Справа № 127/35681/24
Провадження № 2-п/127/62/25
02 грудня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.,
за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,
представника позивача - адвоката Цимбал Альони Анатоліївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2025 із заявою про перегляд заочного рішення звернувся ОСОБА_1 , який просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, в зв'язку із ознайомленням з повним текстом рішення тексту лише 03.10.2025 року на сайті https://reyestr.court.gov.ua. Переглянути заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.03.2025 року в цивільній справі № 127/35681/24. Скасувати заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.03.2025 року в цивільній справі № 127/35681/24. Судову справу № 127/35681/24 призначити до розгляду в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом установлено, що у жовтні 2024 із позовом до суду звернулося ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», яке просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 46387,20 грн, з яких сума кредиту 12000, сума процентів за користування кредитом 20059,2 грн, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів - 14328 грн.
Заочним рішенням від 24.03.2025 позовні вимоги задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 46387 гривень 20 копійок, з яких сума кредиту 12000, сума процентів за користування кредитом 20059,2 грн, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів - 14328 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 7422 гривні 40 копійок судових витрат.
Судові повістки направлялися на зареєстровану адресу відповідача: АДРЕСА_1 , конверти поверталися із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Рішення суду також направлялося на зареєстровану адресу відповідача. Конверт зі змістом повернувся з відміткою «за закінченням строку зберігання» 15.05.2025 року .
Поважних причин пропуску строку на скасування заочного рішення суду не надано та судом не установлено.
Суд вважає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно п. 3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
В Постанові від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 зазначив, що дотримання строків ... є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини", є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
У статтях 127 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Отже суд, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку судам необхідно враховувати те, що поважними є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву (скаргу) у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює усю сукупність обставин, надаючи відповідну оцінку.
ЄСПЛ зазначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків (рішення у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
У справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (правової визначеності).
У справі "Гарячий проти України" (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов'язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до супровідного листа, наявного у справі ( а.а. 178) , копія рішення Вінницького міського суду Внницької області від 24.03.2025 року направлялася судом першої інстанції ОСОБА_1 , на його адресу, яка зазначена в позові і підтверджена інформаційною довідкою з реєстру Вінницької міської територіальної громади про реєстрацію місця проживання (а.а. 97) . Поштове повідомлення повернулося на адресу суду з довідкою поштового відділення про причину повернення - "за закінченням терміну зберігання" 15.05.2025 року. ( а.а.с. 212) .
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Отже, лист з копією судового рішення, що повернувися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - "за закінченням терміну зберігання" є належно врученим.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким читном початок відліку строку на подання заяви про перегляд заочного рішення почався з 16.05.2025 року .
Відповідно, враховуючи положення ст. ст. 122-124 ЦПК України, строк на вчинення процесуальної дії, а саме звернення зі заявою про перегляд заочного рішення, закінчився 15.06.2025.
Оскільки відповідач вважається таким, що отримав судрове рішення 15.05.2025 року, підстав для поновлення пропущеного процесуального строку немає.
Згідно із ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Тому, зважаючи на вищевикладене, враховуючи, зокрема, положення ст. 126 ЦПК України, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.170,171 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в зв'язку з ознайомленням з повним текстом рівшення 03.10.2025 року - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: