ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.12.2025Справа № 910/14958/25
Суддя Привалов А.І., розглянувши
позовну заяву Департамента економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЖИТЛОБУДІНВЕСТ"
про стягнення коштів у розмірі 14 064 579,00 грн
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЖИТЛОБУДІНВЕСТ" про стягнення коштів у розмірі 14 064 579,00 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.
Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Така ж правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19. Схожа (узагальнена) позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.
Суд також ураховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 та відповідно до якої, здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 Господарського процесуального кодексу України (статут, положення, трудовий договір (контракт)).
Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
Водночас, згідно з пунктом 1 частини першої та частин третьої, четвертої статті 60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до частини дев'ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
При цьому підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, вона подана та підписана від імені Департамента економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павловим Русланом Вадимовичем, який діє на підставі довіреності у порядку передоручення 22.05.2023 сформованої в системі "Електронний суд".
Зі змісту довіреності убачається, що "…, Мельник Наталія Олегівна (РНОКПП - НОМЕР_1 ), на підставі Витягу з ЄДР від 24.11.21 р., щодо Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), уповноважую, в порядку передоручення, Павлов Руслан Вадимович (РНОКПП - НОМЕР_2 ) представляти інтереси Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи".
Між тим, до позову не додано ані доказів, що свідчили б про наявність у Павлова Руслана Вадимовича статусу адвоката, ані доказів на підтвердження того, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини третьої статті 56 ГПК України.
При цьому, суд відзначає, що доданий до позовної заяви наказ від 01.03.2023 № 342 «Про призначення Руслана Павлова» є підставою виникнення трудових відносин між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Павловим Р.В., а не підтвердженням діяти в порядку самопредставництва, оскільки вказаний наказ взагалі не визначає посадових обов'язків Павлова Р.В.
Отже, враховуючи, що до поданої позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що Павлов Руслан Вадимович має право представляти Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як представник (адвокат) на підставі довіреності в порядку передоручення, так і в порядку самопредставництва, відповідно до положень частини третьої статті 56 ГПК України, а тому в суду відсутні підстави вважати, що позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати.
Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву від імені позивача підписано особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про повернення заявникові позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Департамента економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з доданими до неї документи, яка надійшла через систему «Електронний суд», повернути заявнику.
2. Звернути увагу позивача, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
3. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов