Справа № 143/868/25
Іменем України
02.12.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області, у складі:
головуючого - судді Бойка А. В.,
з участю секретаря Шуваріної В. А.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №8837753 від 07.03.2025, -
Встановив:
В провадженні Погребищенського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №8837753 від 07.03.2025.
Свої вимоги мотивує тим, що 07.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №8837753.
26.06.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 26/06/25 від 26.06.2025.
Відповідно до Реєстру прав вимог №22/08/25-01 від 22.08.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 31296,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 6916,00 грн. - заборгованості за відсотками; 1380,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 15000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
Позивач зазначає, що в супереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свого обов'язку та після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитними договорами.
26.11.2025 представник позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, оскільки заборгованість за договором відповідачкою була погашена у добровільному порядку. Також просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача сплачений розмір судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Оскільки заборгованість за договір про надання коштів у кредит №8837753 від 07.03.2025 у розмірі 31296,00 грн. відповідачкою погашена в повному обсязі в процесі розгляду справи до прийняття рішення, то провадження у справі необхідно закрити за відсутності предмета спору.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною другою статті 255 ЦПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який підлягає поверненню йому в силу вимог пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки провадження закривається за відсутністю предмета спору.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що положеннями частин першої, третьої статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною третьою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову. Тобто друге речення частини третьої статті 142 ЦПК України повинно застосовуватися у системному зв'язку із першим реченням, де йдеться про відмову від позову позивача.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов'язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.
Закриваючи провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, суд виходить із того, що відповідачкою сплачена заборгованість перед позивачем у повному обсязі, що зумовлює відсутність предмета спору між сторонами в справі і між ними не залишилося неврегульованих питань.
При цьому, суд уважає, що закриття провадження в справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) не є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу.
Положення частини третьої статті 142 ЦПК України застосовується лише в разі, коли позивач саме відмовився від позову, чого в цій справі не встановлено.
Зазначене узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 03.04.2024 у справі № 461/4349/23, провадження № 61-1св24.
Таким чином, оскільки представником позивача обраний спосіб закриття провадження в справі - за відсутністю предмета спору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 142, 255, 258-261, 353, 354 ЦПК України, ч.1 п.5 ст.7 ЗУ «Про судовий збір», суд, -
Постановив:
Провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №8837753 від 07.03.2025, закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, банківські реквізити НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.), що сплачений відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №579939114.1 від 12.09.2025.
У задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяті днів з дня її проголошення.
Суддя