ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.12.2025Справа № 910/10979/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до 1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМСПЕЦТЕХ» (03680, м. Київ, вул. Василя Жуковського, буд. 22а, ідентифікаційний код 40377430)
про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників,
за участі представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача-1: не з'явилися
від відповідача-2: не з'явилися
До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМСПЕЦТЕХ» (далі - відповідач-2) про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМСПЕЦТЕХ» у розмірі 100% статутного капіталу за громадянином України ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до протоколу №1 загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМСПЕЦТЕХ» від 28.03.2016 громадянином України ОСОБА_1 та громадянином Російської федерації ОСОБА_2 було проведено збори, на яких були прийняті, зокрема, наступні рішення: про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМСПЕЦТЕХ»; про формування статутного капіталу товариства, та визначення часток учасників (засновників) у ньому, а саме: 50 000 грн, ОСОБА_1 володіє часткою розміром 25 000, 00 грн, що становить 50% статутного капіталу; ОСОБА_2 володіє часткою розміром 25 000, 00 грн, що становить 50% статутного капіталу. Позаяк жодна сума з моменту прийняття вказаних рішень від відповідача-1 не надходила, наявні підстави для виключення останнього зі складу учасників товариства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10979/25, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 08.10.2025.
Протокольною ухвалою від 08.10.2025 підготовче засідання було відкладено на 12.11.2025.
11.11.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію паспорта позивача на виконання протокольної ухвали від 08.10.2025.
У підготовчому засіданні 12.11.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 910/10979/25 та призначення її до судового розгляду по суті на 03.12.2025.
03.12.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи №910/10979/25 03.12.2025 за відсутністю останньої.
Відповідачі у судове засідання, призначене на 03.12.2025, явку уповноважених представників не забезпечили, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляли, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідачі у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025, не подали до суду відзиву на позов, а відтак, не скористалися наданими їм процесуальними правами.
З огляду на зазначене та з урахуванням того, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
На підставі рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМСПЕЦТЕХ», яке оформлено протоколом №1 від 28 березня 2016 року, вирішено, зокрема:
1. Створити Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМСПЕЦТЕХ» (надалі - Товариство, відповідач-2).
2. Визначити місцезнаходженням ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ» наступну адресу Україна, 03680, м. Київ, вул. Василя Жуковського, буд. 22-А.
3. Затвердити Статутний Капітал у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень. Частки та вклади Учасників у Статутному капіталі становлять:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) володіє часткою розміром 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок, що становить 50 % Статутного капіталу;
ОСОБА_2 (надалі - відповідач-1) володіє часткою розміром 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок, та становить 50 % Статутного капіталу.
Учасники (Засновники) зобов'язані внести свої частки протягом року з дня державної реєстрації.
4. Затвердити Статут ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ».
5. Призначити директором ТОВ«КОМСПЕЦТЕХ» ОСОБА_1 .
За доводами позивача, ОСОБА_1 було внесено на розрахунковий рахунок відповідача-2 суму в розмірі - 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень із призначенням «внесок до статутного фонду від засновника», що підтверджується квитанцією №0460-3881-4207-3804 від 05.04.2016.
Однак, як вказує позивача, з моменту прийняття загальними зборами учасників вказаного рішення, оформленого Протоколом №1 від 28.03.2016, від іншого учасника Товариства на розрахунковий рахунок відповідача-2 до цього часу не надходила, а тому позивач звернувся до суду вимогами про визначення розмір статутного капіталу та часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМСПЕЦТЕХ» наступним чином: громадянин України ОСОБА_1 - 100% статутного капіталу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, лише порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Обґрунтовуючи обраний спосіб захисту права позивач зазначає, що у розумінні ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» належним способом захисту порушених прав є, зокрема визначення розмірів часток учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю. Тобто визначення розмірів часток кожного з учасників товариства, а не лише одного учасника, відносно якого вносяться зміни. Про належність саме цього способу захисту порушених прав зазначила Велика Палата Верховного Суду у пункті 61 постанови від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.
Також Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 18.03.2020 у справі № 466/6221/16-а дійшла висновку про те, що відповідачами за таким позовом (про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві) є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Водночас необхідно враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються. Тому, вирішуючи питання щодо обрання ефективного способу захисту необхідно врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Відповідно до ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Частиною 1 ст. 114 Цивільного кодексу України визначено, що учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.
Згідно з ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.
Як встановлено судом рішенням загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМСПЕЦТЕХ», яке оформлено протоколом №1 від 28 березня 2016 року, вирішено, зокрема: затвердити Статутний Капітал у розмірі 50 000,00 грн. Частки та вклади Учасників у Статутному капіталі становлять: ОСОБА_1 володіє часткою розміром 25 000,00 грн, що становить 50 % Статутного капіталу та ОСОБА_2 - 25 000,00 грн, що становить 50 % Статутного капіталу. Учасники (Засновники) зобов'язані внести свої частки протягом року з дня державної реєстрації.
Відповідно до ст. 52 Закону «Про господарські товариства» статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.
Пунктом 4.2 статуту ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ» визначено, що статутний капітал Товариства підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Вкладом до Статутного капіталу Товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.
Відповідно до п. 4.3 статуту ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ», якщо учасники протягом першого року діяльності Товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, Товариство повинно оголосити про зменшення Статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до Статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію Товариства.
З огляду на наведене вище, граничний термін сплати учасниками внеску до статутного капіталу ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ» настав 29.03.2017 року (дата державної реєстрації ТОВ).
Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач-1 не міг не знати про факт невнесення ним вкладу, адже підписував і протокол № 1 від 28.03.2016 і Статут Товариства, які містять відповідні положення, щодо граничного строку сплати учасниками внеску до статутного капіталу Товариства.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з квитанцією №0460-3881-4207-3804 від 05.04.2016 ОСОБА_1 внесено на розрахунковий рахунок ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ» суму в розмірі - 50 000, 00 грн із призначенням платежу: «внесок до статутного фонду від засновника».
В той же час, будь-яких доказів, щодо сплати внеску до статутного капіталу ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ» відповідачем-1 матеріали справи не містять.
Згідно з положеннями ст. 52 Закону «Про господарські товариства», якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.
Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.
Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.
Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.
Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» (чинної на момент створення Товариства) учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
Судом взято до уваги, що позивач із відповідачем-1 володіють по 50% статутного капіталу Товариства, а відтак позивач позбавлений можливості одноособово провести збори та прийняти рішення про виключення відповідача-1 з числа учасників ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ».
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами останнього, що в даному випадку має місце недобросовісна поведінка відповідача-1, яка полягає у тривалому ухиленні від виконання ним своїх обов'язків, які випливають із факту набуття права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ», що мало вплив як на функціонування самого товариства, так і на реалізацію іншими учасниками належних їм прав.
З огляду на наведене вище, суд зазначає, що у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у даній справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов'язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу та розміри часток у статутному капіталі відповідача-2, тобто пов'язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачами способу захисту їх порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників відповідача-2.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Відповідно до пп. «д», «е» п. 3 ч. 5 статті 17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються, зокрема, один із таких документів:
- судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;
- судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
При цьому, в розумінні п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Отже, у ч. 5 ст.1 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 року у справі №923/876/16.
Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» учасник товариства може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 11.12.2023 по справі №907/922/21, палата зробила висновок, що ухвалення судом рішення про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю не є втручанням у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства. Відповідно до ч.5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо застосування положень статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначила, що позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту прав позивача, якого виключено зі складу учасників товариства, і він вимагає повернення йому статусу учасника.
Якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного ним порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (п. «е» п.3 ч.5 ст.17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), то належним способом захисту в такому випадку є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (постанова Касаційного господарського суду від 27.06.2024 у справі №903/746/23).
Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, той факт, що позивачем було сплачено внесок до статутного фонду Товариства у розмірі 50 000,00 грн, що складає 100% Статутного капіталу ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ», позивачем обрано належний способі захисту у даній справі та обґрунтовано заявлено позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.
Судом встановлено, що згідно відомостей з ЄДР, станом на час прийняття судом цього рішення розмір статутного капіталу ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ», становить 50 000,00 грн та розмір часток учасників визначено таким чином:
ОСОБА_1 - 25 000,00 грн, що становить 50 % Статутного капіталу
ОСОБА_2 - 25 000,00 грн, що становить 50 % Статутного капіталу.
На підставі ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Таким чином, зважаючи на встановлення судом обставини, а саме сплату позивачем внеску до статутного фонду Товариства у розмірі 50 000,00 грн та відсутність будь-яких доказів, щодо сплати внеску до статутного капіталу ТОВ «КОМСПЕЦТЕХ» відповідачем-1, позовна вимога ОСОБА_1 про визначення розміру Статутного капіталу та часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМСПЕЦТЕХ» наступним чином: громадянин України ОСОБА_1 у розмірі 100% статутного капіталу, спрямована на реальне та ефективне відновлення порушених прав шляхом оновлення відомостей у державному реєстрі.
Отже, така вимога позивача відповідає правовим висновкам Верховного Суду та правовим підставам внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які у випадку набрання рішенням законної сили вчинятимуться на основі чинної редакції Закону.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача-1, з вини якого виник спір.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на положення Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви має визначатись з урахуванням наведених приписів.
Однак, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір без урахування коефіцієнту 0,8.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визначити розмір статутного капіталу та часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМСПЕЦТЕХ» (03680, м. Київ, вулиця Василя Жуковського, буд. 22а, ідентифікаційний код 40377430) наступним чином: - громадянин України ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , пас порт: НОМЕР_3 , виданий Московським РУГУ МВС України в м. Києві, 12 березня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у розмірі 100% статутного капіталу.
3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рік народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.12.2025.
Суддя Л. Г. Пукшин