ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про задоволення скарги на дії приватного виконавця
м. Київ
02.12.2025Справа № 910/19522/21
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірас Солюшнс»
про визнання протиправними дії приватного виконавця
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірас Солюшнс»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермет Україна» (змінене найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю «АХ-ПЕТ МЕТАЛ»)
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 112 048, 00 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г. П.
Секретар судового засідання Молот Н. М.
За участі представників сторін:
Представник позивача (скаржника): Чирський Ю. В. - адвокат, ордер серії АІ №1535036 від 25.01.2024;
Представник відповідача (боржника): не прибув;
Приватний виконавець: не прибув;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірас Солюшнс» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермет Україна» (нове найменування - ТОВ «АХ-ПЕТ Метал») про зобов'язання вчинити дії та стягнення 112 048, 00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача замінити на користь позивача листи металу із фактичними характеристиками AISI304. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 135, 00 грн.
20.02.2025 на виконання рішення від 17.01.2025 Господарський суд міста Києва видав відповідні накази.
22.08.2025 від позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 17.01.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 вирішено:
- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірас Солюшнс» про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/19522/21;
- змінити спосіб та порядок виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/19522/21, а саме змінити зобов'язальний характер рішення щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" замінити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" листи металу із фактичними характеристиками AISI304 на листи з аналогічними параметрами марки сталі AISI316L, на грошове зобов'язання;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" (вул. Михайлівська, буд. 24 - А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код: 42112759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" (Княжий затон, буд. 9-а, офіс 369, м. Київ, 02095; ідентифікаційний код: 40777258) вартість листів металу із характеристиками AISI316L (а саме лист металу параметрами 5x1250x2500 в кількості 2 шт.; лист металу параметрами 18x1500x1000 в кількості 1 шт.; лист металу параметрами 25x1500x2000 в кількості 1 шт.; лист металу параметрами 4x1000x2000 в кількості 1 шт.) у розмір 308 357 (триста вісім тисяч триста п'ятдесят сім) грн 00 коп.
- дана ухвала є виконавчим документом, набрала законної сили 23.09.2025 та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років, тобто до 24.09.2028.
03.11.2025 від позивача надійшла скарга про визнання протиправними дії приватного виконавця, в якій скаржник (ТОВ «Мірас Солюшнс») просить суд визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича, що полягали у винесені 30.10.2025 повідомлення № 2442 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання ухвали господарського суду міста Києва від 23.09.2025 № 910/19522/21.
05.11.2025 суд ухвалою призначив скаргу до розгляду у судовому засіданні на 02.12.2025.
06.11.2025 до суду від позивача (скаржника) надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
02.12.2025 до суду від приватного виконавця надійшла заява про проведення засідання за його відсутності.
У судове засідання 02.12.2025 прибув представник скаржника (позивача, ТОВ «Мірас Солюшнс), надав власні пояснення та просив задовольнити скаргу. Інші учасники (боржник та приватний виконавець) не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, проте їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги згідно частини 2 статті 342 ГПК України.
Розглянувши скаргу на дії приватного виконавця, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 339-1 ГПК України).
Скарга обґрунтована тим, що приватний виконавець Жаботинський І. М. повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №2442 від 30.10.2025 з посиланням на пункту 2 частини 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» повернув стягувачу (скаржнику) ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 у справі №910/19522/21 про зміну способу та порядку виконання судового рішення, з тими мотивами, що законом не передбачено видачу ухвали про зміну способу та порядку виконання судового рішення як виконавчого документу.
Скаржник (стягувач) не погоджується з вище зазначеними доводами приватного виконавця та просить визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В., що полягали у винесенні 30.10.2025 повідомлення №2442 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання в інших випадках, передбачених законом (пункт 2 частини 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина 3 статті 327 ГПК України).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (пункт 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Суд констатує, що ухвала Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення відповідає вимогам пункту 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (містить всі необхідні реквізити виконавчого документа), зокрема, визначає заходи примусового виконання рішення суду, дату набрання законної сили, строк пред'явлення до виконання, а також особу стягувача та боржника.
Крім того, у разі вирішення питання про: виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; забезпечення виконання судового рішення; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; звернення стягнення на грошові кошти, що належать третім особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; зупинення виконання (дії) судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження - суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина 7 статті 327 ГПК України).
Протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи цінним листом (частина 4 статті 327 ГПК України).
Отже, ухвала Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення у розумінні приписів статті 327 ГПК України, пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки виконавців. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частина 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії приватного виконавця Жаботинського І. В. щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є незаконним та протиправними.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина 1 статті 242 ГПК України).
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина 2 статті 242 ГПК України).
Суд зауважує, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного (приватного) виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження).
Отже, за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного (приватного) виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державного (приватного) виконавця незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державного (приватного) виконавця здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Подібні висновки, викладено у постановах Верховного Суду від 17.01.2025 №906/400/22, від 18.05.2022 у справі № 910/21454/17.
Отже, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу ТОВ «Мірас Солюшнс» на дії приватного виконавця в редакції прохальної частини, що останнім зазначена.
Керуючись статтями 233, 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірас Солюшнс» на дії приватного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича, що полягали у винесені 30.10.2025 повідомлення № 2442 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання ухвали господарського суду міста Києва від 23.09.2025 № 910/19522/21.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в передбаченому законом порядку.
Повний текст ухвали складений 03.12.2025.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких