Справа № 148/2568/25
Провадження №2/148/1245/25
03 грудня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
В жовтні 2025 позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що з 2018 року він почав проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу із відповідачкою. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася дочка ОСОБА_3 . 30.05.2023 між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстровано Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 133.
Сімейне життя у сторін не склалося, в них почали виникати сварки, спільно проживати стало неможливо. Він намагався зберегти сім'ю, але це призводило ще до більших скандалів і їх сім'я розпалася, вони перестали спілкуватися, припинили шлюбні відносини і проживають окремо. Шлюб носить формальний характер. Дочка проживає з відповідачкою, він надає кошти на її утримання. Тому просить шлюб розірвати, судові витрати залишити за ним.
В судове засідання позивач не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В позовній заяві просить розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в судове засідання повнотрно не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомила, з заявою про відкладення судового засідання не зверталася, у встановлений строк відзиву на позов не подала.
За таких обставин у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.
У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 30.05.2023, судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 30.05.2023, про що зроблено актовий запис № 133 (а.с. 7).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Немирівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 18.02.2019 (а.с. 8).
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
У відповідності до ч.1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За правилами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
За змістом ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Частина 1 ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя. Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя. Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Судом встановлено, що спільне подружнє життя між сторонами не склалось. Сторони шлюбних відносин не підтримують, проживають окремо. Позивач не має наміру зберегти сім'ю. Свого наміру на збереження сім'ї відповідачка теж не висловила.
За таких обставин суд доходить висновку, що шлюб сторін носить лише формальний характер, у зв'язку з чим вважає можливим його розірвати, оскільки подальше його збереження буде суперечити інтересам сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судові витрати суд залишає за позивачем, оскільки таке бажання він висловив в своїй заяві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст. 211, ст. 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 30.05.2023, актовий запис № 5, - розірвати.
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядкудо Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.А. Штифурко