Справа № 473/6347/25
Номер провадження 1-кс/473/1338/2025
"03" грудня 2025 р. слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську клопотання старшого слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025152190000904 від 27.11.2025,
01.12.2025 до суду надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні №12025152190000904 від 27.11.2025, а саме мобільного телефону «Iphone 13» на 128 Гб, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , разом із сім-картою НОМЕР_3 .
Як вбачається з даного клопотання, слідчим відділом Вознесенського РУП ГУНП України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025152190000904 від 27.11.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.11.2025 біля 05:00 ОСОБА_5 перебував біля території ТОВ «Памір-Буд» за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, 242. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу на території ТОВ «Памір-Буд».
В подальшому, діючи на виконання злочинного умислу, направленого на знищення чужого майна шляхом підпалу, ОСОБА_5 проник на територію ТОВ «Памір-Буд» за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, 242, де підійшов до приміщення господарського призначення (виготовленого на базі металевого контейнеру, який має облицювання з фанери та містив речі побутового призначення), відчинивши його. В подальшому ОСОБА_5 , перебуваючи біля вхідних дверей до господарського призначення, діючи умисно та реалізуючи свій намір, направлений на умисне пошкодження чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді знищення або пошкодження чужого майна і заподіяння майнової шкоди, бажаючи їх настання запалив сірники та кинув на підлогу, внаслідок чого зайнялись побутові речі в середині приміщення та саме господарське приміщення.
ОСОБА_5 , впевнившись, що внаслідок його дій відбулось загоряння на території ТОВ «Памір-Буд», розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, 242, залишив місце вчинення злочину.
Внаслідок незаконних дій ОСОБА_5 знищено приміщення господарського призначення та речі, що перебували всередині.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, тобто умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
28.11.2025 ОСОБА_6 добровільно видав для огляду мобільний телефон «Iphone13» на 128 Гб, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , разом з сім-картою НОМЕР_3 , який перебував у фактичному користуванні підозрюваного ОСОБА_5 . Під час огляду мобільного телефону «Iphone 13» на 128 Гб, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , виявлено відеозаписи,на яких зафіксовано процес підпалу приміщення господарського призначення на території ТОВ «Памір-Буд».
28.11.2025 мобільний телефон «Iphone 13» на 128 Гб, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , оглянуто та тимчасово вилучено.
28.11.2025 постановою слідчого мобільний телефон «Iphone 13» на 128 Гб, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , разом із сім-картою НОМЕР_3 визнано речовим доказом та приєднано до кримінального провадження.
З огляду на викладене, оскільки зазначений вище мобільний телефон із сім-картою має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, слідчий просить накласти на них арешт задля забезпечення збереження речового доказу з метою запобігання його зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування та відчуження, а також подальшого забезпечення можливого цивільного позову.
Слідчий ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились. Надали суду письмові заяви, в яких клопотання підтримують та просять розглядати без їх участі.
Законний представник неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився; від нього до суду надійшла письмова заява про розгляд клопотання без його участі, в якій проти задоволення клопотання не заперечує.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, під час розгляду клопотання слідчим суддею фіксація за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, за змістом ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно приписів ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
У відповідності з ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя виходить з вимог п.2 ч.3 ст.132 КПК України, відповідно до яких слідчим доведено, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є необхідним з потребами досудового розслідування і дані потреби потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, серед іншого, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, що передбачено ч.2 ст.173 КПК України.
Строк звернення до суду з даним клопотанням не порушено.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучений 28.11.2025 в ході проведення огляду мобільний телефон «Iphone 13» на 128 Гб, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , разом із сім-картою НОМЕР_3 , який перебував у фактичному користуванні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який добровільно видав його законний представник ОСОБА_6 , - з подальшим зберіганням в камері зберігання речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Київська, 24, м. Вознесенськ Миколаївська область.
Виконання ухвали про арешт майна доручити слідчому, прокурору.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору та іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1