ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
02.12.2025Справа № 910/13897/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальність «Техавтофарт Південь» (65012, м. Одеса, б. Італійський, буд. 1-Г, прим. 602)
Про забезпечення позову
За позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Техавтофарт Південь» (65012, м. Одеса, б. Італійський, буд. 1-Г, прим. 602)
До Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)
про визнання недійсним та скасування рішення
Суддя Бондаренко-Легких Г. П.
Секретар судового засідання Молот Н. М.
За участі представників сторін:
Представник позивача: Микитась М. Ю. - адвокат, ордер серії ВН №1616179 від 26.11.2025;
Представник відповідача: Данилов К. О. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;
Товариство з обмеженою відповідальність «Техавтофарт Південь» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 22.10.2025 №26-р/тк у справі №65/78- 04/2024, в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Техавтофарт Південь», а саме пунктів 1, 3, 4, 6.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд залишив її без руху, про що постановив ухвалу від 11.11.2025, якою встановив заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити наступні заходи забезпечення позову:
- зупинити дію Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.10.2025 № 26-р/тк у справі 65/78-04/2024 в частині щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Техавтофарт Південь» (код ЄДРПОУ 44287456) до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду даної справи за позовною заявою ТОВ «Техавтофарт Південь».
- заборонити Тимчасовій адміністративній колегії Антимонопольного комітету України та іншим органами Антимонопольному комітету України вчиняти дії щодо оприлюднення (включення) інформації про Товариство з обмеженою відповідальністю «Техавтофарт Південь» (код ЄДРПОУ 44287456) до зведених відомостей рішень органів Антимонопольного комітету України про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу на підставі рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.10.2025 № 26-р/тк у справі 65/78-04/2024 до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду даної справи за позовною заявою ТОВ «Техавтофарт Південь».
11.11.2025 суд ухвалою відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, що подана разом з позовом.
17.11.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, разом з клопотанням про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ «Бідронс», «ТОВ «Агро Трейд Солюшнз», а також клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження в закритому судовому засіданні, підготовче судове засідання призначено на 23.12.2025.
Також, даною ухвалою від 21.11.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ «Бідронс», «ТОВ «Агро Трейд Солюшнз».
21.11.2025 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.10.2025 № 26-р/тк у справі 65/78-04/2024 в частині щодо ТОВ «Техавтофарт Південь» до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду даної справи за позовною заявою ТОВ «Техавтофарт Південь».
24.11.2025 суд ухвалою призначив заяву ТОВ «Техавтофарт Південь» про забезпечення позову до розгляду в судовому засіданні 27.11.2025.
24.11.2025 до суду від Антимонопольного комітету України надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.
У судовому засіданні 27.11.2025 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні на 02.12.2025.
02.12.2025 до суду від ТОВ «Техавтофарт Південь» надійшли додаткові пояснення.
У судове засідання 02.12.2025 прибули представники сторін та надали власні пояснення та заперечення щодо заяви про забезпечення позову.
Розглянувши заяву ТОВ «Техавтофарт Південь» про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про наступне.
ТОВ «Техавтофарт Південь» зазначає, що відповідно до Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.10.2025 № 26-р/тк у справі 65/78-04/2024, ТОВ «Техавтофарт Південь» визнано винним у вчинені порушеннями, передбаченими пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів та накладено штраф у розмірі 8 286 550 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
ТОВ «Техавтофарт Південь» зазначає, що він є вітчизняним виробником товарів оборонного призначення, що мають стратегічне значення для національної безпеки та обороноздатності держави та є одним з найбільших виробників безпілотних літальних апаратів (далі - БпЛА) в Україні.
Крім цього, позивач здійснює постачання продукції державним замовникам у рамках державних контрактів, лише, за останній рік позивач прийняв участь у більш ніж 37 публічних закупівлях, на загальну суму понад 15 012 985 157,11 грн, та виконав державні замовлення в оборонній сфері за 54 контрактами та здійснив поставку понад *294 000* одиниць БПЛА на загальну суму 6 370 171 892,00 грн. Виконання державних контрактів в оборонній сфері має пріоритетне значення для позивача, що призвело до того, що питома вага державних замовлень у позивача становить орієнтовно 98 % від загальної кількості реалізованої продукції.
Позивач також є єдиним вітчизняним виробником БпАК/БпЛА «Колібрі» за власними технічними умовами, що підтверджено Довідкою № 120-155 від 16.10.2025 року, виданою Торгово-промисловою палатою Миколаївської області.
Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.10.2025 № 26-р/тк фактично звужує конкуренцію у критично важливому сегменті оборонних закупівель, що може призвести до порушення принципів ефективності, економії та безперервності постачання, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Позивач зазначає, що здійснює поставку комплектуючих не лише для виготовлення власної готової продукції, а й для великих підприємств Міністерства оборони України, в тому числі для ТОВ «Одеський авіаційний завод» та Державне підприємство Міністерства оборони України "ОБОРОНАВТОРЕМСЕРВІС" на підставі договорів комісії, а також у межах прямих державних контрактів із військовими частинами ЗСУ, благодійними та волонтерськими організаціями (фондами), які також через прийняте Рішення можуть припинити роботу з позивачем.
Таким чином, будь-які обмеження участі ТОВ «Техавтофарт Південь» у публічних закупівлях, в тому числі при укладенні прямих контрактів при наявності вже готової продукції для реалізації та наявності комплектуючих для такої готової продукції завдасть невідворотних негативних наслідків для обороноздатності країни.
Отже, враховуючи, що позивач вважає, що Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.10.2025 № 26-р/тк є недійсним, порушує його права та законні інтереси, на думку позивача, негайне виконання Рішення, в-першу чергу створює реальну загрозу обороноздатності держави, що може призводити до загрози національної безпеки країни, а також заподіяти істотну та невідворотну шкоду ТОВ «Техавтофарт Південь».
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (частина 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України - забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може:
а) істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду
б) істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Оскільки позов у даній справі носить немайновий характер, і у разі задоволення позову не передбачається виконання рішення суду в примусовому порядку, то суд має оцінити чи невжиття заходів може призвести до неможливості ефективного захисту прав та інтересів позивача, та встановити чи є достатньо обґрунтованим припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Як вказує Верховний суд у своїх сталих позиціях щодо вжиття заходів до забезпечення позову, у немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. (Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20, від 19.05.2021 у справі №910/19775/20, від 08.06.2021 у справі №910/18400/20, від 12.03.2021 у праві №910/16796/20).
Разом з тим, нормами ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, які можуть вчинятися на майбутнє чи вчинення яких зумовить необхідність звернення до суду з новим позовом для ефективного захисту прав та інтересів позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, насамперед, повинен з'ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку, не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. ухвалу Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №906/824/17 та постанову від 21.01.2019 у справі №902/483/18).
Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:
згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";
за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону;
за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону,
а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні від 22.10.2025 року АМК не зазначив про те, що виконання рішення не зупиняється, в зв'язку з оскарженням рішення, а отже з моменту відкриття провадження у даній справі - виконання рішення АМК зупиняється.
У постанові від 11.11.2021 у справі №910/269/20 Верховний Суд зазначав, що:
- частина п'ята статті 60 Закону є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом і згідно з якою дія рішення органу АМК України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав. Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМК України за заявою, поданою суду відповідно до зазначеної норми Закону, не може розглядатися як самостійна та єдина підстава для забезпечення позову;
- водночас забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження діяльності позивача/заявника на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною, а за своїми наслідками таке забезпечення позову є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, що не допускається положеннями частини одинадцятої статті 137 ГПК України.
Вказані вище правові висновки є сталими та неодноразово і послідовно висловлювалися Верховним Судом (постанови Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №916/492/19, від 14.11.2019 у справі №914/938/19, від 15.06.2020 у справі №910/13158/19, від 18.03.2021 у справі №910/13451/20, від 04.09.2024 у справі №904/5133/23, від 29.11.2024 у справі №922/2921/24, від 22.09.2025 у справі №922/1327/25).
Отже, суд зазначає, що позивачем не враховано, що виконання рішення оскаржуваного рішення зупиняється в силу вимог ч. 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що є на переконання суду достатньою гарантією забезпечення не порушення прав позивача щодо виконання оскаржуваного рішення.
Дійсно, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Утім, як вбачається зі змісту заяви про забезпеченню позову, ТОВ «Техавтофарт Південь» здійснює постачання БпЛА, в тому числі, без використання електронної системи закупівель, а саме у межах прямих державних контрактів і заявником не доведено, що в зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення АМК та не вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення, виконання таких контрактів буде утруднене або неможливе.
Отже, на переконання суду, дія Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.10.2025 № 26-р/тк у справі 65/78-04/2024, яке наразі оскаржується у межах даної справи, не доводить про не можливість виконання ТОВ «Техавтофарт Південь» державних контрактів без використання електронної системи закупівель.
Більше того, укладені контракти між позивачем та контрагнетами через процедуру публічних закупівель підлягають виконанню, оскільки, вони вже укладені, і на них не впливає оскаржуване рішення, а репутаційні ризики не є достатньою підставою для зупинення дії оскаржуваного рішення.
Таким чином, беручи до уваги зміст позовних вимог (визнання недійсним та скасування Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.10.2025 № 26-р/тк у справі 65/78-04/2024), підстави позову, ураховуючи, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, суд дійшов висновку, що з урахуванням норм права (частини п'ятої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 137 Господарського процесуального кодексу України), а також викладених вище висновків в постановах Верховного Суду, заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України).
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальність «Техавтофарт Південь» про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 03.12.2025
Суддя Г.П. Бондаренко -Легких