ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.12.2025Справа № 910/11763/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Дмитришена Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" (Україна, 04215, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, прим. 108/4, оф. 3; ідентифікаційний код: 03756508)
про стягнення 29 668,93 грн
Фізична особа - підприємець Дмитришен Олександр Володимирович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" (далі - відповідач) про стягнення 29668,93 грн, з яких 23593,00 грн заборгованості, 4759,25 грн інфляційних втрат та 1316,68 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом №5/П4/Д2 від 20.01.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11763/25, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
08.10.2025 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 08.10.2025 зареєстрований в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
10.10.2025 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яка 10.10.2025 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20.01.2023 між Фізичною особою - підприємцем Дмитришеним Олександром Володимировичем (далі - перевізник) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Перемога" (далі - замовник) було укладено Договір про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажів, на умовах, встановлених даним договором. Місце відправлення, пункт призначення та вантажоотримувач вказуються в товаротранспортних накладних.
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунок між перевізником та замовником здійснюється на підставі наданого перевізником замовнику рахунку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника.
Згідно з п. 4.2 Договору розрахунок здійснюється замовником перевізнику по факту за надані послуги, на підставі Актів приймання-передачі надання послуг на виконання транспортних перевезень, підписаного уповноваженими представниками сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня його підписання.
Відповідно до п. 4.3 Договору вартість послуг перевезення вантажу вказується перевізником в рахунках на оплату за тарифами, погодженими уповноваженими особами перевізника та замовника до початку здійснення перевезень вантажу, з розрахунку фактично виконаного пробігу та ваги перевезеного вантажу. Одиниця виміру в рахунках на оплату-тонна перевезеного вантажу. Ціна перевезення тонни вантажу заокруглюється в межах двох знаків після коми для коректного заповнення та реєстрації податкових накладних.
Додатком №1 до Договору сторони погодили тарифи для визначення вартості послуг.
Додатковою угодою №1 від 01.10.2023 до Договору сторони внесли зміни до п. 4.3 Договору та виклали його в наступній редакції:
"Вартість послуг перевезення вантажу вказується перевізником в рахунках на оплату за тарифами, погодженими уповноваженими особами перевізника та замовника до початку здійснення перевезень вантажу (додаток №1 до Договору), з розрахунку фактично виконаного пробігу та ваги перевезеного вантажу. Одиниця виміру в рахунках на оплату-тонно-кілометр перевезеного вантажу. Ціна перевезення тонно-кілометра вантажу заокруглюється в межах двох знаків після коми для коректного заповнення та реєстрації податкових накладних".
14.10.2023 було оформлено товарно-транспортну накладну №424 на перевезення товару (соняшник урожаю 2023 року насипом) з села Куца Балка до смт. Вапнярка Вінницької області.
30.10.2023 сторонами підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №13 на суму 23593,00 грн, яким засвідчено надання послуг перевезення вантажу у кількості 6800,99 тонно-кілометрів.
З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за Договором в частині оплати наданих йому послуг, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 23593,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 4759,25 грн та 3% річних у розмірі 1316,68 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором перевезення, який підпадає під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Судом встановлено факт надання позивачем відповідачеві послуг з перевезення вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №13 від 30.10.2023 та товарно-транспортної накладної №424 від 14.10.2023.
Зі змісту додатку до Акту вбачається, що 14.10.2023 позивачем було перевезено товар відповідача масою 25,820 тон на відстань 263,4 кілометри, що відповідає 6 800,99 тонно-кілометрам. Тариф - 3,469 грн/ткм з ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Умовами Договору та додатком №1 сторони погодили порядок оплати, який передбачає застосування тарифу за перевезення вантажу на відстань 240,1-300 км - 4,03 грн за т/км з ПДВ.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням погодженого сторонами в Договорі порядку розрахунків, плата за послуги вноситься замовником по факту за надані послуги, на підставі Акту, протягом 10 банківських днів з дня його підписання.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує на порушення позивачем умов Договору в частині невиставлення рахунку на оплату та зазначає, що зобов'язання з оплати виникає виключно після виставлення рахунку замовникові.
Суд звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити послуги. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 та від 29.04.2024 у справі №915/641/19.
Так, виникнення у відповідача обов'язку оплатити надані послуги, відповідно до умов Договору, безпосередньо пов'язано з підписанням сторонами Акту здачі-приймання робіт (надання послуг).
Зі змісту наявної в матеріалах справи копії Акту вбачається, що його складено і підписано 30.10.2023, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Відтак строк оплати наданих позивачем послуг, відповідно до умов Договору, станом на момент розгляду справи є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, оскільки відсутність оплати наданих послуг за Договором підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 23593,00 грн визнається судом обґрунтованою.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на порушення відповідачем строків оплати за Договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму заборгованості за весь час прострочення.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат не є арифметично вірним. Між тим, розрахований позивачем розмір інфляційних втрат не перевищує розміру, розрахованого судом. У свою чергу 3% річних розраховані позивачем вірно. Відтак позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню в заявлених розмірах.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 23593,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 4759,25 грн та 3% річних у розмірі 1316,68 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" (Україна, 04215, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, прим. 108/4, оф. 3; ідентифікаційний код: 03756508) на користь Фізичної особи - підприємця Дмитришена Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 23593 (двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 4759 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн 25 коп., 3% річних у розмірі 1316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн 68 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03.12.2025.
Суддя О.В. Нечай