ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
01.12.2025Справа № 910/13493/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «ФАРМАК»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМОДОР»
про стягнення 18 000 297,11 грн,
Представники сторін:
Від позивача: Тесля Ю.О.,
Від відповідача: Шарнопільський В.Л., Стременов В.В.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ФАРМАК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМОДОР» про стягнення 18 000 297,11 грн, яка складається з 11 724 358,18 грн основного боргу, 5 028 981,16 грн інфляційного збільшення суми боргу та 1 246 957,77 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем свого обов'язку із повернення позивачу всіх здійснених останнім на умовах передоплати платежів за договором оренди від 13.04.2018, зареєстрованого за №№ 1188, 1189, за період використання об'єкта оренди (складу), що не настав внаслідок його знищення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13493/25 та призначено підготовче засідання на 01.12.2025.
12.11.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Київської області.
19.11.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства «ФАРМАК» про усунення перешкод у користуванні майном.
24.11.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМОДОР» до Акціонерного товариства «ФАРМАК» про усунення перешкод у користуванні майном повернуто заявнику.
В підготовче засідання 01.12.2025 з'явилися представники сторін.
В підготовчому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Київської області.
Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача та передачу справи на розгляд Господарського суду Київської області, з огляду на наступне.
З позовної заяви слідує, що предметом позову є стягнення з відповідача сплачених позивачем платежів за договором оренди від 13.04.2018, згідно з яким позивачу було передано в оренду склад №6, літера F, площею 19 125,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, 49-ж.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Разом з тим, приписами ст. 30 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок розгляду справ за виключною підсудністю.
Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Отже, виходячи із комплексного аналізу положень статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За визначенням, що дає академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв'язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном.
Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.
Крім іншого судом взято до уваги, що у п. 7.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 вказано: "Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення".
Як зазначено в постановах Верховного суду від 23.01.2018 у справі №460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі №640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
За приписами ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З огляду на те, що правила виключної підсудності застосовуються до цього спору щодо стягнення платежів за договором оренди від 13.04.2018, предметом якого є передача орендодавцем орендареві в оренду складу №6, літера F, площею 19 125, 2 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, 49-ж., то спір у цій справі за правилами виключної підсудності підлягає розгляду Господарським судом Київської області.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду міста Києва, а матеріали справи підлягають передачі на розгляд до Господарського суду Київської області.
Згідно з положеннями ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).
Положеннями ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спори між судами щодо підсудності не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 7 ст. 31 ГПК України).
Керуючись ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Матеріали справи № 910/13493/25 за позовом Акціонерного товариства «ФАРМАК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМОДОР» про стягнення 18 000 297,11 грн передати на розгляд до Господарського суду Київської області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана 03.12.2025.
Суддя Т.Ю. Трофименко