Справа № 135/1700/25
Провадження № 2/135/794/25
іменем України
02.12.2025 м. Ладижин
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого дії представник - адвокат Бодачевський Ростислав Валерійович, звернувся до суду з позовом до Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із бабою ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі №632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №336/709/18-ц, від 14.04.2021 у справі №205/2102/19-ц, від 28.04.2021 у справі №520/19532/19, від 15.11.2021 у справі №554/10125/20, від 03.08.2022 у справі №759/12740/21.
Так, із позовної заяви про встановлення юридичного факту та доданих до нього документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті баби ОСОБА_2 , 1939 року народження, за правом представлення на частку матері ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_2 , яка померла до відкриття спадщини. Згідно відомостей зі Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, тобто будь-ким зі спадкоємців заяви не подавалися, заповіти відсутні.
Таким чином, відсутні інші спадкоємці, які б оспорювали право позивача ОСОБА_1 на прийняття спадщини, а отже і не існує спору щодо спадкового майна, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним. Відмова нотаріуса у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про прийняття спадщини пов'язана виключно з пропуском строку, необхідним для прийняття спадщини, та не підтвердженням факту постійного проживання із спадкодавцем.
Необхідність встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору.
Отже, за відсутності спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, справа про встановлення юридичного факту повинна розглядатися в порядку окремого провадження.
Згідно пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягають розгляду в порядку окремого провадження, у зв'язку з чим є підстави для відмови у відкритті провадження у справі в порядку позовного провадження з роз'ясненням позивачу, що відмова у відкритті провадження по справі не перешкоджає йому звернутися до суду за захистом порушеного права у порядку окремого провадження з дотриманням правил підсудності, передбаченими ст.316 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити позивачу, що відмова у відкритті провадження по справі не перешкоджає йому звернутися до суду за захистом порушеного права у порядку окремого провадження з дотриманням правил підсудності.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області С.О. Нікандрова