заставу в сумі, яка забезпечить явку відповідача, або за умови надання іншого виду забезпечення, крім випадків, коли судно було заарештоване у зв'язку з морськими вимогами, що перераховані в підпунктах "o" та "p" пункту 1 статті 1. У таких випадках суд або інший відповідний судовий орган може дозволити продовження експлуатації судна власником, якщо останній надасть заставу в сумі, достатній для явки відповідача або інший вид забезпечення, або зможе визначити порядок ведення справ судна під час арешту. Якщо між сторонами не досягнуто згоди про розміри застави або іншого виду забезпечення, суд чи інший відповідний судовий орган встановлює їхній характер і розмір. Прохання про зняття арешту під таке забезпечення не може тлумачитися ані як визнання відповідальності, ані як відмова від використання законного обмеження відповідальності власника судна.
Частиною 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв'язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Конвенції встановлено, що судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1,чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.
За приписами ч. 1 ст. 3 Конвенції з урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "o", "p" або "q" пункту 1 статті 1.
Згідно із підпунктом «к» пункту 1 частини першої статті 1 Конвенції «морська вимога» означає вимогу, що виникає, зокрема, на підставі поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 1 Конвенції «морська вимога» означає вимогу, що виникає на підставі збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України “Про затвердження Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту» № 430 від 27.06.2013, капітан судна повинен сповістити капітана морського порту про запланований вихід судна з порту завчасно, але не пізніше ніж за 6 годин до запланованого часу виходу. У разі короткочасної (менше 6 годин) стоянки судна в порту повідомлення про вихід повинно надаватися не пізніше ніж за 2 години до виходу судна з порту. Вихід судна оформляється протягом 2 - 3 годин до виходу судна з порту після виконання необхідних процедур портовими властями та контролюючими органами після завершення завантаження і закріплення вантажу. При оформленні виходу судна на ньому обов'язково має бути присутня уповноважена особа Служби. Вихід з порту судна місцевого сполучення, тривалість стоянки якого не перевищує 12 годин, допускається оформляти з дозволу капітана морського порту одночасно з оформленням приходу його в порт.
Згідно з пунктом 10 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України “Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними» № 451 від 21.05.2012 капітан судна (представник судновласника, морський агент, оператор морського термінала, який обслуговує яхти) заздалегідь, щонайменше за чотири години до приходу або відходу судна, звертається з використанням наявних засобів комунікації до адміністрації порту, підрозділу охорони державного кордону, митного органу та інших контролюючих органів та надає документи, передбачені Конвенцією про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року, для здійснення прикордонного, митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного контролю. Контроль, як правило, здійснюється документально у приміщеннях контролюючих органів до прибуття (вибуття) судна до (із) порту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів заяви вбачається, що Компанія MAIN TEAM TRADING LIMITED на підставі угоди від 10.09.2025 про відступлення права вимоги, укладеної між нею та MCOMMODITIES TRADING SA, набула усі права, інтереси, повноваження, що стосуються вимог за контрактами, у тому числі за договором фрахтування від 19.07.2023 та 10.10.2023, а також за угодою про врегулювання від 18.10.2023, укладеним із Компанією LYRA MARE LTD та AZOV WAVE SHIPPING AND TRADING Co. щодо Судна (VYSSOS, IMO 9385790).
За твердженням заявника, надісланий ним Компанії LYRA MARE LTD у листі-претензії від 20.10.2025 рахунок-фактура № 01-LC/2025 від 20.10.2025 на загальну суму 510 000, 00 дол. США, не оплачений.
Тобто, судом встановлено наявність обставин, які свідчать про виникнення у заявника - Компанії MAIN TEAM TRADING LIMITED права морської вимоги до Компанії LYRA MARE LTD, у зв'язку з порушенням умов угоди від 18.10.2023, а саме: не виконанням чотирьох рейсів, передбачених домовленістю, чим позбавлено MCOMMODITIES TRADING SA погодженого способу часткового відшкодування збитків, загальний розмір яких становить 510 000 дол. США.
Зареєстрованим власником судна VYSSOS (IMO 9385790), прапор Панама є LYRA MARE LIMITED, про що свідчить генеральна дирекція торгового флоту.
Листом № 110/14-06-01-48 від 10.11.2025 Капітан морського порту Ізмаїл № 110/14-06-01-48 від 10.11.2025, наданий на адвокатський запит № 380-11-2025 від 01.10.2025, повідомив про наступне:
1. Судно “VYSSOS» (IMO № 9385790, прапор Панама) станом на дату надання відповіді на даний адвокатський запит знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл в зчалі відстійних суден в затоні 90 км;
2. Копія витягу із журналу реєстрації приходу суден до Ізмаїльського морського порту щодо судна “VYSSOS» (IMO 9385790, прапор Панама) надається;
3. Копії документів, які були надані судновласником та/або агентом судна “VYSSOS» (IMO № 9385790, прапор Панама) під час заходу до Ізмаїльського морського порту надаються.
На час подання Компанією MAIN TEAM TRADING LIMITED заяви судно VYSSOS (IMO 9385790, прапор Панами) знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл, що, у свою чергу, вказує на належне визначення заявником підсудності - Господарському суду Одеської області.
Таким чином, невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що на праві власності належить Компанії LYRA MARINE LIMITED, зробить неможливим відновлення порушеного права Компанії MAIN TEAM TRADING LIMITED, у якої наявна чинна морська вимога до компанії LYRA MARE LTD, яка є судновласником судна VYSSOS (IMO 9385790), прапор Панама та Компанії NAVA SHIPPING LIMITED.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність обставин, які свідчать про виникнення у заявника права морської вимоги до LYRA MARE LTD, що є підставою для арешту судна VYSSOS (IMO 9385790).
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завданню шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов'язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду.
Частинами 1 та 4 ст. 141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків LYRA MARE LIMITED у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказана особа не позбавлена права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.
Суд роз'яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст. 136, п. 9 ч. 1 ст. 137, ст. ст. 138, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Компанії MAIN TEAM TRADING LIMITED (вх. № 4-72/25 від 01.12.2025) про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.
2. Накласти арешт на судно VYSSOS (IMO 9385790), прапор Панама, Судновласником якого є компанія LYRA MARE LIMITED (код ЄДРПОУ: відсутній, юридична особа не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер (ІМО): 6369081, юридична адреса: 80, Broad Street, Monrovia, Liberia / 80 Брод Стріт , Монровія, Ліберія, адреса для кореспонденції: 7, Irodou Attikou Street, Kifisia, 145 61 Athens, Greece/ 7, Іроду Аттіку, вулиця Кіфісія, 145 61 Афіни, Греція).
3. Заборонити відчуження судна VYSSOS (IMO 9385790), прапор Панама, Судновласником компанією LYRA MARE LIMITED (код ЄДРПОУ: відсутній, юридична особа не зареєстрована за законодавством України, реєстраційний номер (ІМО): 6369081, юридична адреса: 80, Broad Street, Monrovia, Liberia / 80 Брод Стріт, Монровія, Ліберія, адреса для кореспонденції: 7, Irodou Attikou Street, Kifisia, 145 61 Athens, Greece/ 7, Іроду Аттіку, вулиця Кіфісія, 145 61 Афіни, Греція).
Стягувачем за ухвалою є: Компанія MAIN TEAM TRADING LIMITED (адреса 604 Tower, A New Trade Plaza 6, On Ping St Shatin, NT (604, Вежа A, Нью Трейд Плаза, вул. Он Пін, 6, район Шатін, Нові Території, Гонконг)).
Боржником за ухвалою є: Компанія LYRA MARE LIMITED (адреса 80, Broad Street, Monrovia, Liberia (80 Брод Стріт , Монровія, Ліберія), реєстраційний номер (ІМО): 6369081).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили 03 грудня 2025 року з моменту її підписання суддею у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя Мусієнко Оксана Олегівна