Справа № 149/3723/25
Провадження №2-а/149/108/25
Іменем України
02.12.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,
при секретарі Зоріній О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі ЕНА № 6046974 від 30 жовтня 2025 року,
14 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі ЕНА № 6046974 від 30 жовтня 2025 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Осьмірка Олега Олександровича серії ЕНА № 6046974 від 30 жовтня 2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУПАП за те, що останній 30.10.2025 року о 11 год. 37 хв. в м. Хмільнику по вулиці В. Чорновола (Пушкіна), керуючи Т3, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 та здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4 в ПДР України. Позивач вказує, що обставини, зазначенні в постанові, не відповідають вимогам закону та дійсним обставинам події, оскільки адміністративного правопорушення він не вчиняв, а у вказаний у постанові час та місці автомобілем взагалі не керував. Враховуючи викладене, позивач просив оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати.
Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року позивачу поновлено строк на оскарження постанови ЕНА № 6046974 від 30 жовтня 2025 року та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників. Відповідачу визначено десятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача у встановлений законом строк надав відзив на позов, відповідно до якого просив у задоволенні позову відмовити, враховуючи наступне. Так, зі змісту відеозапису із нагрудної камери працівника поліції 476146 вбачається, що об 11:37:51 - позивач виходить з транспортного засобу через передню водійську дверку, після чого, з 11:37:56 по 11:38:40 - позивач вказує, що зупинився в даному місці оскільки там проживає, а тому вважає, що він не порушував ПДР, оскільки, на його думку, дія знаку 3.34 ПДР не розповсюджується на осіб, які проживають в зоні дії такого знаку, обґрунтовуючи це порадами знайомого, а не норми ПДР. Тобто, позивач не заперечував, що саме він зупинився в зоні дії знаку 3.34 ПДР, а лише опирався на факт місця свого проживання.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Із матеріалів справи встановлено, що постановою поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Осьмірка Олега Олександровича серії ЕНА № 6046974 від 30 жовтня 2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до постанови 30 жовтня 2025 року о 11:37 год. в м. Хмільник по вул. В'ячеслава Чорновола водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 та здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4 в ПДР України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У п.8.1, 8.2 ПДР України визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.
Пункт 8.4 ПДР України передбачає, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи:
а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;
б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;
в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;
г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;
ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила;
д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування;
е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Згідно п. 3.34, розділу 33 ПДР України, дорожній знак 3.34 означає "Зупинку заборонено". Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Частиною 1 ст. 122 КУпАП зокрема передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків.
Як встановлено з переглянутого відеозапису, поліцейський пояснив суть вчиненого правопорушення, а саме не виконання вимог дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено", при цьому наявність дорожнього знаку та перебування транспортного засобу позивача в зоні його дії зафіксовано на відеозаписі, що спростовує доводи позивача про те, що він у зазначений в постанові час та місці автомобілем не керував. На вказаному відеофайлі позивач не заперечує факту зупинки під знаком 3.34 "Зупинку заборонено" та пояснює інспектору поліції, що він тут проживає, а тому даний знак на нього не поширюється. При розгляді справи працівниками поліції було дотримано порядок, встановлений ст. 278, 279 КУпАП.
Факт зупинки транспортного засобу позивача в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено" також підтверджується фототаблицями, доданими до відзиву, із якого вбачається, що даний знак діє в четвер та неділю із 6:00 по 14:00 год.
Як встановлено в судовому засіданні, зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено" із інформативною табличкою, яка вказує на час його дії - четвер, неділя з 06:00 год. 14:00 год., було здійснено 30 жовтня 2025 року (четвер) о 11:37 год.
Щодо посилань позивача на те, що даний знак дозволяє зупинку транспортного засобу мешканцю будинку, біля якого він розташований, суд роз'яснює, що даний виняток поширюється на наступні дорожні знаки 3.1-3.8, 3.11, 4.11.
Дія дорожнього знака 3.34 "Зупинку заборонено" не поширюється на таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження або завантаження вантажу), та за наявності під ним таблички 7.18, на водіїв з інвалідністю, які керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком “Водій з інвалідністю», на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажирів (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Суд вважає, що в ході судового розгляду доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки суду надані докази, які визнані судом як такі, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому його доводи є необґрунтованими та безпідставними. Відтак, постанова ЕНА № 6046974 від 30 жовтня 2025 року є законною та обґрунтованою, підстави для скасування постанови у суду відсутні, внаслідок чого позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 122, 245, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 8-10, 241-246, 286 КАС України, ПДР України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі ЕНА № 6046974 від 30 жовтня 2025 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду апеляційним судом апеляційної скарги.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ.
Суддя: