Справа № 468/428/25
2/468/407/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
11.11.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчук С.В., за участю секретаря судового засідання - Серак Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . На обґрунтування вимог в заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем за законом та заповітом після смерті матері. Нотаріусом позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки свідоцтво про право власності спадкодавця на вищевказаний житловий будинок має пошкодження, внаслідок яких неможливо прочитати текст документу, маються розбіжності в документах щодо місця проживання позивача на момент смерті спадкодавця, а також не було надано доказів на підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем. Позивач вважає, що за таких умов вона не може оформитися у спадкових правах в нотаріуса, а тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою від 04.03.2025 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
03.06.2025 року на запит суду від Баштанської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 24.06.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач не з'явилася, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просили позов задовольнити.
Предстанвк відповідача в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позаву не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Дослідивши наявні у справі матеріали (копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копію довідки-характеристики КП «Баштанське РБТІ» від 18.11.2024; копію свідоцтва на право особистої власності від 06.04.1995; довідку Явкинського старостинського округу Баштанської міської ради від 17.01.2025; акт про фактичне проживання особи від 04.03.2025; копію заповіту, посвідченого 12.08.1975 року виконавчим комітетом Явкинської сільської ради; копію постанови приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Остапенко В.В. від 25.02.2025; копію висновку про оцінку майна від 21.01.2025), суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. В силу вимог ст.ст.80,81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно. Позивач стверджує, що померла доводиться їй матір'ю та після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що не може оформитись у спадкових правах, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по причині того, що свідоцтво про право власності спадкодавця на вищевказаний житловий будинок має пошкодження, внаслідок яких неможливо прочитати текст документу, маються розбіжності в документах щодо місця проживання позивача на момент смерті спадкодавця (що є необхідним для підтвердження факту прийнння спадщини), а також не було надано доказів на підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.
Зі змісту постанови нотаріуса від 25.02.2025 року про відмову у вчиенні нотаріальної дії вбачається, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 по тим причинам, що свідоцтво про право особистої власності на ім'я спадкодавця на вищевказаний житловий будинок має пошкодження та наявні розбіжності в документах що підтверджують факт прийняття спадини.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» за №7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.
Зі змісту вищевказаних нормативно-правових актів, положень Закону України "Про нотаріат", а також Глав 84-90 ЦК України вбачається, що оформлення спадкових прав спадкоємцями здійснюється через нотаріусів і лише за умови наявності об'єктивних причин неможливості здійснення цього у останніх - спадкоємці мають право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Як зазначалось вище, підставою звернення позивача до суду стало те, що нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по причині пошкодження правовстановлюючого документу на спадкове майно, наявності розбіжності в документах, які б підтверджувати факт спільного проживання зі спадкодавцем (факт прийняття спадщини), а також відсутності достатніх доказів на підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.
Згідно зі ст. 68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
При цьому, відповідно до ст. 4, 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право, серед іншого, витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.
Згідно ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Аналогічне право нотаріуса передбачене в п. 1 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.
Крім того, п. 3, 4 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 передбачено, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. Оригінали документів (наприклад, відповідні свідоцтва про факт державної реєстрації актів цивільного стану - про народження, шлюб, смерть, установчі документи (статути, положення, засновницькі договори тощо)) повертаються особам, що їх подали, а у нотаріуса залишаються їх копії (фотокопії) або витяги з таких документів.
З системно-правового аналізу вищевказаних нормативних актів вбачається, що нотаріус для вчинення нотаріальних дій має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб необхідні відомості та документи, виготовити копії цих документів, залишивши їх у нотаріальних справах та повернути оригінал документа відповідній особі після його перевірки. Вищевказані нормативні акти також не містять вичерпного переліку документів, що можуть бути витребувані нотаріусом для таких цілей.
Таким чином, чинне законодавство дає достатньо повноважень та законних механізмів нотаріусу для оформлення спадкоємця, який належним чином прийняв спадщину, в його правах на спадщину незалежно від наявності чи відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно та їх якості.
За такого, вирішення питання щодо неналежної якості правовстановлюючого документу на спадкове майно в даному випадку може бути вирішено шляхом його витребування нотаріусом у вищевказаних установах, виготовлення копії даного документу та повернення оригінала документа відповідній установі після його перевірки.
Водночас, наявна в матеріалах справи копія свідоцтва на право особистої власності від 06.04.1995 в повній мірі відображає весь текс документу та підтверджує факт належності вищевказаного житлового будинку ОСОБА_2 .
Щодо обставин наявності розбіжності в документах, які підтверджують факт спільного проживання зі спадкодавцем, а відтак факт прийняття спадщини, слід зазначити наступне.
По-перше, належним способом усунення розбіжностей в документах, які підтверджують факт спільного проживання зі спадкодавцем є отримання відповідних відомостей в органу, що уповноважений на здійснення реєстрації місця проживання, а не шляхом звернення до суду з даним позовом.
По-друге, на запит суду від Баштанської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі змісту якої вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з заявою про прийнятя спадщини 12.01.1995 року звернулась позивач ОСОБА_1 , а відтак остання вважається такою, що прийняла спадщину, а тому питання щодо розбіжностей в документах, які підтверджують факт спільного проживання зі спадкодавцем, взагалі не має юридичного значення і не є перешкодою для оформлення спадкових прав в органах нотаріату.
Щодо обставин відсутності доказів на підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем, слід зазначити наступне.
Первинним документом, що підтверджує родинні відносини є актовий запис про народження, на підставі якого в подальшому видається свідоцтво про народження.
Зі змісту п.1 ч.1 та ч.2 ст. 315 ЦПК України вбачається, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України, Закону України "Про адміністративну процедуру" та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
Відповідно до вимог п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його в адміністративному та/або судовому порядку.
Зі змісту вищенаведених нормативно-правових актів вбачається, що належним доказом підтвердження факту родинних відносин є актовий запис про народження, на підставі якого в подальшому видається свідоцтво про народження, а в разі неможливості отримання таких доказів в органі державної реєстрації актів цивільного стану з об'єктивних причини - відповідне рішення суду про встановлення факту родинних відносин.
Таким чином, законодавством передбачено інші способи захисту порушених спадкових прав у разі відсутності доказів на підтвердження факту родинних відносин, а саме позасудовий (шляхом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану) та судовий (шляхом встановлення факту родиних відносин).
Наведене свідчить, що позивачем, окрім вищенаведених підстав для відмови в позові, ще було обрано і неналежний спосіб захисту порушених прав.
Також слід зазначити, що в даному випадку відсутність доказів на підтвердження факту родинних відносин позивача зі спадкодавцем не є перешкодою для оформлення спадкових прав позивачем в органах нотаріату, оскільки позивач зазначила, що є спадкоємцем за заповітом, де родинні відносини не мають юридичного значення для спадщини та є необхідним лише для оформлення спадщини на пільгових податкових умовах, що підтверджується постановою нотаріуса від 25.02.2025 року про відмову у вчиенні нотаріальної дії.
Окремо слід зазначити, що необхідність відмови в задоволенні позову обумовлена тим, що позивачем не наведено належних та допустимих доказів на підтвердження належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_1 , враховуючи, що зі змісту копії свідоцтва на право особистої власності від 06.04.1995 вбачається належність даного будинку іншій особі - ОСОБА_2 .
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що звернення позивача з даним позовом до суду є передчасними та необґрунтованим з врахуванням описаних вище висновків суду, оскільки позивач не позбавлений можливості оформити через нотаріуса свої права на вищевказаний житловий будинок в порядку спадкування, незважаючи на вищевказані обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо відсутності достатніх підстав для визнання за позивачем права власності на вищевказаний житловий будинок в судовому порядку, оскільки при розгляді справи судом не встановлено обставин, які б об'єктивно унеможливлювали оформлення позивачем спадкових прав після смерті ОСОБА_2 через нотаріуса (за умови підтвердження факту належності вищевказаного житлового будинку саме ОСОБА_2 ), а тому в задоволенні позову слід відмовити через його необгрунтованість.
Суд не бере до уваги визнання позову відповідачем виходячи з положень ст. 263 ЦПК України, за якою рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, враховуючи, що в даному випадку визнання позову суперечить вищенаведеним положенням Закону.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 264, 265, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Відповідач: Баштанська міська рада Баштанського району Миколаївської області, (місце знаходженя: вул. Героїв Небесної Сотні 38, м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 04376469).
Повне судове рішення складене 21.11.2025 року.
Суддя: